6. Елементи наукових досліджень під час виконання курсового проекту

Під час виконання куркового проекту особлива увага надається проведенню студентами наукових досліджень.

Науково–дослідна робота студентів при курсовому проектуванні залежно від теми завдання може включати проведення таких досліджень.

1. Вивчення та узагальнення літературних джерел і патентних матеріалів згідно з темою завдання на курсове проектування.

2. Проведення аналітичних досліджень впливу різних факторів на показники розробки родовища (покладу).

3. Проектування нової технології розробки покладу, оброблення свердловин та промислової підготовки газу до транспортування.

4. Проектування застосування нових робочих рідин, реагентів та обладнання для експлуатації газових свердловин в різних гірничо-геологічних умовах і попередження ускладнень в їх роботі.

5. Дослідження методів зменшення втрат тиску у привибійній зоні пласта, стовбурі і викидних лініях свердловин у процесі видобування газу.

6. Дослідження методів мінімізації значень тиску на усті газової свердловини.

7. Дослідження методів збільшення кінцевих коефіцієнтів газо- і конденсатовилучення.

8. Порівняння ефективності різних систем розробки газового покладу, методів інтенсифікації роботи свердловин, способів промислової підготовки газу до транспортування та ін.

Результати наукових досліджень студента оформляються у вигляді розділу курсового проекту і в подальшому використовуються для підготовки доповідей на науково-технічні конференції, статей у науково-технічні видання і заявок на винаходи.

Виконання завдання науково-дослідного характеру розвиває творче мислення і підвищує загальний рівень підготовки студентів.

7. Загальні вказівки щодо оформлення курсового проекту

Зміст курсового проекту повинен відповідати індивідуальному завданню на курсове проектування.

Курсова робота включає:

1. Розрахунково–пояснювальну записку;

2. Графічну частину.

Розрахунково–пояснювальна записка є технічним документом і оформляється відповідно до „Рекомендацій з підготовки рукописів навчально-методичної літератури для видання в Івано–Франківському національному технічному університеті нафти і газу. - Івано-Франківськ, 2003 – 63 с.” і „СТП 02070855 -03-98. Стандарт підприємства. Курсовий і дипломний проекти. Вимоги до змісту та оформлення”.

Титульний лист оформляється на бланку формату А4, виконаному друкарським способом, і заповнюється студентом креслярським шрифтом або машинописом чорного кольору.

Завдання на курсове проектування оформляється на бланку, виконаному друкарським способом.

Розрахунково-пояснювальна записка оформляється на окремих листках білого паперу формату А4 (2І0х297). На всіх листках, за виключенням анотації, роблять рамку зі штампом. На першому листку „Зміст” штамп виконується повним, а на решті листків розрахунково-пояснювальної записки – скороченим. Анотація оформляється без рамки і штампу.

Розрахунково-пояснювальна записка повинна бути написана чітким, розбірливим почерком чорнилом одного кольору чи надрукована. Висота букв повинна бути в межах 2-5 мм, відстань між рядками – 8-10 мм. Рядки не повинні заходити за рамку форми. Відстань від верхнього і нижнього рядків тексту до рамки форми повинна бути не менше 10 мм, а від рамки форми до межі тексту на початку рядків - не менше 5 мм, в кінці рядків – не менше 3 мм. Абзац в тексті починається відступом, що дорівнює 15 мм.

Розрахунково-пояснювальна записка повинна мати тверду чи м’яку оправу (з паперу більш щільного, ніж листки розрахунково-пояснювальної записки). На обкладинці небілого кольору наклеюється етикетка з білого паперу розміром 160Х100 мм, на якій креслярським шрифтом або машинописом вказується вид технічного документу, скорочене найменування спеціальності, три останні цифри залікової книжки, умовне позначення академічної групи, прізвище, ім’я та по батькові студента, рік виконання проекту, наприклад:

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

ВНГ – 126.00.00.ПЗ

Група ВНГ-09-1

Савченко Тарас Степанович

2013

На обкладинці з білого паперу етикетку не роблять, а необхідні дані пишуть безпосередньо на матеріалі обкладинки.

Не допускається скріплювати листки розрахунково-пояснювальної записки за допомогою швидкозшивача, тасьми і т.п. Елементи скріплювальних скоб або частини ниток, що виступають за зовнішню поверхню обкладинки, повинні бути акуратно заклеєні смужкою паперу кольору обкладинки.

Матеріал розрахунково-пояснювальної записки потрібно викладати чітко і коротко, але без шкоди для ясності викладу. Не допускається скорочення слів та одиниць фізичних величин, крім загально прийнятих і т.д. і т.п. Скорочені означення одиниць вимірювання допускаються тільки після кількісних величин, до яких ці позначення відносяться. Не можна застосовувати довільні скорочення, наприклад, спецтехнологія і т.п.

Кожна нова думка повинна починатись з абзацу.

Текст розрахунково-пояснювальної записки ділиться на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які нумеруються і повинні мати порядкові номери. Bступ і висновки не нумеруються. Кожний розділ потрібно починати з нового листка. Розділи нумеруються в межах всієї пояснювальної записки і позначаються арабськими цифрами (без крапки). Підрозділи (пункти, підпункти) нумеруються в межах кожного розділу (підрозділу, пункту). Номери підрозділів складаються з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою (наприклад 2.7). В кінці номера підрозділу крапка не ставиться. Аналогічно нумеруються пункти і підпункти (наприклад 3.1.1 чи 3.1.1.1).

Назва розділу (підрозділу, пункту, підпункту). повинна бути короткою і відповідати змісту. Її розміщують симетрично тексту. Назву розділів пишуть великими прописними буквами, підрозділів (пунктів і підпунктів) – малими буквами. Не допускається перенесення слів в заголовках, підкреслювання заголовків і розміщення їх останнім рядком на листку розрахунково-пояснювальної записки. Відстань між заголовком і наступним чи попереднім текстом повинна бути рівною: при рукописному способі оформлення розрахунково-пояснювальної записки – 15 мм, при машинописному способі – 3-4 інтервали.

Всі ілюстрації і таблиці, які включаються в розрахунково-пояснювальну записку, нумеруються арабським цифрами наскрізно і повинні мати назви (заголовки). Допускається нумерувати, ілюстрації і таблиці в межах розділу. В цьому випадку номер ілюстрації (таблиці) складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації (таблиці), розділених крапкою (наприклад, Рисунок З.1 чи Таблиця 3.1). Номер і назву, ілюстрації розміщують під нею. Під ілюстрацією спочатку наводять необхідні пояснювальні дані, нижче них - слово „Рисунок”, номер ілюстрації та її назву з великої літери. Заголовки таблиць розміщують над таблицями посередині. Зліва назви наводять слово „Таблиця” та її номер. При посиланні за текстом на рисунок чи таблицю – слід писати „рисунок” чи „таблиця”, а при повторному посиланні – „див. рисунок”, чи „див. таблицю” із зазначенням їх номерів.

Кожна ілюстрація розміщується, на окремому листку. Допускається розміщення на одному листку двох рисунків з окремими надписами і нумерацією.

Рисунки і таблиці потрібно розміщувати зразу ж після першого посилання на них в тексті розрахунково-пояснювальної записки. Вони повинні розміщуватись так, щоб їх можна було розглядати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Порядок викладення в розрахунково-пояснювальній записці розрахунків визначається характером величин, які потрібно розрахувати.

В загальному випадку розрахунок повинен включати:

1. задачу та умови розрахунку (із зазначенням, що потрібно визначити при розрахунку);

2. вихідні дані для розрахунку з назвами величин та їх символами;

3. методику, та алгоритм розрахунку;

4. розрахунок чи приклад розрахунку при багатоваріантному розв’язуванні задачі або розрахунок „контрольних точок” у разі використання ЕОМ;

5. аналіз результатів розрахунків і висновки.

Всі формули нумеруються наскрізно арабськими цифрами, які записують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Допускається нумерація формул у межах розділу. У цьому випадку номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, відокремлених крапкою. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Посилання у тексті на порядкові номери формул дають у дужках, наприклад, „у формулі (5.4)”.

Розшифровку пояснень значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта потрібно давати з нового рядка. Перший рядок розшифровки починається словом „де” без двокрапки. При повторному використанні формули в подальшому тексті розшифровка символів не наводиться.

При використанні емпіричних формул, а також формул, що не є загальновідомими в розглядуваній дисципліні, потрібно давати посилання на літературу.

При проведенні розрахунків за формулами зразу після розшифровки значень всіх величин наводяться їх числові значення. Потім вони підставляються у формулу і обчислюється значення шуканої величини. У формулу слід підставляти значення величин без їх розмірностей. Проміжні розрахунки не наводяться. Кінцевий результат записується із зазначенням розмірності шуканої величини.

Якщо розрахунок виконується за однією і тією ж формулою для декількох значень величин, що в неї входять, то в тексті розрахунково-пояснювальної записки вказується: „Результати розрахунків за формулою (наводиться її номер) наведені в таблиці (наводиться номер таблиці)”.

При оформленні записки не слід писати „приймаю”, „допускаю” і т.д. Записка пишеться з використанням дієслів першої особи множини „приймаємо”, „допускаємо” або в безособовій формі „приймається”, „прийнято”.

Нумерація листків розрахунково-пояснювальної записки і додатків, що в неї входять, повинна бути наскрізною (без пропусків і повторень). Таблиці та ілюстрації, які розміщені на окремих листках, включають у загальну нумерацію листків розрахунково-пояснювальної записки. Першим листком розрахунково-пояснювальної записки є титульний лист, другим - завдання на курсовий проект. Вони не нумеруються. Нумерація починається з листка „Анотація”.

До розрахунково-пояснювальної записки прикладається два креслення графічної частини проекту, які виконуються на стандартних листах з дотриманням діючих стандартів. Зміст графічної частини курсового проекту узгоджується з керівником курсового проектування і повинен відповідати темі завдання. У правому нижньому куті креслення розміщується штамп встановленої форми.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ширковский А. И. Разработка и эксплуатация газовых и газоконденсатных месторождений: / А. И. Ширковский //Учебник для вузов. – М.: Недра, 1987.

2. Коротаев Ю. П. Добыча, транспорт и подземное хранение газа / Ю. П. Коротаев, А. И. Ширковский // Учебник для вузов. – М.: Недра, 1984г.

3. Закиров С. Н. Теория и проектирование разработки газовых и газоконденсатных месторождений / С. Н. Закиров // Учебное пособие для вузов, – М.: Недра, 1989.

4. Совершенствование технологий разработки месторождений нефти и газа /Под ред. С. Н. Закирова. – М.: Изд. Грааль, 2000.

5. Тер-Саркисов Р. М. Разработка месторождений природных газов /Р. М. Тер-Саркисов // ОАО, Изд-во Недра, 1999.

6. Мирзаджанзаде А. Х. Основы технологии добычи газа / А. Х. Мирзаджанзаде, О. Л. Кузнецов, К. С. Басниев, З. С. Алиев. – М.: Недра, 2003.

7. Кондрат Р. М. Газоконденсатоотдача пластов /Р. М. Кондрат. – М.: Недра. 1992.

8. Довідник з нафтогазової справи /За заг. ред. докторів технічних наук В. С. Бойка, Р. М. Кондрата, Р. С. Яремійчука. – К.: Львів, 1996.

9. Гвоздев В. П. Эксплуатация газовых и газоконденсатных месторождений / В. П. Гвоздев, А. И. Гриценко, А. Е. Корнилов // Справочное пособие. – М.: Недра, 1989.

10. Добыча, подготовка и транспорт природного газа и конденсата. Справочное руководство в 2-х томах. /Под ред. Ю. П. Коротаева, Р. Д. Маргулова. – М.: Недра, 1984.

11. Балыбердина И. Т. Физические методы переработки и использование газа / И Т. Балыбердина. – М.: Недра, 1988.

12. Гриценко А. И. Физические методы переработки и использование газа / А. И. Гриценко, И. А. Александров, И.А. Галанин. – М.: Недра, 198І.

13. Гуревич Г. Р. Справочное пособие по расчету фазового состоянии и свойств газоконденсатных систем /Г. Р. Гуревич, А. И. Брусиловский. – М.: Недра, 1984.

14. Инструкция по комплексному исследованию газовых и газоконденсатных пластов и скважин. /Под ред. Г. А. Зотова, З. С. Алиева. – М.: Недра, 1980.

15. Руководство по исследованию скважин /А. И. Гриценко, З. С. Алиев, О. М. Ермилов, В. В. Ремизов, Г. А. Зотов. – М.: Наука, 1996.

16. Качмар Ю. Д. Інтенсифікація припливу вуглеводнів у свердловину /Ю. Д. Качмар, В. М. Світлицький, Б. Б. Синюк, Р. С. Яремійчук. – Львів.: Вид-во „Центр Європи”, 2005.

17. Алиев З. С. Технологический режим работы газовых скважин. /З. С. Алиев, С. А. Андреев, А. П. Власенко, Ю. Н. Коротаев. - М.: Недра, 1978.

18. Техника добычи нефти. /Под ред. Дж. Чилингера, К. М. Бисона. Пер. с англ. – М. Недра. 1973.

19. Требин Ф. А. Добыча природного газа / Ф. А. Требин, Ю. Ф. Макогон, К. С. Басниев. – М.: Недра, 1976.

20. Яремійчук Р. С. Освоєння свердловин / Р. С. Яремійчук, Ю. Д. Качмар // Практикум. – Львів:Світ, 1997.

21. Амиян В.А. Вскрытие и освоение нефтегазовых пластов / В. А. Амиян, А. В. Амиян, Н. П. Васильева. – М.: Недра, 1980.

22. Булатов А.И. Освоение скважин. Справочное пособие / А. И. Булатов, Ю. Д. Качмар, Р. С. Яремийчук // Под ред. Р. С. Яремийчука. – М.: ООО «Недра-Бизнесцентр», 1999.

23. Коротаев Ю. П. Подготовка газа к транспорту. /Ю. П. Коротаев, Б. П. Гвоздев, А. И. Гриценко, Л. С. Саакиян. – М.: Недра, 1973.

24. Смирнов А. О. Сбор и подготовка нефтяного газа на промыслах / А. О. Смирнов. – М.: Недра, 1989.

25. Сулейманов А. Б. Практические расчеты при текущем и капитальном ремонте скважин / А Б. Сулейманов, К. А. Карапетов, А. С. Яшин. – М.: Недра, 1984.

26. Временный регламент составления, проектов ОПЭ и разработки газовых и газоконденсатных месторождений, разрабатываемых на истощение. – М.: ВНИИгаз, 1990.

27. Соколов Е.А. Струйные аппараты / Е. А. Соколов, Н. М. Зингер. – М.: Энергоатомиздат, 1989.

28. Макогон Ю.Ф. Газовые гидраты, предупреждение их образования и использование /Ю. Ф. Макогон. – М.: Недра, 1985.

29. Жданов Н. В. Осушка природных газов / Н. В. Жданов, А. И. Халиф. – М.: Недра, 1977.

30. Кемпбел Д. М. Очистка и переработка природных газов. – М.: Недра,1977.

31. Силаш А. П. Добыча и транспорт нефти и газа / А. П. Силаш // Т.І. и ІІ. – М.: Недра,1980.

32. Бекиров. Т. М. Промысловая и заводская обработка природных и нефтяных газов / Т. М. Бекиров. – М.: Недра,1980.

33. Нефтяное оборудование. Справочник. /Под ред. Е. И. Бухаленко. – М.: Недра,1990.

34. Справочное руководство по проектированию разработки и эксплуатации нефтяных месторождений. Т. І и ІІ /Под общ. ред. Ш. К. Гиматудинова. – М.: Недра, 1983.

35. Мищенко И. Т. Сборник, задач по технологии, и технике нефтедобычи: Учебное пособие для вузов / И. Т. Мищенко, В.А. Сахаров, В. Г. Грон, Г. И. Богомольный. – М.: Недра, 1984.

36. Технология добычи природных газов. /Под ред. А. Х. Мирзаджаканзаде. – М.: Недра, 1987.

37. Гриценко А. И. Научные основы промысловой обработки углеводородного сырья / А. И. Гриценко. – М.: Недра, 1977.

38. Саакиян Л. С. Защита нефтегазопро-мыслового оборудования от корозии / Л. С. Саакиян, А. П. Ефремов. – М.: Недра, 1982.

39. Гриценко А. И. Очистка газов от сернистых соединений при эксплуатации газовых месторождений. /А. И. Гриценко, И. А. Галанин, Л. М. Зиновьева и др. – М.: Недра, 1985.

40. Яремійчук Р. Освоєння та дослідження свердловин / Р. Яремійчук, В. Возний. – Львів. ТОВ «Оріана–Нова». – 1994.