А. 1 клас.

Б. 2 клас.

В. 3 клас .

Г. усі класи чистоти операцій.

2. Хворого 75 років, було доставлено до хірургічного стаціонару із клінікою розповсюдженого перитоніту. Хворому буде виконана негайна лапаротомія. У які строки необхідно зробити забір матеріалу для бактеріологічного дослідження?

А. На наступну добу після операції.

Б. Під час операції.

В. Через 2 години після операції.

3. Які антибіотики повинні використовуватися для антибіотикопрофілактики?

А. Антибіотики широкого спектру дії, 1 і 2 покоління.

Б. Антибіотики резерву.

В. Антибіотики з переважною дією на грамнегативну флору.

6.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття.

1. Яка з методик дослідження має бути первинно застосована у хворого з нагноєнням післяопераційної рани?

1. Електрорентгенографія

2. Флюорографія

3. Мазок зі стінки рани для бактеріологічного дослідження

*

2. У випадку защемленої пахвинної грижі необхідно:

1. Виконати термінову операцію

2. Виконати термінову операцію й слідкувати за динамікою температури тіла. У випадку лихоманки – призначити антибиотикотерапію

3. Виконати термінову операцію, під час вступного наркозу провести антибіотикопрофілактику

3. При неускладнених інфекціях м'яких тканин показана:

1. Поліантибіотикотерапія

2. Одноразове введення антибіотиків широкого спектру дії

3. Моноантибіотикотерапія

4. Антибіотикотерапія в таких випадках не показана

4. Частими причинами розвитку ІОХВ є:

1. Похилий вік хворого

2. Наявність соматичної патології

3. Новотворення різних органів

4. Наявність ендогенної інфекції, час операції, порушення методики операції.

7. Література для викладача.

1. Альперович Б.І. Хірургія печінки. Вибрані глави. – Томськ. – 1983.

2. Бєлобородова Н.В. Алгоритми антибактеріальної терапії важких інфекцій. – 2000. – 30 с.

3. Брискин Б.С., Хачатрян Н.Н., Іонів С.А., Хмелевский С.В. Антибактеріальна терапія в комплексному лікуванні хворих на перитоніт. У книзі: Антимікробна терапія важких інфекцій у стаціонарі. М. –2003. – С. 34–45.

4. Бешкетників В.М., Родоман Г.В. Проблеми профілактики нагноєнь післяопераційних ран. //Хірургія. – 1996. – N 9. – С. 132–135.

5. Бешкетників В.М., Ахметели Т.І., Ломидзе Н.Б. Комплексне лікування гострого розлитого перитоніту. // Хірургія. –1997. – N 8. – С. 4–7.

6. Вишневський В.А., Кубышкин В.А., Одарюк Т.С., Еропкин П.В. і ін. Хірургічне лікування метастазів колоректального раку в печінку. // Анали хірургічної гепатології. – 1998. – Том 3. –N 1. – С. 13–18.

7. Галлингер Ю.І., Мовчун А.А., Карпенкова В.І., Воробйов В.К. Лапароскопическая холецистэктомия – осложнения и их профилактика.//Аналлы НЦХ РАМН. – 1996. –N 6. – С.14–18.

8. Гальперин Є.І., Дедерер Ю.М. Нестандартні ситуації при операціях на печінці й жовчних шляхах. –М., –1988. –330 с.

9. Гельфанд Б.Р., Гологорский В.А., Бурневич С.З. і ін. Антибактеріальна терапія абдомінальної хірургічної інфекції. – М. –2000, – С.144.

10. Гельфанд Б.Р., Бурневич С.З., Брюхов А.Н. Пухаев А.Д. Антибіотикопрофілактика й терапія при панкреонекрозі. У кн.: Антимікробна терапія важких інфекцій у стаціонарі. М. –2003. –С.46–58.