
- •1.1. Предмет, методи, принципи і функції історії України
- •1.2. Періодизація, історіографія, джерела історії України
- •1.3. Дослов’янські поселення на території України
- •1.4. Походження, розселення та устрій східних слов’ян
- •Історичні джерела „з Повісті минулих літ” Походження і розселення слов’ян
- •Звичаї слов’ян
- •Прикликання варягів. Княжіння Аскольда і Діра в Києві (IX ст.)
- •Рекомендована література
- •2.1. Утворення Київської Русі, її державний устрій
- •2.2. Соціально-економічний розвиток і духовне життя Київської Русі
- •2.3. Монголо-татарська навала та її наслідки для Київської Русі
- •2.4. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі
- •2.5. Історичне значення Київської Русі і її спадкоємниці – Галицько-Волинської держави
- •Історичні джерела з „Повісті минулих літ” Княжіння Олега в Києві (IX – початок х ст.)
- •Похід Ігоря на древлян і вбивство його (перша половина х ст.)
- •„Літопис руський.З Лаврентіївського літопису” Умови договору про дружбу, торгівлю й взаємну допомогу Київської Русі з Візантією (X ст.)
- •Літопис руський з „Руської правди” (хі–хіі ст.)
- •Про князя галицького Романа Мстиславича (1203-1205 рр.)
- •Битва руських князів з монголо-татарами на річці Калці (1223 р.)
- •Рекомендована література
- •3.1. Загарбання українських земель Великим князівством Литовським і королівством Польським
- •3.2. Соціально-економічне життя в Україні в другій половині XIV–XVI ст.
- •3.3. Українські землі під владою Речі Посполитої
- •3.4. Початок українського національного відродження. Козацтво та його роль в суспільно-політичному житті українського народу, в боротьбі проти польського панування
- •Історичні джерела з літопису Гадяцького полковника Григорія Грабянки Як Малоросія втрапила в ярмо до ляхів
- •Із книги г. Де Боплана „Опис України з картами” Про запорозьких козаків (1630–1647 рр.)
- •Рекомендована література
- •4.1. Причини, характер, рушійні сили і періодизація національно-визвольної боротьби
- •4.2. Початок національно-визвольної боротьби українського народу під проводом б. Хмельницького
- •4.3 Утворення української козацької держави – Гетьманщини, її внутрішня і зовнішня політика
- •4.4. Становище в Гетьманщині після смерті б. Хмельницького, поділ України на Правобережну і Лівобережну
- •4.5. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60-80-х роках XVII ст.
- •Історичні джерела з літопису Григорія Грабянки Чому Хмельницький повстав на поляків (середина XVII ст.)
- •З грамоти царя Олексія Михайловича Богданові Хмельницькому про згоду взяти Україну під захист (22 червня 1653 р.)
- •З літопису Самійла Величка. Конотопські статті (1672 р.)
- •Рекомендована література
- •5.1. Антиукраїнська політика російського царизму. Посилення централізаторсько-шовіністичних тенденцій
- •5.2. Ліквідація царизмом гетьманщини і Запорізької Січі. Втрата українським народом останніх залишків автономії
- •5.3. Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці XVII–XVIII ст.
- •5.4. Антифеодальна боротьба селянства України: гайдамаччина, опришки, коліївщина
- •5.5. Приєднання до Росії Причорномор’я, Криму і Правобережної України
- •Історичні джерела з літопису Григорія Грабянки Гетьманство Мазепи в Малій Росії (1688–1693 рр.)
- •Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки Угода та Конституція Пилипа Орлика (1710 р.)
- •Указ Петра 1 про утворення Малоросійської колегії (16 травня 1722 р.)
- •З указу Катерини II про ліквідацію гетьманства та утворення Малоросійської колегії (10 листопада 1764 р.)
- •З маніфесту Катерини II про ліквідацію Запорозької Січі (з серпня 1775 р.)
- •З указу Катерини II про остаточне закріпачення селян на Лівобережній і Слобідській Україні (3 травня 1783 р.)
- •З топографічного опису Малоросійської губернії (1798-1800 рр.)
- •Рекомендована література
- •6.1. Політичне і соціально-економічне становище українських земель у складі Російської імперії
- •Суспільно-політичні рухи в Україні: декабристи, Кирило-Мефодіївське братство
- •6.2. Політичне і соціально-економічне становище українських земель у складі Австро-Угорщини
- •Суспільно-політичний рух у Західній Україні – Руська Трійця, „Просвіта”, нтш
- •6.3. Українські землі в роки Першої російської революції та світової війни
- •Історичні джерела Статут Кирило-Мефодіївського товариства
- •З „Руської правди” Павла Пестеля
- •З першої відозви Головної руської ради від 10 травня 1848 р.
- •Уривок зі статуту про судову реформу
- •Із циркуляру міністра внутрішніх справ п. Валуєва про заборону української мови (18 липня 1863 р.)
- •Із царського указу про заборону друкувати і ввозити з-за кордону книги українською мовою (Емський указ 1876 р.)
- •Іван Франко „Як живеться селянинам-хліборобам”. Уривок з статті у журналі „Народ”, 1890 р.
- •Рекомендована література
- •7.1. Лютнева революція в Росії та її вплив на Україну. Утворення і діяльність Української Центральної Ради
- •7.2. Українське питання на переговорах у Бресті. Відновлення влади Української Центральної Ради
- •7.3. Гетьманський режим: його внутрішня і зовнішня політика
- •7.4. Внутрішня і зовнішня політика Директорії. Посилення громадянської війни в Україні, боротьба проти її окупантів
- •7.5. Революційно-визвольний рух на західноукраїнських землях (зунр)
- •7.6. Утвердження Радянської влади в Україні. Уроки та причини поразки української національно-демократичної революції 1917–1920 рр.
- •Історичні джерела Відозва Української Центральної Ради до українського народу (9 березня 1917 р.)
- •Із Першого універсалу Української Центральної Ради (1917р.)
- •Другий універсал Української Центральної Ради (1917 р.)
- •З інструкції Тимчасового уряду для Генерального Секретаріату України (4 серпня 1917 р.)
- •З Третього універсалу Центральної Ради (1917 р.)
- •З ультиматуму Ради Народних Комісарів Центральній Раді (3 грудня 1917 р.)
- •З Четвертого універсалу Української Центральної Ради (січень 1918 р.)
- •Грамота Павла Скоропадського (29 квітня 1918 р.)
- •В. Винниченко про причини поразки Української революції
- •Рекомендована література
- •8.1. Політичне і соціально-економічне становище України після завершення революції та громадянської війни
- •8.2. Відбудова народного господарства України на основі неПу
- •8.3. Входження України до складу срср. Обмеження суверенітету
- •8.4. Політика коренізації: українізація і розвиток національних меншин
- •8.5. Індустріалізація і колективізація в Україні: хід і наслідки
- •8.6. Політичні репресії в Україні, утвердження сталінського тоталітарного режиму
- •8.7. Політичне і соціально-економічне становище українських земель в складі Польщі, Румунії, Чехословаччини
- •Історичні джерела Союзний договір між Росією і Україною 28 грудня 1920 р.
- •Декларація VII Всеукраїнського з’їзду Рад про утворення Союзу Соціалістичних Радянських Республік 13 грудня 1922 р.
- •Нота уряду урср урядам Франції, Великобританії й Італії з протестом проти анексії Східної Галичини Польщею 13 березня 1923 р.
- •З резолюції Пленуму цк кп(б)у про підсумки українізації (2-6 червня 1926 р.)
- •Постанова Політбюро цк кп(б)у по хлібозаготівлі 3 січня 1932 р.
- •Постанова Політбюро цк кп(б)у про вжиття репресивних заходів по відношенню до колгоспів, які саботують хлібозаготівлі 27 листопада 1932 р.
- •Про обов’язкове вивчення російської мови в неросійських школах України з Постанови рнк урср і цк кп(б)у від 20 квітня 1938 р.
- •Закон про незалежність Карпатської України 15 березня 1939р.
- •Рекомендована література
- •9.1. Україна в європейській політиці на початку Другої світової війни
- •9.2. Входження Західної України до складу срср
- •9.3. Початок Великої Вітчизняної війни і окупація України гітлерівськими загарбниками та їх сателітами
- •9.4. Битва за визволення України, рух Опору
- •9.5. Наслідки Другої світової і Великої Вітчизняної війни для України
- •Історичні джерела Витяг з „Секретного додаткового протоколу” до договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом 23 серпня 1939 р.
- •Згадка українського композитора і бандуриста г. Китастого про виступ Державної капели бандуристів урср у м. Тернополі 20 вересня 1939 р.
- •Декларація Народних зборів Західної України про державну владу на Західній Україні від 27 жовтня 1939 р.
- •Витяг з плану „Барбаросса”
- •Акт відновлення Української держави (Львів, з0 червня 1941 р.)
- •З листівки „За що бореться Українська повстанська армія (упа)” Серпень 1943 р.
- •Витяг з Резолюції 1 частини 1 Сесії Генеральної Асамблеї оон
- •Рекомендована література
- •Глава 6
- •Міри ваги, довжини і площ, які діяли в Україні до початку хх ст. (до запровадження сучасної системи мір).
- •Великі князі Київські та роки їх правління
- •Галицькі й Галицько-Волинські князі
- •Українські гетьмани
- •Великі князі литовські та Королі польські
- •Царі та Імператори Росії
- •Імператори Австрійські (з 1867 р. – Австро-Угорської імперії)
- •Керівники української держави періоду національно-демократичної революції (1917–1920)
- •Керівники органів державної влади Радянської України (12.1917 – 08.1991)
- •Голови Уряду урср2
- •Перші секретарі цк Компартії України (1918–1990 рр.)1
- •Керівники незалежної України
Літопис руський з „Руської правди” (хі–хіі ст.)
1. Коли вб’є чоловік чоловіка, то мститься брат за брата, якщо сини одного батька, чи батька син, якщо племінник, чи сестри син; а якщо не буде мститися – то 40 гривен за голову; якщо буде русин, чи гридин, чи купець, чи ябетник, чи мечник, якщо ізгой чи слов’янин, то 40 гривен поклади за нього.
2. Якщо буде кров чи синці в ураженого, то не потрібен і свідок людині тій; якщо не буде знаку якогось – потрібен свідок, не буде знаків – й справі кінець; якщо не може мститися, то взяти за образу 3 гривні, а лікарю нагорода.
3. Якщо хтось когось ударить батогом, чи жердиною, чи рукою, чи чашею, чи рогом, чи обухом, то 12 гривен; якщо його не спіймали, то помоталися йому, на тому й кінець.
4. Якщо поранить мечем, не виймаючи його, чи рукояттю, то 12 гривен.
5. Якщо поранить руку, і відпаде рука, чи всохне, 40 гривен. Якщо нога буде ціла чи почне кульгати, тоді то друзі примирять.
6. Якщо палець вріже якийсь, то 3 гривні за образу.
7. А коли вуса – 12 гривен, бороду – 12 гривен.
8. Якщо ж хто вийме меча, але не вдарить, то той гривню покладе.
9. Якщо ж поранить чоловік чоловіка чи від себе, чи до себе – 3 гривні та два свідки; якщо буде варяг чи колбяга – то під присягу.
10. Якщо челядин сховається чи у варяга, чи у колбяга і його впродовж трьох днів не знайдуть, і на третій день не зізнається, – то 3 гривні за образу.
11. Якщо хто поїде на чужому коні, не позичивши його, – виклади 3 гривні.
12. Якщо хто візьме чужого коня, чи зброю, чи одяг, а знайдеться у своєму миру (общині), то взяти хазяїнові своє, а 3 гривні – за образу.
13. Якщо знайшов крадія, не кажи йому: моє; нехай піде на звід, де річ взяв, якщо не піде, то знайди поручника впродовж п’яти днів.
15. Якщо хто челядина спіймати хоче, упізнавши своє, то до одного вести, у кого той купував, а той веде до іншого, і так, коли дійде до третього, – кажи йому: віддай ти мені свого челядина, а ти свої гроші шукай зі свідками.
16. Якщо холоп ударив вільного чоловіка і біжить до хоромів, а пан почне ховати його, то холопа спіймати, а пан мусить сплатити за нього 12 гривень, а коли зустріне той муж холопа – може вбити його.
17. А якщо зламає чи спис, чи щит, чи сокиру і захоче сховати у себе, то взяти гроші у нього; а якщо зламав і почне повертати, то грішми мусить заплатити, скільки це коштуватиме.
18. Якщо уб’ють огнищанина за образу, то вбивці мусять сплатити 80 гривен, а людям не потрібно; і за збирача княжих податків — 80 гривен.
19. Якщо убивають огнищанина – то община, люди відповідальні за вбивство, здійснене на їхній території.
20. Якщо убивають огнищанина біля кліті, чи біля коня, вола, корови, який це захищає, – то крадія вбивають на місці як собаку.
21. А за княжого тивуна 80 гривен. А за конюха старого біля стада 80 гривен, як постановив Ізяслав про свого конюха, якого вбили Дорогобуджівці.
22. А за сільського старосту княжого і хлібороба 12 гривен. А за радовичів княжих 5 гривен.
23. А за смерда і холопа 5 гривен.
24. Якщо сина годувальниці, чи годувальницю, 12
25. А за княжого коня, якщо той з плямою, – 3 гривні; а за смердового – 2 гривні.
26. За кобилу 60 різань, а за вола гривню, а за корову 40 різань, а за третяка (дворічний бичок, жеребець) 15 кун, а за лонщину (худоба на другому році) півгривні, а за теля 5 різань, за яря (ягня) – ногата, за барана – ногата.
27. А якщо забере (уведе) чужого холопа чи раба, платити йому за образу 12 гривен .
28. Якщо ж стане чоловік закривавленим чи із синцями, то не шукати йому свідків.
29. Якщо один крадій краде чи коня, чи вола, чи кліть, то гривню і тридцять різань сплатити йому; якщо ж крадіїв буде 18, то по гривні і по З0 різань сплатній... чоловіку.
31. Якщо смерда мордують без княжою повеління, то за образу 3 гривні.