6. Матеріали методичного забезпечення заняття

6.1. Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань: Тести.

1. Хвора 27 років, яка хворіє на ревматоїдний артрит протягом 7 міся­ців, об'єктивно має набряки ліктьових, променево-зап'ясткових, колінних та гомілково-стопних суглобів, ревмато­їдні вузлики в ділянці ліктьових су­глобів. У крові: ШОЕ - 56 мм/г, СРБ (+++). На рентгенограмах суглобів ви­являється виражений остеопороз. Що є базисною терапією в такій ситуації?

А. Диклофенак натрію

В. Індометацин

С. Метотрексат

D. Преднізолон

Е. Мелоксикам

2. Хворий 18 років, скаржиться на загальну слабкість, підвищення температури до 37,8 °С, серцебиття, задуху під час ходьби, біль в колінних суглобах. Захворів місяць тому, через 2 тижні після перенесеної ангіни. Об'єктивно: шкірні покриви блідо-ро­жевого кольору, пульс - 98/хв.. АТ -100/60 мм рт. ст. Ліва межа серця на 0,5 см зовні від середньоключичної лі­нії. І тон на верхівці послаблений. Прослуховується ніжний систолічний шум. Лікар запідозрив ревматизм. Яка подальша тактика?

А. Направити на консультацію до оториноларинголога

В. Провести обстеження та ліку­вання амбулаторне

С. Виписати лікарняний лист і лі­кувати до нормалізації температури

D. Направити на консультацію до ревматолога поліклініки

Е. Направити на стаціонарне об­стеження та лікування

3 . У хворої 17-ти років після пе­ребування в Єгипті з'явилися сильні болі у великих суглобах рук, в ділянці серця, серцебиття, набряки ніг. Темпе­ратура тіла - 38,8 °С. Блідість шкіри, над ураженими суглобами - еритематозна висипка. Ерозії на межі червоної облямівки губ, гніздове випадання во­лосся. Шум тертя плеври під лівою лопаткою. Тони серця глухі. Пульс -124/хв., АТ - 160/100 мм рт. ст. Нb -92 г/л, ШОЕ - 66 мм/год. СРБ -(+++). Позитивна реакція Вассермана. Яке з додаткових діагностичних досліджень буде найбільш інформа­тивним для даного захворювання?

А. Антинуклеарні антитіла

В. Реакція РІБТ і РІФ

С. Визначення ревматоїдного фак­тора

D. Титр АСЛ-0

Е. Біопсія шкіри і м'яза

4. В хворого 16 років на 3-му тижні після ГРЗ спостерігається під­вищення температури тіла, явища мі­груючого поліартриту, на шкірі тулуба та проксимальних відділів кінцівок -блідо-рожева ледь помітна висипкиа у вигляді тонкого кільцеподібного обід­ка. Слабкий систолічний шум на вер­хівці серця. На ЕКГ: невелике подо­вження інтервалу РQ, ШОЕ приско­рена, позитивний СРБ. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Інфекційний ендокардит

В. Ревматоїдний артрит

С. Інфекційно-алергічний міокардит

D. Гостра ревматична лихоманка

Е. Артрит при краснусі

5. Чоловік 55 років, поступив у клініку в зв'язку з нападом ниркової кольки, яка періодично повторюється протягом року. Об'єктивно: в ділянці вушних раковин та правого ліктьового суглоба знаходяться вузликові утворен­ня, покриті тонкою блискучою шкірою. Пульс - 88/хв. АТ - 170/100 мм рт.ст. Позитивний симптом Пастернацького з обох боків. Вивчення якого лабора­торного показника найбільш доцільно для уточнення діагнозу?

А. ШОЕ

В. Ревматоїдного фактора

С. Сечової кислоти

D. Осаду сечі

Е. Молочної кислоти

6. Жінка 59 років, протягом 12 років страждає суглобовою формою ревматоїдного артриту. Останні 6 мі­сяців стан здоров'я погіршився, з'я­вився біль у ділянці серця, задишка, посилилась слабкість. Об'єктивно: температура тіла 37,8 °С, шкіра блі­да, дрібнокраплинні крововиливи на тулубі та кінцівках. У легенях - роз­сіяні сухі хрипи. Пульс - 96/хв. АТ -170/100 мм рт. ст., межі серця зміщені вліво, над усіма точками систолічний шум. Печінка +2. У крові: Ер-3,2х10¹²/л, НЬ - 108 г/л, Л - 4,8х10⁹/л, ШОЕ -50 мм/год., Тр - 120х10⁹/л . В сечі: пи­тома вага - 1018, білок - 3,24 г/л, Л -10-12 в п/з, Ер - 2-4 в п/з. Яка най­більш вірогідна причина погіршення стану хворої?

А. Тромбоцитопенія

В. Серцева недостатність

С. Анемія

D. Васкуліт

Е. Артеріальна гіпертензія

7. У хворої 50 років скарги на біль, припухлість, скутість суглобів кистей, стоп та колінних суглобів. При огляді - ульнарна девіація кистей, припухлість міжфалангових суглобів. На рентгенограмі: виражений остеопороз кісток, поодинокі узури, звуження міжсуглобових щілин. Встановлено діагноз - ревматоїдний артрит. Які ла­бораторні показники найбільш харак­терні для даного захворювання?

А. Підвищений рівень сечової кис­лоти в крові і сечі

В. Позитивний РФ та підвищення рівня фібриногену

С. Наявність М-градієнту, висока ШОЕ

D. Підвищення рівня КФК і міо­глобіну

Е. Нейтрофільний лейкоцитоз, бі­лок Бен - Джонса

8. У хворого К., 37 р., вночі після святкування дня народження, з'яви­лись дуже сильні болі в плюсно-фалан­говому суглобі великого пальця ступ­ні. Суглоб синюшно-багровий, збіль­шений в об'ємі. У крові: Л - 9,6х10⁹/л, нейтрофілів - 74 %, ШОЕ - ЗО мм/год., сечова кислота - 0,490 мкмоль/л. За­підозрена подагра. Який засіб най­більш доцільно призначено хворому в першу чергу?

А. Етамід

В. Преднізолон

С. Алопуринол

D. Антуран

Е. Диклофенак

9. Хвора 24 роки, перенесла гострий ентероколіт ієрсиніозного ґенезу. Лікувалась в інфекційній лікарні. Після виписки гостро з'явився біль у правому колінному суглобі з набряком, суглоб болючий, рухливість обмежена. У крові: лейкоцитоз, ШОЕ-30мм/год, СРБ (++), фібріноген – 5,2 г/л, альфа-2-глобуліни - 12%, титр антитіл до ієрсиній підвищенний, РФ(-). Діагноз?

А. Реактивний артрит.

В. Хвороба Рейтера.

С. Деформуючий остеоартроз.

Д. РА.

Е. Хондроматоз суглоба.

10. Хвора 56 років, з надмірною масою тіла, скаржиться на біль в ко­лінних суглобах, який посилюється при ходьбі, особливо по сходах та при довгому стоянні на ногах. Хворіє 5 ро­ків. Об'єктивно: колінні суглоби де­формовані, набряклі, під час руху -болючість, хрускіт. Рентгенограма су­глобів – суглобова щілина звужена, субхондральний склероз, крайові остеофіти. Який діагноз найбільш імо­вірний?

А. Ревматоїдний артрит

В. Ревматичний артрит

С. Реактивний артрит

D. Подагра

Е. Деформуючий остеоартроз

Эталони вiдповедей:

1.-D

2.-E

3.-A

4.-D

5.-B

6.-D

7.-B

8.-B

9.-A

10.-E

6.2. Рекомендована література:

Основна

1. Передерій В.Г,Ткач С.М.Основи внутрішньої медицини.Том 2/Підручник для студентів висших медичних учбових закладів.-К.,2009. С.467-591

2.Виноградов А.В. Дифференциальный диагноз внутренних болезней. 3-е изд. Издательство: МИА. - 2009. - С. 516-580

Додаткова

1.Насонов Е.Л., Насонова В.А. Ревматология. Национальное руководство М.: ГЄОТАР – Медиа, 2008 – 737с

2.Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов: Том 2. Медицинская литература. 2008 г. – 596 с.

3. Казимирко В.К., Коваленко В.Н. Ревматология. Учебное пособие для врачей. Донецк. – 2009. – 626 с.