
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •Географічні карти і їх класифікація
- •V. Закріплення нових знань і умінь учнів
- •Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •2. Виконання практичної роботи
- •Організаційний момент
- •Викрнання практичної роботи
- •Організаційний момент
- •Виконання практичної роботи
- •I. Організаційний момент
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •VI. Підсумки уроку
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •VI. Підсумки уроку
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •V. Закріплення нових знань і умінь учнів
- •Завдання.
- •V. Закріплення нових знань і умінь учнів
- •VII. Домашнє завдання
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •V. Закріплення нових знань і умінь учнів
- •VII. Домашнє завдання
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •V. Закріплення нових знань і умінь учнів
- •VII. Домашнє завдання
- •3 Ряд порівняння Північно – Льодовитого і Атлантичного океанів
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •VI. Підсумки уроку
- •Організаційний момент
- •Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •Організаційний момент
- •Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •Вивчення нового матеріалу
- •Закріплення нових знань і умінь учнів
- •1. Організаційний момент
- •2. Актуалізація опорних знань та умінь учнів
- •3. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •4. Вивчення нового матеріалу
- •1. Організаційний момент
- •3. Вивчення нового матеріалу
- •Організаційний момент
- •Актуалізація опорних знань та умінь учнів
- •1. Організаційний момент
- •2. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •1. Організаційний момент
- •2. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •3. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.
- •4. Вивчення нового матеріалу
- •Вивчення нового матеріалу
- •Завдання.
- •Закріплення нових знань і умінь учнів
- •Бесіда за запитаннями і завданнями.
- •Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •Організаційний момент
- •Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •Організаційний момент
- •Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •V. Закріплення нових знань і умінь учнів
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •VI. Вивчення нового матеріалу
- •VII. Домашнє завдання
- •Аналіз карти природних зон Євразії
- •Характеристика природних зон
- •Висотна поясність
- •2 Рівень
- •3 Рівень
- •4 Рівень
3 Ряд порівняння Північно – Льодовитого і Атлантичного океанів
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Захист самостійних робіт учнів.
При наявності часу перехід до виконання практичної роботи №9 в зошитах для практичних робіт.
ПІДСУМКИ УРОКУ
Аргументація оцінок
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Практична робота №6 в зошитах закінчити, підготувати реферати про екологічні проблеми океанів
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Урок 13
Тема. Географічне положення Африки. Практична робота №7. Визначення географічних координат крайніх точок Африки. Практична робота № 8. Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів материка.
Мета: Н: розкрити зміст поняття «географічне положення материка», ознайомитись із історією відкриття і дослідження материка, сформувати в учнів первинні навички складання характеристики географічного положення материка; поглибити практичні навички визначати географічні координати, вимірювати відстань на карті за масштабом і градусною сіткою;
В: Виховувати цікавість до предмету, культуру праці
Р: закріпити практичні навички роботи з контурними картами; сформувати розуміння особливостей географічного положення Африки.
Обладнання: фізична карта світу, фізична карта Африки, атласи, контурні карти, калькулятор, підручники, відеоматеріали.
Тип уроку: комбінований: вивчення нового матеріалу в поєднанні із застосуванням знань, умінь і навичок учнів на практиці.
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: називати характерні риси географічного положення Африки; пояснювати їхні особливості; визначати географічні координати; показувати на карті відповідні об'єкти географічної номенклатури.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Учитель знайомить учнів зі змістом, обсягом і завданнями розділу II «Материки» , із місцем і роллю теми «Африка» в структурі курсу.
II. Актуалізація опорних знань
Варіанти проведення: бесіда з класом щодо географічних методів пізнання світу; робота з фізичною картою світу.
III. Мотивація навчальної діяльності
Учитель нагадує учням про залежність особливостей природи та життя людини від географічного положення території.
IV. Вивчення нового матеріалу
Познайомити учнів із планом вивчення материка.
План вивчення материка записуємо до робочих зошитів, оскільки цим планом ми будемо користуватися при вивченні усіх материків.
ПЛАН ВИВЧЕННЯ МАТЕРИКА
Географічне положення материка.
Історія відкриття та дослідження.
Історія формування материка; з яких основних тектонічних структур складається материк (територія); особливості їх розміщення.
Основні форми рельєфу та їх взаємозв’язок з тектонічними структурами.
Корисні копалини, їх розміщення та зв'язок з тектонічними структурами.
Клімат.
Внутрішні води.
Природні зони.
Населення та політична карта світу материка
Ознайомити учнів із планом характеристики географічного положення материка.
ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ МАТЕРИКА
Площа материка, розташування материка щодо екватора, координати крайніх північної та південної точок, найбільша протяжність із півночі на південь.
Розташування материка щодо початкового меридіану, координати крайніх західної та східної точок, найбільша протяжність із заходу на схід.
Пояси освітлення та географічні пояси, у яких розташований материк.
Океани та моря, морські течії, що омивають материк.
Найближчі материки та шляхи сполучення з ними. ,
Характеристика берегової лінії материка.
Варіанти проведення: пояснення вчителя; самостійна робота учнів із атласом (учні визначають географічні координати крайніх точок, протяжність материка, роблять висновки щодо особливостей географічного положення Африки).
Завдання
Позначити на контурній карті назви визначених географічних об’єктів та визначити координати крайніх точок материка і записати їх у зошиті.
ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ.
Бесіда за запитаннями і завданнями
За яким планом ми будемо характеризувати всі материки?
Який план характеристики географічного положення материка?
У чому полягають особливості географічного положення материка Африка?
Назвіть крайні точки материка.
Води яких океанів, морів, заток, проток омивають Африку?
ПІДСУМОК УРОКУ
Африка – другий за розмірами території материк Землі;
Екватор перетинає Африку майже посередині, що обумовлює своєрідну подібність природних умов північної та південної частин материка;
Близькість Африки до Європи та Азії сприяла виникненню між континентами тісних зв’язків та обумовила колонізацію материка.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф, закінчити роботу в контурних картах. Опрацювати дослідження за вибором.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Урок 14
Тема. Дослідження та освоєння Африки.
Мета: Н: систематизувати знання учнів про основні етапи історії дослідження та освоєння Африки;
В: Виховувати цікавість до предмету, екологічну і мовну культуру.
Р: розвивати навички користування картами й додатковими джерелами інформації.
Обладнання: атласи, підручники, хрестоматії, довідники, ілюстративний матеріал.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: називати основні етапи дослідження материка; визначати роль вітчизняних учених у цих дослідженнях.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Учитель повідомляє учням про тлумачення назви «Африка».
На півночі материка мешкали племена афрігії, тому Африкою (до 4 ст. до н. е. ) називали територію навколо стародавнього Карфагену, а пізніше назва поширилась на весь материк.
II. Актуалізація опорних знань
Варіант проведення: письмове опитування (у вигляді тесту); усне опитування.
За яким планом вивчають материки?
За яким планом вивчають географічне положення материків?
Дати характеристику географічному положенню Африки.
Показати на карті об’єкти географічної номенклатури.
III. Мотивація навчальної діяльності
Учитель ставить перед класом проблемне питання: «Чому на карті Ератосфена Африка називалася Лівією?»
Вивчення нового матеріалу План
Уявлення про Африку фінікійців і греків.
Португальські відкриття африканського узбережжя та морського шляху в Індію.
Дослідження Д. Лівінґстона та Г. Стенлі.
Вітчизняні дослідники Африки.
Як досліджували Африку? Тут також, як і в багатьох інших випадках, виділяють три періоди.
ПЕРШИЙ
Від найдавніших часів (фінікійці) до 6-7 ст. (вторгнення арабів) – пар 19 стор.123 – самостійне опрацювання (7-8 хв.)
ДРУГИЙ
7 – середина 19 ст. Плавання Васко да Гами, європейська работоргівля та колонізація материка. (стор. 124 підручника)
ТРЕТІЙ
Із середини 19 ст. до наших часів.
Початок цього періоду пов'язаний з дослідженнями Девіда Лівінгстона, Василя Юнкера, потім Миколи Вавилова. Під час цього періоду розшукувалися родовища корисних копалин, вивчалися водні, земельні та біологічні ресурси, уточнювалися розміри та контури гірських масивів, плато, річок тощо. Вже у наш час океанологічні дослідження біля берегів Африки проводив видатний французький природознавець Жак Ів Кусто.
Варіанти проведення: пояснення вчителя (комбінується із самостійною роботою учнів із атласами, підручниками), захист проектів, повідомлень, презентацій.