6.3.Матеріали контролю для заключного етапу заняття.

Ситуаційні задачі

1. При консервативній терапії гострого панкреатиту у хворого розвинулася гіпотонія, тахікардія, лихоманка до 39°С, тахіпное.

Які дії хірурга?

Еталон відповіді: Негайно розпочати лікування ендотоксичного шоку.

2. У хворого 45 років з розповсюдженим перитонітом внаслідок деструктивного холециститу спостерігається зменшення діурезу менше 0,5 мл/кг маси тіла за годину. Про що це свідчить та які ваші дії?

Еталон відповіді: Це свідчить про розвиток поліорганної недостатності (в першу чергу ниркової). Потрібно посилити синдромальну терапію синдрому системної запальної відповіді (корекція обєму циркулюючої рідини, нормолізація тиску, та тонусу судин, стимуляція діурезу).

3. У хворого 32 років з виразковим анамнезом розвинувся шоковий стан зі зниженням артеріального тиску, тахікардією, тахіпное та лихоманкою. Про що це свідчить? Які дії хірурга?

Еталон відповіді: У хворого перфорація виразки з перитонітом та ендотоксичним шоком. Показано невідкладне оперативне лікування зі стабілізацією стану хворого на операційному столі.

6.4.Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів

№ п/п	Основні завдання (вивчити)	Вказівки (назвати)
1.	Біохімічні та патофізіологічні механізми розвитку запального процесу.	Механізми розвитку місцевої та системної запальної реакції в організмі.
2.	Клінічні ознаки синдрому поліорганної недостатності	Ознаки порушення функції серцево-судиннної, сечовивідної, дихальної системи, печінки, системи, що згортає кров, та метаболітні зрушення
3.	Синдромальна діагностика основних проявів синдрому системної запальної відповіді	Об’єктивне обстеження Лабораторні дослідження Інструментальні обстеження
4.	Консервативна терапія синдрому системної запальної відповіді	Синдромальна терапія по окремих порушеннях функції різних систем та органів
5.	Покази до оперативного втручання при синдромі системної запальної відповіді	-наявність осередку хірургічної інфекції - масивне ушкодження тканин Ішемія органів або окремих тканин з некротичними змінами.
6.	Оперативні методи лікування	- ті, що направлені на ліквідацію причини синдрому системної запальної відповіді

7. Література для викладача

1. Б.Р.Гельфанд, Д.Н.Проценко, Е.Б.Гельфанд, А.И.Ярошецкий, Ю.Я.Романовский Интенсивная терапия сепсиса; Consilium Medicum; 2003 г.; №8.

2. В.А.Руднов Септический шок: современное состояние проблемы; Consilium Medicum; 2003 г.; №3.

3. С.А.Шляпников Проблемы классификации, диагностики и лечения сепсиса; Инфекции и антимикробная терапия; 2002 г.; №1.

4. Сепсис в начале XXI века: классификация, клинико-диагностическая концепция и лечение. Методические рекомендации; Москва 2004.

5. В.А.Руднов Рекомендации по классификации, диагностике, профилактике и лечению сепсиса; Инфекции и антимикробная терапия; 2002 г.; №1.

6. Л.С. Страчунский, Ю.Б. Белоусова, С.Н. Козлова Практическое руководство по антиинфекционной химиотерапии. Москва 2002.

7. Т.С. Попова, А.Е. Шестопалов, Т.Ш. Тамазашвили, И.Н. Лейдерман Нутритивная поддержка больных в критических состояниях. Москва 2002.

8. В.М. Луфт, А.Л. Костюченко, И.Н. Лейдерман Руководство по клиническому питанию больных в интенсивной медицине. Санкт-Петербург-Екатеринбург 2003.

9. Алан Л. Бахман Искусственное питание. Санкт-Петербург 2001.

10. Основы клинического питания. Материалы лекций для курсов Европейской ассоциации парентерального и энтерального питания. Петрозаводск 2003.

11. Ф. Блус, К. Рейнхарт Лечение сепсиса. Освежающий курс лекций, Архангельск 2004.

12. Н.А. Ефименко, И.А. Гучев, С.В. Сидоренко Инфекции в хирургии. Фармакотерапия и профилактика. Смоленск 2004.

13. Б.Р. Гельфанд, В.А. Гологорский, С.З. Бурневич, Е.Б. Гельфанд, Е.Н. Топазова, Е.А. Алексеева Антибактериальная терапия абдоминальной хирургической инфекции. Москва 2002.