Р. М Кондрат, О. Р. Кондрат

РОЗРОБКА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГАЗОВИХ

І ГАЗОКОНДЕНСАТНИХ РОДОВИЩ

КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Івано-Франківський національний технічний

університет нафти і газу

Кафедра розробки та експлуатації

нафтових і газових родовищ

Р. М Кондрат, О. Р. Кондрат

РОЗРОБКА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГАЗОВИХ І ГАЗОКОНДЕНСАТНИХ РОДОВИЩ

КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ

Івано-Франківськ

2013

УДК 622.279

ББК 33.362

К-64

Рецензент:

Марчук Ю.В. кандидат технічних наук, доцент кафедри розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу

Рекомендується методичною радою університету

(протокол № 5 від 28.05. 2013 р.)

Кондрат Р. М., Кондрат О. Р.

К-64 Розробка та експлуатація газових і газоконденсатних родовищ: курсове проектування. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2013. - 102 с.

МВ 02070855-5017-2013

Курсове проектування містить методичні вказівки щодо виконання курсового проекту з дисципліни „Розробка та експлуатація газових і газоконденсатних родовищ”. Розроблено відповідно до робочої програми навчальної дисципліни.

Призначено для підготовки бакалаврів за напрямом 6.050304 „Нафтогазова справа”

УДК 622.279

ББК 33.362

МВ 02070855-5017-2013 © Кондрат Р. М, Кондрат О. Р.

© ІФНТУНГ, 2013

З М І С Т

	Вступ…………………………………….....
1	Мета і завдання курсового проекту..….....
2	Організація курсового проектування........
3	Завдання на курсовий проект…………....
4	Зміст курсового проекту….........…………
5	Методичні вказівки до виконання курсового проекту……………...................
5.1	Підготовка вихідних даних для прогнозування розробки газового і газоконденсатного покладу. Визначення технологічних показників розробки газового покладу в умовах газового режиму..........................................................
5.2	Визначення технологічних показників розробки газового покладу в умовах водонапірного режиму................................
5.3	Визначення технологічних показників розробки газоконденсатного покладу в режимі виснаження пластової енергії.......
5.4	Визначення характеристик процесу припливу газу до свердловини...................
5.5	Визначення вибійного тиску в зупиненій і працюючій газовій свердловині, абсолютно вільного і вільного дебіту газу
5.6	Визначення характеристик процесу стабільної експлуатації обводнених газових і газоконденсатних свердловин....
5.7	Проектування газогідродинамічних і фізико-хімічних методів винесення рідини з обводнених газових і газоконденсатних свердловин....................
5.8	Визначення діаметру викидної лінії газової свердловини....................................
5.9	Визначення кількості інгібітору гідратоутворення для боротьби з гідратоутворенням у стовбурі і викидній лінії свердловини.........................................
5.10	Визначення діаметру гравітаційного сепаратора....................................................
6	Елементи наукових досліджень під час виконання курсового проекту……………
7	Загальні вказівки щодо оформлення курсового проекту……………...................
	Перелік рекомендованих джерел………...

В С Т У П

Природний газ відіграє провідну роль у паливно-енергетичному комплексі України. Частка природного газу і нафти у первинному енергоспоживанні становить близько 60%, в т.ч. природного газу – близько 45%. Широке використання природного газу в промисловості дозволяє підвищити ефективність технологічних процесів і якість виробленої продукції. Природний газ являється основним джерелом енергії в комунальному господарстві. За прогнозами спеціалістів домінуюча роль природного газу в енергоспоживанні збережеться в найближчі десятиріччя.

Максимальний річний видобуток природного газу в Україні досягнуто у 1975-1976 рр. в обсязі 68,7 млрд.м³. Зараз щороку видобувається 20-22 млрд.м³ газу, що значно менше потреби в газі. Більшу частину споживаного газу Україна імпортує, в основному з Російської Федерації, на що витрачаються значні кошти. Тому актуальною проблемою державного значення є збільшення власного видобутку природного газу в Україні та підвищення ефективності його використання.

Можливі такі шляхи забезпечення України вуглеводневим газом: 1) збільшення поточних відборів газу і кінцевого газовилучення з родовищ, що розробляються (більшість родовищ вступила в період спадного видобутку і завершальну стадію розробки); 2) прискорене освоєння та увелення в розробку розвіданих родовищ природного газу, в першу чергу в акваторії Чорного моря; 3) збільшення обсягів пошуково-розвідувальних робіт з метою відкриття нових родовищ природного газу; 4) промислове освоєння нетрадиційних родовищ газу (в сланцевих та щільних породах і вугільних пластах, у вигляді газогідратних скупчень на дні Чорного моря); 5) промислове виробництво біогазу та інших альтернативних замінників природного газу; 6) пошуки нових імпортерів природного газу як в газоподібному, так і в скрапленому вигляді.

Для вирішення проблеми енергозабезпечення України газоподібною вуглеводневою сировиною необхідні глибокі фахові знання в області видобування газу. Такі знання випускники спеціальності „Видобування нафти і газу” отримують під час вивчення дисципліни „Розробка та експлуатація газових і газоконденсатних родовищ”. Для закріплення теоретичних знань і отримання навиків їх практичного застосування для вирішення окремих питань з розробки та експлуатації родовищ природних газів студентами виконується курсовий проект. Виконання курсового проекту сприяє розвитку у студентів творчого мислення, навиків самостійної інженерної діяльності і вміння вибирати та обґрунтовувати прийняті технологічні та технічні рішення з окремих питань газовидобування.

І мета і завдання курсового проекту

Курсовий проект є важливою складовою частиною навчального процесу у вищому навчальному закладі, заключним етапом вивчення дисципліни „Розробка та експлуатація газових і газоконденсатних родовищ”. Він представляє собою невелику самостійну інженерну роботу в області видобування газу, має закінчений характер і виконується під керівництвом викладача - керівника курсового проектування.

Виконання курсового проекту має на меті:

1) закріплення і поглиблення, узагальнення і перевірка теоретичних знань з дисципліни „Розробка та експлуатація газових і газоконденсатних родовищ” та суміжних дисциплін, одержаних студентами під час навчання;

2) здобуття навиків практичного застосування теоретичних знань для вирішення окремих питань з розробки та експлуатації газових і газоконденсатних родовищ;

3) здобуття студентами навиків підбору і самостійної роботи з науково-технічною літературою в області видобування газу, існуючими стандартами, технічними інструкціями, каталогами;

4) розвиток у студентів творчого мислення, навиків самостійної інженерної діяльності і вміння вибирати та чітко обґрунтовувати прийняті технологічні і технічні рішення з окремих питань газовидобування;

5) оволодіння студентами навиками проведення складних інженерних розрахунків за темою завдання із застосуванням ЕОМ та оформлення звітної документації відповідно з діючими вимогами;

6) підготовка студентів до самостійного виконання комплексу взаємопов’язаних задач, які об'єднані загальною темою;

7) привиття студентам почуття відповідальності за виконану роботу та одержані результати;

8) підготовка до вивчення інших фахових дисциплін і виконання більш складного завдання – дипломного проекту чи магістерської роботи.

Основними завданнями курсового проекту є визначення показників розробки газового (газоконденсатного) покладу і проектування заходів з підвищення ефективності експлуатації свердловин, збору та промислової підготовки свердловинної продукції. В рамках курсового проекту окремі завдання взаємопов’язані між собою.

Важливим завданням курсового проектування є проведення студентами наукових досліджень у процесі роботи над проектом. Результати їх повинні бути відображені в загальній чи спеціальній частинах курсового проекту.

У процесі курсового проектування студент повинен показати свою ерудицію і вміння самостійно вирішувати поставлені завдання з використанням найновіших досягнень в області теорії і практики розробки та експлуатації газових і газоконденсатних родовищ.

Під час виконання курсового проекту потрібно користуватися підручниками і навчальними посібниками з дисципліни, науково-технічною і патентною вітчизняною та зарубіжною літературою, періодичними науково-технічними виданнями (журналами, оглядами, збірниками), монографіями, каталогами, довідниками та іншими матеріалами з питань розробки та експлуатації газових і газоконденсатних родовищ.

2 Організація курсового проектування

Курсове проектування є одним з елементів навчального процесу. Курсовий проект є навчальним документом, який містить вичерпні систематизовані відомості про виконану студентом самостійну роботу.

Курсовий проект виконується студентом впродовж навчального семестру відповідно з навчальним планом спеціальності 6.050304 – Видобування нафти і газу, спеціалізації – Розробка та експлуатація нафтових родовищ.

Вихідним документом для розроблення курсового проекту є завдання на курсове проектування, яке видається керівником курсового проекту на початку семестру, в якому виконується проект. Студенти – заочники одержують завдання на курсове проектування в період заліково-іспитової сесії.

Керівником, курсового проектування переважно призначається викладач, який веде лекційний курс. В окремих випадках для керівництва курсовим проектуванням можуть також залучатись інші викладачі кафедри розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ.

Теми курсових проектів затверджуються на засіданні кафедри.

Завдання на курсове проектування є індивідуальним у межах групи (потоку). Воно повинно охоплювати всі основні розділи дисципліни „Розробка та експлуатація газових і газоконденсатних родовищ”.

Перед початком виконання курсового проекту керівник курсового проектування проводить загальні збори студентів академічної групи знайомить студентів з основними вимогами до курсового проекту і надає методичні рекомендації для його виконання. Студентам видається загальний календарний графік виконання проекту по етапах із зазначенням строків виконання і трудомісткості окремих етапів. У подальшому на підставі загального графіку студент разом з керівником розробляє індивідуальний робочий графік виконання курсового проекту стосовно до кожного конкретного завдання. Керівник курсового проектування узгоджує із студентами час консультацій, які проводяться не рідше одного разу в тиждень. Графік консультацій вивішується на дошці оголошень кафедри. Для консультацій з курсового проектування відводяться години, в які у керівника і студентів немає інших навчальних занять. Відвідування консультацій студентами є обов'язковим.

Керівник курсового проектування здійснює поточний проміжний контроль його виконання і робить відповідні відмітки у своєму журналі. Хід виконання курсового проекту студентами групи щомісячно заслуховується на засіданні кафедри. При значному відставанні студента від графіку без поважних причин кафедра робить відповідне представлення декану факультету, на підставі якого студент може бути усунений від подальшого курсового проектування.

На консультаціях студенти звітують про виконану роботу та отримують пояснення з питань, які у них виникли. На перевірку не слід представляти «сирі» чорнові матеріали. Керівник курсового проектування перевіряє окремі частини проекту, вказує на методичні і технічні помилки в них, разом із студентом аналізує позитивні і негативні сторони запропонованих ним рішень, допомагає у виборі кращих розв'язків поставленого завдання, рекомендує додаткову літературу. Потрібно звернути увагу студента, що ініціатива вибору того чи іншого технологічного і технічного рішення в остаточному підсумку належить йому. Студент повністю відповідає за прийняті в проекті рішення, правильність проведених обчислень, за всі положення і висновки, які даються в роботі. Завдання керівника – направити студента, застерегти його від помилок, звернути увагу на більш сучасні та оптимальні рішення, допомогти глибше і повніше розкрити тему проекту.

Виконаний і підписаний студентом курсовий проект (розрахунково-пояснювальна записка і графічна частина) повинна бути здана на кафедру (керівнику) в строк, який вказаний у графіку виконання курсового проекту, але не пізніше, ніж за тиждень до дня його захисту (за два тижні до закінчення семестру).

Керівник перевіряє відповідність проекту завданню, правильність, повноту і послідовність виконання окремих розділів розрахунково-пояснювальної записки і відповідність графічної частини вимогам стандартів. Правильно виконаний курсовий проект підписується керівником і допускається до захисту. Проекти, які не відповідають завданню або в яких допущені помилки, не повністю висвітлені чи відсутні окремі питання з теми завдання, незадовільно оформлена графічна частина, повертаються студентам для доробки і виправлень.

Захист курсових проектів проводиться перед комісією в кількості 2-3 викладачів при безпосередній участі керівника курсового проектування і у присутності студентів академічної групи. Захист проектів організується не пізніше, ніж за 7-10 днів до закінчення семестру (початку іспитової сесії) згідно з графіком, який завчасно доводиться до відома студентів. Склад комісії і графік захисту курсових проектів затверджуються на засіданні кафедри.

Під час захисту курсового проекту студент робить коротку доповідь про виконану роботу (тривалістю до 10-12 хвилин) і відповідає на запитання, які йому задаються. У доповіді студент повідомляє про завдання, яке було перед ним поставлено, обґрунтовує прийняте рішення і наводить одержані кінцеві результати. Запитання, як правило, задають тільки члени комісії. В окремих випадках присутні на захисті студенти з дозволу комісії можуть також задавати запитання, результати виконання і захисту проекту оцінюються за рейтинговою системою, за результатами якої студенту виставляється підсумкова оцінка.

Захищені курсові проекти реєструються у спеціальному журналі і здаються за актом в архів університету, де зберігаються на правах цінних документів впродовж двох років, після чого списуються. Курсові проекти видаються студентам з архіву тільки з дозволу проректора з науково-педагогічної роботи, терміном до 3-5 днів.