2.4. Мета та завдання дослідження

Формулювання мети роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети, повинно бути чітким. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Мета будь-якої дипломної роботи полягає в узагальненні існуючого стану наукової розробки та законодавчої регламентації проблеми. Крім того, з урахуванням теми дипломної роботи можливе таке доповнення: визначення недоліків та прогалин у чинному законодавстві та внесення пропозицій щодо їх усунення та вдосконалення законодавчої бази.

Для досягнення поставленої мети в роботі розв’язуються завдання, які за змістом повинні повторювати план дослідження.

Для визначення завдань роботи, тобто конкретизації дослідження, необхідно до пунктів плану додавати відповідні вислови: «Розглянути... ». «Визначити... », «З'ясувати... ».

2.5. Об'єкт та предмет дослідження

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Об'єкт дослідження, як правило, визначають як суспільні відносини, що виникають у певній сфері та врегульовані нормативними актами. Зокрема, за темою «Адміністративний договір в діяльності органів виконавчої влади» об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають під час укладання та виконання адміністративного договору органами виконавчої влади.

Як відомо, суспільні відносини - це різноманітні зв'язки, що виникли між соціальними групами, класами, націями у процесі економічного, соціального, політичного, культурного життя та діяльності. Окремі люди вступають у суспільні відносини як члени (представники) тих чи інших соціальних угруповань та груп. Таким чином, головною специфічною особливістю суспільних відносин є їх зв'язок із соціальною діяльністю.

При науковому підході до проблеми необхідно виходити з того, що правовідносини взагалі, повинні бути результатом діяльності.

Предмет дослідження пропонуємо визначати як положення теорії та практики, норми права України, зарубіжних країн, що регулюють суспільні відносини визначеного виду.

Необхідно пам'ятати, що предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне та часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на предмет спрямована основна увага студента (курсанта), оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної роботи, яка формулюєть­ся на титульному аркуші як її назва.

Відповідно до предмета дослідження формулюють завдання та визначають структуру роботи (визначають план роботи).

2.6. Використані методи дослідження

Під час дослідження для досягнення поставленої в роботі мети можуть бути використані різні методи пізнання. Перераховувати їх треба не окремо від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме, яка проблема, питання досліджувалися тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

У роботі використовуються загальноприйняті в юридичній науці методи наукового пізнання: формально-юридичний, системно-структурний, порівняльно-правовий, історико-правовий та інші загальнонаукові і спеціальні методи.

Метод не слід плутати з методикою (сукупністю способів доцільного вивчення явища). Його необхідно розглядати як початкову базисну категорію методології.

Методологія (вчення про методи) - система певних теоретичних принципів, логічних прийомів, конкретних способів дослідження предмета науки.

Логічні прийоми - дедуктивний та індуктивний висновок, аналіз і синтез, порівняння, узагальнення.

Конкретні способи дослідження - інструменти пізнання, які вживаються для встановлення знання про предмет, що вивчається.

Основні загальні методи пізнання:

1. Логічний метод сходження від простого до складного, від абстрактного до конкретного. Згідно цього методу пізнання здійснюється в два етапи. На першому етапі пізнання об'єкта сприймається як певне неподільне ціле. На другому, за допомогою аналізу, об'єкт пізнається по конкретних частинах. Абстрактне розуміється як однобічність знання, а конкретне - як його повнота, змістовність. Таким чином, відбувається рух від менш змістовного знання до змістовнішого.

2. Метод (принцип) єдності логічного та історичного. Суть історичного методу полягає у тому, що процес розвитку управлінських явищ відтворюється у всій багатогранності. При логічному дослідженні процесу управління важливо залишити осторонь всі випадковості, окремі факти, особливості, неістотне, тобто теоретично відтворити об'єкт в закономірних зв'язках.

3. Системно-структурний метод припускає, що всі управлінські явища розглядаються як елементи систем. Управління, його структурні елементи - є відкритими системами, які складаються з систем нижчого порядку і належать до ширших систем. Найчастіше системно-структурний метод дозволяє зрозуміти взаємодію всередині управління як комплексний процес зі всіма його проявами, простежити зв'язки між причиною та наслідком в управлінських явищах.

Основні часткові (конкретні) методи:

1. Формально-догматичний (юридико-технічний) метод припускає вивчення права поза зв'язком з економікою, політикою, мораллю й іншими соціальними явищами. Його призначення полягає в аналізі чинного законодавства і практики його застосування державними органами.

2. Соціологічний метод полягає в дослідженні управління не на рівні абстрактних категорій, а на базі конкретних соціальних фактів за допомогою аналізу статистичних даних, різних документів, опитування населення тощо.

УВАГА! Застосування саме цього методу свідчить про самостійність дослідження та об’єктивність отриманих висновків. Пропонуємо активно використовувати результати анкетування та опитування, самостійно проведеного автором (анкета, таблиця, сформована за результатами анкетування оформлюється як додаток).

3. Статистичний метод використовується для встановлення статистичних даних про предмет вивчення.

1. Конкретно-історичний метод допомагає вивчити специфіку управлінського явища конкретного історичного періоду, простежити динаміку його розвитку.

2. Порівняльно-правовий метод припускає зіставлення юридичних понять, явищ та процесів і виявлення між ними схожості та відмінностей.

Спеціальні методи - методи, що ґрунтуються на досягненнях суспільних технічних наук: математичний; кібернетичний; психологічний тощо.

З метою всебічного пізнання проблем управління державними органами доцільне використання названих методів у сукупності.