
- •Одеський національний медичний університет Кафедра Внутрішньої медицини № 3з курсом сестринської справи методичні вказівки
- •4. . Матеріали до аудиторної самостійної підготовки (міждисциплінарна інтеграція).
- •5. Графологічна структура теми
- •Лікування
- •6.Матеріали щодо методичного забезпечення заняття.
- •7. Матеріали для самоконтролю якості підготовки.
- •8.Матеріали для аудиторної самостійної підготовки:
- •9. Інструктивні матеріали для оволодіння професійними вміннями, навичками:
- •10. Матеріали для самоконтролю оволодіння знаннями, вміннями, навичками, передбаченими даною роботою.
6.Матеріали щодо методичного забезпечення заняття.
6.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття: питання, задачі, тести.
Контрольні питання:
1.Дайте визначення інфаркту міокарда.
2. Які патогенетичні механізми лежать в основі розвитку гострого коронарного синдрому?
3.Які діагностичні критерії ГІМ?
4.Які клінічні прояви ГІМ?
5 Дайте характеристику змінам на ЕКГ, притаманним розвитку ГІМ.
6. Дайте характеристику біомаркерам, притаманним ГІМ.
7. Перелікуйте основні та додаткові методи обстеження при ГІМ.
8. Які невідкладні лікувальні заходи необхідно вживати у хворих на ГІМ?
9. Дайте характеристику лікувальним заходам при розвитку ускладнень ГІМ.
10.Які критерії якості лікування у хворих на ГІМ?
11. Який прогноз у хворих на ГІМ?
12. Які профілактичні засоби рекомендовані хворим на ГІМ?
Тестові завдання:
1. Підвищення в крові якого ферменту найбільш специфічне для інфаркту міокарда ?
а) АлТ
б) Аст;
в) Альдолаза;
г) ЛДГ
д) АВ-фракція КФК (д)
2. Який з ферментів при інфаркті міокарда з’являється пізніше всіх і його підвищення утримується найдовше ?
а) АсТ;
б) АлТ;
в) КФК;
г) ЛДГ;
д) Альдолаза (г)
3.Для синдрому Дреслера характерно:
а) езинофілія;
б) підвищення активності кардіоспецифічних ферментів;
в) антиміокардіальні антитіла в крові;
г) підйом сегменту ST дугою донизу;
д) шум тертя плеври (а, в, г, д)
4. Патогенетичне лікування синдрому Дресслера включає:
а) серцеві глікозиди;
б) бета-адреноблокатори;
в) антагоністи кальцію;
г) аспірин та гепарин
д) індомітацин та преднізолон;
д) антибіотики (д)
5. Діагноз гострого інфаркту міокарда виключається при:
а) відсутності змін на ЕКГ;
б) відсутності гіперферментемії;
в) тривалість ангінозного приступу менше 20 хв;
г) знятті больового нападу нітрогліцерином;
д) ні одна із цих ознак не виключає інфаркт міокарду (д)
6.2. Інформацію, необхідну для формування знань-вмінь можна знайти у підручниках:
- основна:
Денисюк В.І., Денисюк О.В. Доказова внутрішня медицина. Таємниці, стандарти діагностики та лікування. – Вінниця: ДП ДКФ, 2006.- С.68-90.
Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів /за ред. д-ра мед. наук, проф. Ю.М. Мостового. – 4-е вид., доп. і перероб. - Вінниця, 2002. – С.135-157.
- додаткова:
Амосова Е.И., Ткаченко Л.А. Лечение инфаркта миокарда с элевацией сегмента ST. Основне положення рекомендацій Американського кардіологічного коледжу и Американської асоціації кардіологів – 2004. Частина 1. Серце і судини – 2005; 2 с. 19-26
Малая Л.Т., Хворостинка В.Н. Терапія. Харьков: Факт-2001. С. 358-379.
Нетяженко В.З., Барна О.М. Ллікування пацієнтів з інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST (Рекомендації Американського кардіологічного коледжу та Американської асоціації серця: перегляд існуючих рекомендацій)– Мистецтво лікування 2004.№ 9.С. 8-14
Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов. Практическое руководство: „Мн” Выш.шк. Витебск: Белмедкнига 1997. С.159-211.
Т.Н.Липницкий. Инфаркт миокарда. Учебное пособие. Винница. 1999
Малая Л.Т., Волков В.Л., Коваль С.М. Невідкладна допомога в
кардіології. Київ. / Здоров’я. 1999. –С. 188-211.
Сыркин А.Л. Инфаркт миокарда. М.: - Медицина, 1991.-155с.
Невідкладні стани в клініці внутрішніх хвороб. Дніпропетровськ. – 2002. С. 125-136.
Внутрішні хвороби /За ред Глушка Л.В.– Ів.-Франківськ. 2004.-С.55
Гострі коронарні синдроми /Під ред. Н.М. Середюка, І.П. Вакалюка. Тернопіль. Укрмедкнига. – 2001.- 55с.
6.3.Орієнтуюча карта щодо самостійної роботи з літературою з теми
заняття.
№№ п.п. |
Основні завдання |
Вказівки |
Відповіді |
1 |
2 |
3 |
4 |
1. |
Визначення ГІМ |
Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів /за ред. д-ра мед. наук, проф. Ю.М. Мостового. – 4-е вид., доп. і перероб. - Вінниця, 2002. – С.135-157.
|
Термін «інфаркт міокарда» відображає смерть кардіоміоцитів, спричинену тривалим збереженням ішемії |
2. |
Алгоритм діагностики ГІМ |
Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів /за ред. д-ра мед. наук, проф. Ю.М. Мостового. – 4-е вид., доп. і перероб. - Вінниця, 2002. – С. 135-157.
|
1.Наявність ангінозного статусу. 2.Клінічно сформований (established) інфаркт міокарда діагностують у випадку появи зубця Q у будь-якому відведенні від V1 до V3, або зубця Q тривалістю 0,03 с у відведеннях I, II, aVL, aVF, V4, V5 або V6. 3.Підвищння у крові рівню біомаркерів загибелі кардіоміоцитів.
|
3. |
Алгоритм надання невідкладної допомоги при ГІМ |
Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів /за ред. д-ра мед. наук, проф. Ю.М. Мостового. – 4-е вид., доп. і перероб. - Вінниця, 2002. – С.135-157.
|
І. Невідкладні заходи. Основні завдання цієї фази надання допомоги полягають у швидкому встановленні діагнозу, знятті болю, профілактиці або лікуванні ускладнень захворювання (гемодинамічних та аритмічних). II. Ранні заходи. Принципове завдання цієї фази – якомога швидший початок реперфузійної терапії для обмеження розмірів інфаркту, запобігання розширенню зони некрозу (extension) та раннього ремоделювання (expansion). III. Подальші заходи з метою подолання ускладнень, які виникають пізніше. IV. Оцінка ризику та заходи з метою профілактики прогресування ішемічної хвороби серця, нового інфаркту, серцевої недостатності і смерті. |