4. . Матеріали до аудиторної самостійної підготовки (міждисциплінарна інте­грація).

№	Дисципліни	Знати		Вміти
1	2	3		4
1.	Попередні дисципліни
1.1	Анатомія (нормальна)	Анатомія гепатобіліарної системи
1.2	Патологічна анатомія	Закономірності ушкодження гепатоцитів при різних патологічних станах
1.3	Нормальна фізіологія	Рівні регуляції гепатобіліарної системи.
1	2		3	4
1.4	Патологічна фізіологія	Основні патогенетичні механізми формування некрозу гепатоцитів, формування портальної гіпертензії.
1.5	Пропедевтика внутрішніх хвороб	Особливості опитування, огляду та об’єктивного обстеження у пацієнтів з захворювання гепатобіліарної системи; сучасні методи їх діагностики.		Провести опитування, огляд та обстеження хворого з ІХС. Інтерпретувати дані лабораторних та інструментальних досліджень (ЕКГ, Ехо-КС, коронарографія).
1.6	Фармакологія	Основні класи гепатопротекторів.		Вміти виписати у рецептах препарати вказаних груп
1	2	3		4
2.	Внутрипредметні інтеграції
2.1	Психіатрія	Особливості формування розладів психоемоційного стану у хворих з печінковою енцефалопатією.		Виявити у хворого можливе ураження психоемоційної системи
2.2	Пульмонологія	Особливості легеневих ускладнень у хворих з печінковою недостатністю.		Виявити у хворого можливе ураження легень.
2.3	Нефрологія	Особливості формування гепато-ренального синдрому у хворих з печінковою недостатністю .		Виявити у хворого можливе ураження нирок.

5. Графологічна структура теми

Печінкова недостатність - симптомокомплекс, який характеризується порушеннями функцій печінки різного ступеня враженості (від легкого до важкого - печінкової коми) внаслідок гострого або хронічного пошкодження її паренхіми (гепатоцитів).

Портосистемна або печінкова енцефалопатія - це симптомокомплекс порушень ЦНС, що виникає при печінковій недостатності.

Причини виникнення печінкової недостатності

1. Інфекції (віруси, бактерії, паразити).

Печінкова недостатність може розвиватися у пацієнтів з гепатитами. Гепатит А в етіології печінкової недостатності становить 5%. Найбільш часто гепатит А ускладнюється розвитком печінкової недостатності у пацієнтів у віці старше 40 років, з раніше діагностованими захворюваннями печінки; у наркоманів. У структурі етіології печінкової недостатності гепатит В становить приблизно 47%. Інфікування пацієнтів вірусами гепатитів С, D і Е також може стати причиною появи печінкової недостатності. Найбільш небезпечний вірус гепатиту Е для вагітних: печінкова недостатність розвивається в 20% випадків.

Рідко до виникнення печінкової недостатності приводить вірус простого герпесу, вірус Епштейна-Барра, цитомегаловірус, аденовірус, а також інші інфекційні захворювання (жовта лихоманка, туберкульоз).

2. Лікарські препарати.

Парацетамол при передозуванні може призводити до печінкової недостатності (у 5-6% випадків). Чим більше доза препарату, тим масивніший ураження печінки і гірше прогноз.

Більш рідкісними причинами виникнення гострої печінкової недостатності може бути прийом інших медикаментів: діуретиків, седативних засобів, анальгетических препаратів.

3. Токсини.

Гриби (наприклад, Amanita phalloides) можуть приводити до печінкової недостатності. Ушкоджуючим чинником служить аманітоксін. Печінкова недостатність розвивається на 4-8-й день після отруєння, летальність складає 25%.

Вплив інших токсинів (чотирихлористого вуглецю, афлатоксину, жовтого фосфору) також може стати причиною виникнення печінкової недостатності.

4. Інші причини.

До появи печінкової недостатності може приводити гіпоперфузія печінки, що розвивається в результаті хронічної серцевої недостатності, веноокклюзійної хвороби, синдрому Бадда-Кіарі.

Масивна інфільтрація пухлинними клітинами при лімфомі або метастазах (дрібноклітинний рак легенів, аденокарцинома підшлункової залози) також може стати причиною печінкової недостатності.

Метаболічні захворювання печінки, зокрема, хвороба Вільсона-Коновалова, має латентний перебіг, може маніфестував ати саме з симптомів печінкової недостатності.

До більш рідкісних причин печінкової недостатності відносяться: ерітропоетічна протопорфірія, тірозінемія, галактоземія, аутоімунний гепатит, гостра жирова дистрофія печінки вагітних, синдром Рейє, хірургічні втручання (портокавальне шунтування або трансюгулярне внутрішньопечінкове портосистемне шунтування), тупа травма печінки, резекція печінки у хворих цирозом печінки, гіпертермія при тепловому шоці.

Розвитку печінкової недостатності можуть передувати електролітні порушення (гіпокаліємія), стани, що супроводжуються підвищенням вмісту білка в кишечнику (шлунково-кишкові кровотечі, високобілкова дієта).

Прояви гострої печінкової недостатності.

• Недовготривалий анамнез захворювання.

• Пацієнти достатнього харчування.

• Розміри печінки зменшені.

• Селезінка не збільшена.

• Судинні «зірочки» на тілі хворого відсутні.

• Симптоми енцефалопатії розвиваються в ранні терміни від початку захворювання .

• На тлі основного захворювання виникає жовтяниця.

• Асцит після появи печінкової енцефалопатії розвивається пізно.