
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •Географічні карти і їх класифікація
- •V. Закріплення нових знань і умінь учнів
- •Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •2. Виконання практичної роботи
- •Організаційний момент
- •Викрнання практичної роботи
- •Організаційний момент
- •Виконання практичної роботи
- •I. Організаційний момент
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •VI. Підсумки уроку
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •VI. Підсумки уроку
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •V. Закріплення нових знань і умінь учнів
- •Завдання.
- •V. Закріплення нових знань і умінь учнів
- •VII. Домашнє завдання
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •V. Закріплення нових знань і умінь учнів
- •VII. Домашнє завдання
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •V. Закріплення нових знань і умінь учнів
- •VII. Домашнє завдання
- •3 Ряд порівняння Північно – Льодовитого і Атлантичного океанів
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •VI. Підсумки уроку
- •Організаційний момент
- •Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •Вивчення нового матеріалу
- •Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •Організаційний момент
- •Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •Вивчення нового матеріалу
- •Закріплення нових знань і умінь учнів
- •1. Організаційний момент
- •2. Актуалізація опорних знань та умінь учнів
- •3. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •4. Вивчення нового матеріалу
- •1. Організаційний момент
- •3. Вивчення нового матеріалу
- •Організаційний момент
- •Актуалізація опорних знань та умінь учнів
- •1. Організаційний момент
- •2. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •1. Організаційний момент
- •2. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •3. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.
- •4. Вивчення нового матеріалу
- •Вивчення нового матеріалу
- •Завдання.
- •Закріплення нових знань і умінь учнів
- •Бесіда за запитаннями і завданнями.
- •Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •Організаційний момент
- •Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •Організаційний момент
- •Актуалізація опорних знань і умінь учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •V. Закріплення нових знань і умінь учнів
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
- •VI. Вивчення нового матеріалу
- •VII. Домашнє завдання
- •Аналіз карти природних зон Євразії
- •Характеристика природних зон
- •Висотна поясність
- •2 Рівень
- •3 Рівень
- •4 Рівень
III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
Розповідь учителя.
Порівнюючи природу Тихого та Атлантичного океанів, ви визначили наявність багатьох спільних рис. Це пов'язано з географічним положенням океанів (обидва мають величезну протяжність з півночі на південь) та схожою геологічною історією. Сьогодні на уроці ми складемо характеристику океану, що значно відрізняється від Тихого та Атлантичного. Материкові схили Індійського океану — найкрутіші, його поверхневі води та придонні водні маси — найтепліші. Тільки тут морські течії двічі на рік змінюють свій напрям на протилежний. Саме у водах Індійського океану продовжують мешкати риби, яких вважали вимерлими десятки мільйонів років тому. Тому наше сьогоднішнє завдання — не тільки схарактеризувати Індійський океан, але й назвати причини його відмінності.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
ПЛАН: 1. Географічне положення, номенклатура, історія досліджень
2. Рельєф дна
3. Клімат, солоність, течії
4. Екологічні проблеми, природні ресурси, органічний світ
Розповідь учителя.
Індійський океан — третій за розмірами океан планети. Його площа складає майже 75 млн км2 (тобто приблизно 21 % площі Світового океану). Середня глибина становить
3 897 м.
Географічне положення. Індійський океан розташований між чотирма материками: Євразія — на півночі, Африка — на заході, Австралія — на сході та Антарктида — на півдні.
Завдання .
За допомогою карт атласу визначте особливості географічного положення Індійського океану шляхом порівняння з географічним положенням Тихого океану.
Розповідь учителя.
Отже, Індійський океан розташований переважно у Південній півкулі, що частково обумовлює подібність з Тихим океаном.
Історія дослідження Індійського океану також поділяється на три етапи.
Перший: з давніх часів до 1772 р.
Це період вивчення прибережних вод океану, визначення його меж. Ще у IV тисячолітті до н. є. фінікійці плавали Аравійським та Червоним морями, Перською затокою. Плавали Індійським океаном також єгиптяни та індійці (з часом вони освоїли Малайський архіпелаг), греки. У 1340 р. свою подорож океаном здійснив уславлений арабський мандрівник Ібн Батутта. У 1497—1498 рр. до Індійського океану через Атлантичний дісталася експедиція Васко да Гами.
Другий: 1772—1873 рр.
Розпочалися дослідження глибин дна, температури води, течій та хвиль. Слід зазначити роль експедиції Отто Коцебу на судні «Рюрик» у 1818 р. Усього протягом цього періоду було проведено дослідження на 83 глибоководних станціях.
Третій: 1873 р. — наш час.
Період комплексного дослідження океану, під час якого було зібрано цінні дані про органічний світ, дно, температури води та повітря, глибини, течії тощо. Значний внесок у ці дослідження зробила відома вам британська експедиція на судні «Челленджер» (1873—1874). Після неї вивчення океану продовжили німецька експедиція на судні «Вальдівія» (1898—1899) та радянська на судні «Об» (1956—1958).
Рельєф дна Індійського океану
визначається підводним Центральним Індійським хребтом з висотами 3000—4000 м. На захід від хребта рельєф сильно розчленований двома підводними хребтами: Аравійсько-індійським (висота 2000—4000 м) та Маскаренським (1000—3000 м). В Індійському океані є три великих котловини: Аравійська (5875 м), Сомалійська (5834 м) та Центральна Індійська (6400 м). Донні відклади — піщаний мул, червона глина; біля берегів — пісок, місцями гравій та галька.
Завдання може бути виконане усно.
Завдання.
За допомогою карти «Світовий океан» визначте походження великих островів Індійського океану. Нанесіть їхні назви на контурну карту!
Розповідь учителя.
Таким чином, рельєф дна Індійського океану своєрідний: наявна велика кількість підводних каньйонів та хребтів, осадові відкладі досить потужні, материкові схили круті, у межах розломів активні відбуваються глибинні процеси.
Клімат Індійського океану теплий,
з плюсовою температурою, яка біля екватора дорівнює +20... +27 °С. Опади: 500 мм/рік -І на сході, 1000 мм/рік — на заході, 250 мм/рік — на півдні.
В атмосфері над Індійським океаном спостерігаються сильні вітри: урагани, тайфуни (з китайської — «великий вітер») — тропічні циклони штормової та ураганної сили, які найчастіше виникають із серпня по жовтень. Мусонна циркуляція атмосфери змінює напрям океанічних течій, тому течії Індійського океану двічі на рік повертають у зворотній бік.
Органічний світ Індійського океану
На дні зростають бурі, червоні та зелені водорості, на глибині 5—25 м — морська! трава посіданія. Тваринний світ представлений літаючими рибами! тунцями, акулами, морськими черепахами, морськими зміями, крабами, численними молюсками, голошкірими. Трапляються кашалоти, корали, морські слони, морські леопарди, південні кити та ін. Біля берегів Південної Африки багато морських зірок, в антарктичних районах мешкають тюлені, альбатроси, пінгвіни.
Завдання.
За допомогою тексту підручника назвіть мінеральні ресурси, що видобуваються в Індійському океані. Визначте проблеми, пов'язані з їх видобуванням.
Розповідь учителя.
До просторів Індійського океану прилягають території країн чотирьох материків, зокрема, Індії, ПАР, Пакистану та ін. Економічне значення океану в розвитку судноплавства й інших видів сполучення, рибальства та інших морських промислів дуже велике.