3. Плід як орган рослини. Частини плоду, їх походження та особливості будови, різноманіття плодів, утворення та будова суплідь.

Плоди

Плід є органом розмноження квіткових рослин. Плід, як правило, утворюється із зав'язі маточки, але часто в його формуванні беруть участь й інші частини квітки (квітколоже, оцвітина тощо). Тому за сучасними уявленнями плід — це видозмінена у процесі запліднення квітка.

Форма плодів, їхній розмір, забарвлення, будова і поверхня дуже різні, що є наслідком тривалої еволюції квіткових рослі і пристосованості їх до поширення насіння.

Після запліднення у квіткових рослин усі частини квітки дуже змінюються. Стінки зав'язі маточки розростаються, видозмінюються і перетворюються на оплодень — зовнішню частину плоду. Усередині плоду у гніздах міститься насіння. У формуванні оплодня беруть участь й інші частини квітки.

Оплодень захищає насіння від різних ушкоджень. Якщо плід розвивається тільки з зав'язі, то такий плід називається справжнім. Крім справжніх є несправжні плоди. В утворенні несправжніх плодів беруть участь, крім маточки, інші частини квітки. Наприклад, може розростатись квітколоже або оцвітина, чашечка, віночок тощо. Оплодень має три шари: зовнішній (екзокарпій), середній (мезокарпій), внутрішній (ендокарпій).

Плоди, як і зав'язь, бувають одногніздовими, двогніздовим тригніздовими тощо. Подальший розподіл типів ґрунтується на консистенції оплодня і способах його розкривання. Залежно від характеру оплодня плоди поділяють на сухі і соковиті. У соковитих плодів оплодень м'ясистий увесь або частково. Сухі плоди характеризуються тим, що в них формується сухий здерев'янілий або шкірястий оплодень. За кількістю насіння сухі плоди поділяють на дві групи: однонасінні та багатонасінні. Однонасінні сухі плоди зазвичай нерозкривні. Сухі багатонасінні плоди розкриваються різними способами, що сприяє висипанню насіння.

Іноді плоди утворюються не з однієї, а з кількох квіток, які зростаються між собою. Таку сукупність плодів називають супліддям (шовковиця біла, ананас, вільха сіра, інжир тощо). Плодоніжка є майже у всіх плодах: це та частина стебла, на якій вони розташовані. У квітках ту саму частину називають квітконіжкою. Коли на одній плодоніжці тримається кілька плодів, то такі плоди називають збірними.

Отже, у разі класифікації плодів ураховують такі ознаки:

1) характер оплодня (соковитий чи сухий);

2) кількість насіння всередині плоду (однонасінні чи багатонасінні);

3) спосіб розкривання (розкривні чи нерозкривні);

4) кількість плодолистків, із яких утворюється маточка — найсуттєвіша частина квітки, що бере участь у формуванні плода.

Соковиті плоди

Соковиті плоди характеризуються соковитим оплоднем, у якому міститься 70—85% води. До соковитих належать ягоди, кістянки, ягодоподібні плоди тощо.

Ягода — м'ясистий соковитий багатонасінний плід. Оплодень складається з двох шарів: зовні вкритий шкіркою, усередині — м'якоть, в яку занурено насіння (картопля, помідор їстівний, баклажан синій, виноград справжній, смородина чорна тощо).

Кістянка — соковитий однонасінний плід. Оплодень кістянки складається із зовнішнього шару, який представлений тонкою шкіркою, — це екзокарпій; із серединного м'ясистого шару — це мезокарпій; із внутрішнього дерев'янистого шару, який захищає насіння і утворює кісточку, — це ендокарпій (вишня звичайна, слива домашня, терен колючий, абрикос звичайний). Кістянка зустрічається найчастіше як соковитий плід. Але в низки рослин оплодень на час дозрівання кістянки підсихає (мигдаль звичайний). Деякі автори вважають, що плід горіха волоського є кістянкоподібним горіхом. У нього зовні розвивається соковитий зелений м'якуш, який після дозрівання опадає, і залишається

дерев'янистий ендокарпій, що прикриває всередині насінину з великими сім'ядолями. Таким чином, дозрілий і висушений горіх волоський є не що інше, як частина плоду.

Ягодоподібні плоди (несправжні) характеризуються тим, що у формуванні соковитої частини плоду бере участь не лише зав'язь, а й інші частини квітки. До них належать яблуко, гарбузина, померанець, несправжня ягода.

Яблуко — багатонасінний плід, у якого зовнішня частина м'якоті утворюється за рахунок розрослого квітколожа. Із стінок зав'язі утворюється лише хрящувата частина, що прикриває насіння всередині плоду (яблуня домашня, груша звичайна, айва звичайна, горобина звичайна).

Гарбузина — багатонасінний плід, у якого зовнішній шар щільний, а внутрішній — соковитий м'ясистий за рахунок оплодня (гарбуз звичайний, кавун їстівний, огірок посівний, диня посівна).

Померанець — багатонасінний плід, характерний для цитрусових. У зовнішній товстій шкірці є ефірно-олійні вмістища, які надають своєрідний запах цим плодам. Середня частина досить суха і біла, внутрішня — соковита, яка формується за рахунок виростів ендокарпія, які заповнюються соком (апельсин, лимон, мандарин тощо).

Несправжня ягода — багатонасінний плід, у якого соковита частина утворюється розрослим квітколожем, а горішки, вкраплені у цю м'якоть, сформувалися за рахунок зав'язі (полуниця зелена). Плід шипшини також утворився розрослим квітколожем (гіпантій), до внутрішньої поверхні якого прикріплюються сухі плодики — горішки.

Сухі плоди

Сухі плоди поділяють на одно- та багатонасінні. Вони мають сухий оплодень і можуть бути нерозкривними і розкривними.

Плоди сухі однонасінні відносять до нерозкривних плодів. Нерозкривні плоди характеризуються тим, що в них розвивається лише один насінний зачаток і під час дозрівання плоди не розкриваються. До них належать: горіх, горішок, сім'янка, зернівка, жолудь, крилатка

Горіх — однонасінний плід із твердим, часто товстим і дерев'янистим оплоднем. Насіння вільно розташовується всередині плоду, тобто з оплоднем не зростається (ліщина звичайна, граб звичайний тощо).

Горішок має таку саму будову, як і горіх, але від горіха він відрізняється тим, що має менші розміри і шкірястий оплодень (гречка посівна, коноплі посівні, вільха сіра).

Сім'янка — однонасінний плід зі шкірястим оплоднем, який прилягає до насінини, але не зростається з нею (соняшник однорічний, ромашка лікарська). У деяких рослин сім'янки мають вирости у вигляді парашутика або летючки (кульбаба лікарська), за допомогою яких вони переносяться вітром. Для родини селерові характерним є плід вислоплодник (дробний плід), який утворюється внаслідок роз'єднання плодолистків під час дозрівання (фенхель звичайний, кріп городній, петрушка городня).

Зернівка — однонасінний сухий плід, у якого оплодень або дуже щільно прилягає до шкірки насінини, або зростається з нею, тому зернівку називають не лише плодом, а й насіниною. Такий плід характерний для злакових, зокрема пшениці м'якої, жита посівного, кукурудзи звичайної тощо.

Жолудь схожий на горіх, має витягнуту форму, але оплодень у нього шкірястий. При основі жолудь обгорнутий чашоподібною плюскою. Спочатку вона вкриває майже весь плід, а потім відстає в рості, під час дозрівання відокремлюється від плоду і жолудь з неї випадає (дуб звичайний).

Крилатка за своєю будовою схожа на сім'янку, але відрізняється від неї тим, що має оплодень зі шкірястим крилоподібним виростом (ясен звичайний).

Плоди сухі багатонасінні належать до розкривних плодів. За характером розкривання та наявністю гнізд розкривні плоди об'єднують у такі групи: листянка, біб, коробочка, стручок і стручечок

Листянка — багатонасінний плід, утворений з одного плодолистка, який зростається своїми краями. Листянка розкривається по лінії зростання країв плодолистка, тобто по одному шву (сокірки польові).

Біб — багатонасінний плід, утворений з одного плодолистка. На відміну від листянки розкривається двома стулками по двох швах, при цьому стулки боба закручуються, що сприяє розкиданню насіння. Насіння прикріплюється безпосередньо до стулок плоду; плід одногніздовий. Кількість насіння всередині плоду в різних рослин неоднакова. Багато насіння містять боби гороху, квасолі, акації тощо. Одно- та двонасінні боби зустрічаються рідше, наприклад, еспарцет посівний. Плід біб характерний для родини бобові.

Коробочка — багатонасінний плід, утворений двома або кількома плодолистками. Оплодень шкірястий. У різних рослин коробочки мають різну форму і розкриваються різними способами. У мака, дзвоників коробочки розкриваються за допомогою дірочок, через які висипається насіння. У блекоти чорної, подорожника великого — за допомогою кришечок, а в дурмана звичайного, фіалки польової і багатьох лілійних коробочки розтріскуються за поздовжніми щілинами, і насіння висипається, кількість гнізд у коробочках різна і залежить від кількості гнізд зав'язі. Наприклад, у бавовнику звичайного коробочка одногніздова, у блекоти чорної — двогніздова, у тюльпана Шренка — тригніздова тощо.

Стручок — сухий, багатонасінний плід, утворений двома плодолистками. Усередині плоду розвивається несправжня перегородка, до якої прикріплюється насіння. Розкриваються ці плоди по двох швах від основи до верху. Стручок має видовжену форму і характерний для родини капустяні.

Стручечок схожий за своєю будовою на стручок, але відрізняється розмірами. Довжина стручечка не перевищує його ширину або перевищує її не більш як у 1,5—3 рази (грицики звичайні, талабан польовий тощо).

Збірні плоди

Утворюються в тому випадку, якщо в квітці було кілька маточок, і після запліднення з кожної маточки утворився плід. Усі утворені плоди розташовані на одній плодоніжці.

Збірні плоди можуть бути сухими і соковитими. У цих плодах кожний окремий плодик є самостійною частиною загального плоду.

Прикладами збірних плодів є багатолистянка, багатогорішок, багатокістянка

Багатолистянка — на одній плодоніжці зібрано кілька окремих листянок (аконіт отруйний, калюжниця болотна).

Багатогорішок — на одній плодоніжці зібрано кілька окремих горішків (адоніс весняний).

Багатокістянка — на загальному опуклому квітколожі розташовані окремі соковиті кістянки (малина звичайна, ожина сиза). Із усіх розглянутих плодів найпоширенішими є сухі розкривні плоди. У покритонасінних вони зустрічаються майже в половини видів рослин. На другому місці за поширенням стоять сухі нерозкривні плоди, а соковиті плоди зустрічаються набагато рідше. Форма і будова плодів є характерною видовою ознакою.

ВИСНОВОК

до третього питання:

Плоди покритонасінних рослин характеризуються великою різноманітністю за будовою, формою, розмірами, забарвленням, що забезпечує рослинам швидке розповсюдження та зростання у різних умовах Земної кулі. Фармацевт повинен добре знати класифікацію і будову плодів, щоб довести їх відповідність, згідно вимогам ДФ ХІ.