
- •1 Мета і завдання курсового проекту
- •2 Організація курсового проектування
- •3 Завдання на курсовий проект
- •4 Зміст курсового проекту
- •Завдання для виконання п`ятого розділу проекту „Прогнозування та аналіз розробки родовищ природних газів”
- •5 Методичні вказівки до виконання курсового проекту
- •5.1 Підготовка вихідних даних для прогнозу-вання розробки газового і газоконденсатного родовища. Визначення технологічних показників розробки газового родовища в умовах газового режиму
- •5.2 Визначення технологічних показників розробки газового родовища в умовах водонапірного режиму
- •5.3 Визначення технологічних показників розробки газоконденсатного родовища в режимі виснаження пластової енергії
- •5.4 Методичні вказівки до виконання розділу „Прогнозування та аналіз розробки родовищ природних газів”
- •6 Елементи наукових досліджень під час виконання курсового проекту
- •7 Загальні вказівки щодо оформлення курсового проекту
- •Перелік рекомендованих джерел
7 Загальні вказівки щодо оформлення курсового проекту
Зміст курсового проекту повинен відповідати індивідуальному завданню на курсове проектування.
Курсовий проект включає:
1) розрахунково-пояснювальну записку;
2) графічну частину.
Розрахунково-пояснювальна записка є технічним документом і оформляється відповідно до „Рекомендацій з підготовки рукописів навчально-методичної літератури для видання в в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. – Івано-Франківськ, 2003. – 63 с.” і „СТП 02070855-03-99. Стандарт підприємства. Курсовий і дипломний проекти. Вимоги до змісту та оформлення”.
Титульний лист оформляється на бланку формату А4, виконаному друкарським способом, і заповнюється студентом креслярським шрифтом або машинописом чорного кольору.
Завдання на курсовий проект оформляється на бланку, виконаному друкарським способом.
Розрахунково-пояснювальна записка оформля-ється на окремих листках білого паперу формату А4 (210х297). На всіх листках, за виключенням анотації, роблять рамку зі штампом. На першому листку „Змісту” штамп виконується повним, а на решті листків розрахунково-пояснювальної записки – скороченим. Анотація оформляється без рамки і штампу.
Розрахунково-пояснювальна записка повинна бути написана чітким, розбірливим почерком, чорнилом чорного кольору чи надрукована. Висота букв повинна бути в межах 2-5 мм, відстань між рядками – 8-10 мм. Рядки не повинні заходити за рамку форми. Відстань від верхнього і нижнього рядків тексту до рамки форми повинна бути не менше 10 мм, а від рамки форми до межі тексту на початку рядків – не менше 5 мм, в кінці рядків – не менше 3 мм. Абзац в тексті починається відступом, що дорівнює 15-17 мм.
Розрахунково-пояснювальна записка повинна мати тверду чи м'яку оправу (з паперу більш щільного, ніж листки пояснювальної записки). На обкладинці небілого кольору наклеюється етикетка з білого паперу розміром 160х100 мм, на якій креслярським шрифтом або машинописом вказується вид технічного документу, скорочене найменування спеціальності, три останні цифри залікової книжки, умовні позначення академічної групи, прізвище, ім'я та по-батькові студента, рік виконання роботи (проекту), наприклад:
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
ВНГ – 125.00.000 ПЗ
Група ВНГ – 09 – 3
Іванишин Іван Іванович
2013
На обкладинці з білого паперу етикетку не роблять, а необхідні дані пишуть безпосередньо на матеріалі обкладинки.
Не допускається скріплювати листки розрахунково-пояснювальної записки з допомогою швидкозшивача, тасьми і т.п. Елементи скріплювальних скоб або частини ниток, що виступають за зовнішню поверхню обкладинки, повинні бути акуратно заклеєні смужкою паперу кольору обкладинки.
Матеріал розрахунково-пояснювальної записки потрібно викладати чітко і коротко, але без шкоди для ясності викладу. Не допускається скорочення слів та одиниць фізичних величин, окрім загальноприйнятих і т.д. і т.п. Скорочені позначення одиниць вимірювання допускаються тільки після кількісних величин, до яких ці позначення відносяться. Не можна застосовувати довільні скорочення, наприклад, спец технологія і т.п. Кожна нова думка повинна починатись з абзацу.
Текст розрахунково-пояснювальної записки ділиться на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які нумеруються і повинні мати порядкові номери. Вступ і висновки не нумеруються. Кожний розділ потрібно починати з нового листка. Розділи нумеруються в межах всієї пояснювальної записки і позначаються арабськими цифрами (без крапки). Підрозділи (пункти, підпункти) нумеруються в межах кожного розділу (підрозділу, пункту). Номери підрозділів складаються з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою (наприклад, 3.1). В кінці номера підрозділу крапка не ставиться. Аналогічно нумеруються пункти і підпункти (наприклад, 3.1.1 чи 3.1.1.1).
Назва розділу (підрозділу, пункту, підпункту) повинна бути короткою і відповідати змісту. Її розміщують симетрично тексту. Назву розділів пишуть великими прописними буквами, підрозділів (пунктів, підпунктів) – малими буквами. Не допускається перенесення слів у заголовках, підкреслювання заголовків і розміщення їх останнім рядком на листку розрахунково-пояснювальної записки. Відстань між заголовком і наступним чи попереднім текстом повинна бути рівною: при рукописному способі оформлення пояснювальної записки – 15 мм, при машинописному способі – 3-4 інтервали.
Всі ілюстрації і таблиці, які включаються в розрахунково-пояснювальну записку, нумеруються арабськими цифрами в межах розділу і повинні мати назви (заголовки). Номер ілюстрації (таблиці) складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації (таблиці), розділених крапкою (наприклад, Рисунок 3.1 чи Таблиця 3.1). Номер і нозву ілюстрації розміщують під нею. Під ілюстрацією спочатку наводять необхідні пояснювальні дані, нижче – слово „Рисунок”, номер ілюстрації та її назву з великої літери. Заголовки таблиць розміщують над таблицями посередині. Зліва від назви наводять слово „Таблиця” та її номер. При посиланні за текстом на рисунок чи таблицю слід писати „рисунок” чи „таблиця”, а при повторному посиланні – „див. рисунок” чи „див. таблицю” із зазначенням їх номерів.
Кожна ілюстрація розміщується на окремому листку. Допускається розміщення на одному листку двох рисунків з окремими надписами і нумерацією.
Рисунки і таблиці потрібно розміщувати зразу ж після першого посилання на них в тексті записки. Вони повинні розміщуватись так, щоб їх можна було розглядати без повороту записки або з поворотом її за годинниковою стрілкою.
Порядок викладення в записці розрахунків визначається характером величин, які потрібно розрахувати.
У загальному випадку розрахунок повинен включати:
1) задачу та умови розрахунку (із зазначенням, що потрібно визначити при розрахунку);
2) вихідні дані для розрахунку з назвами величин та їх символами;
3) методику та алгоритм розрахунку;
4) розрахунок чи приклад розрахунку при багатоваріантному розв'язуванні задачі або розрахунок „контрольних точок” у разі використання ЕОМ;
5) аналіз результатів розрахунків і висновки.
Всі формули нумеруються в межах розділу арабськими цифрами, які записують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, відокремлених крапкою. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Посилання у тексті на порядкові номери формул дають у дужках, наприклад, у формулі (5.4).
Розшифровку пояснень значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта потрібно давати з нового рядка. Перший рядок розшифровки починається словом „де” без двокрапки. При повторному використанні формули в подальшому тексті розшифровка символів не наводиться.
При використанні емпіричних формул, а також формул, що не є загальновідомими в розглядуваній дисципліні, потрібно давати посилання на літературу.
При проведенні розрахунків за формулами зразу після розшифровки значень всіх величин наводяться їх числові значення. Потім вони підставляються у формулу і обчислюється значення шуканої величини. У формулу слід підставляти значення величин без їх розмірностей. Проміжні розрахунки не наводяться. Кінцевий результат записується із зазначенням розмірності шуканої величини.
Якщо розрахунок виконується за однією і тією ж формулою для кількох значень величин, що в неї входять, то в тексті записки вказується: „Результати розрахунків за формулою (наводиться її номер) наведені в таблиці (наводиться номер таблиці)”.
При оформленні записки не слід писати „приймаю”, „допускаю” і т.д. Записка пишеться з використанням дієслів першої особи множини „приймаємо”, „допускаємо” або в безособовій формі „приймається”, „прийнято”.
Нумерація листків розрахунково-пояснювальної записки і додатків, що в неї входять, повинна бути наскрізною (без пропусків і повторень). Таблиці та ілюстрації, які розміщені на окремих листках, включають у загальну нумерацію листків записки. Першим листком розрахунково-пояснювальної записки є титульний лист, другим – завдання на курсовий проект. Вони не нумеруються. Нумерація починається з листка „Анотація”.
До розрахунково-пояснювальної записки додаються два креслення графічної частини проекту, які виконуються на стандартних листах з дотриманням діючих стандартів. Зміст графічної частини курсового проекту узгоджується з керівником курсового проекту і повинен відповідати темі завдання. У правому нижньому куті креслення розміщується штамп встановленої форми.