6.2. Література для студентів

• навчальна основна;

1 Передерій В.Г,Ткач С.М.Основи внутрішньої медицини.Том 2/Підручник для студентів висших медичних учбових закладів.-К.,2009.-с.39-76.

• додаткова (наукова, методична)

2. Маколкин В.И., Овчаренко С.И. Внутренние болезни. 6-е изд., перераб. и доп. — М.: ОАО «Издательство «Медицина», 2008. — 155-170 с.

3.. Виноградов А.В. Дифференциальный диагноз внутренних болезней. 3-е изд. Издательство: МИА. - 2009. - 49-62 с.

4. Український кардіологічний портал. www.ukrcardio.org/практичні рекомендації

6.3.Орієнтуюча карта щодо самостійної роботи з літературою з теми

заняття.

№№ п.п.	Основні завдання	Вказівки	Відповіді
1	2	3	4
	Обстеження хворих	опитування, огляд, об’єктивне обстеження для виявлення синдрому АГ.
	Характеристики синдрому АГ у куріруємого хворого	по рівню АТ стійке звищення АТ наявність ознак, дозволяючих віднести синдром АГ до симптоматичного звищення АТ	оособливо систолічне, діастолічне, систоло-діастолічне нна фоні модифікації стилю життя, медикаментозного лікуваня; кризи або постійне звищення АТ з мінімальною клінічною симптоматикою, синдром злоякісної АГ ввік <20 та >55 перших симптомів звищення АТ
	План обстеження, який уточнює етіологію звищення АТ у куріруємого хворого та уточнює важкість перебігу АГ	динаміки АТ, стану органів – мішеней
	План лікування куріруємого хворого	використовуючи алгоритм лікування АГ (ВОЗ/МОГ, 1999), рекомендації ВОЗ/МОГ, 1999 по вибору антигіпертензивних препаратів.

7. Матеріали для самоконтролю якості підготовки.

А. Питання до самоконтролю.

1. Назвіть основні нейрогуморальні механізми, опреділяючі рівень АТ у нормі.

2. Захворювання яких органів та систем можуть привести к розвитку АТ?

3. Які основні механізми визначають звищення АТ при захворюванні нирок?

4. Які основні механізми звищення АТ при враженні наднирників?

5. Опішить механізми звищення АТ при недостатності клапану аорти, атеросклерозі аорти, неспецифічному аорто-артеріїті, повній атриовентрикулярної блокаді, коарктації аорти.

6. У чому різниця між есенціальною та симптоматичною АГ?

7. Дайте своєчасне визначення есенціальної АГ?

8. Приведіть сучасну градацію рівней АТ (ВОЗ/МОГ, 1999).

9. Що таке стратифікація пацієнтів по ступеню ризику при АГ (ВОЗ/МОГ, 1999).

10. Що розуміють під оптимальним режимом лікування АГ (ВОЗ/МОГ, 1999).

11. Які класи антигіпертензивних препаратів рекомендовані у теперішній час як препарати першого вибору для лікування АГ?

Б. Тести для самоконтролю.

1. Серед САГ найбільше поширення мають:

А. Кадріоваскулярні

В. Медикаментозні

С. Ниркові

Д. Нейрогенні

Е. Ендокринні

2. Основними антигіпертензивними препаратами першого вибору є усі, крім:

А. Препарати групи раувольфії

В. Діуретики

С. β-блокатори

Д. Інгібітори АПФ

Е. Антагоністи СА пролонгованої дії.

3. Виберіть найбільш вірну тактику ведення хворих з АГ:

А. Призначення антигіпертензивних препаратів тільки у момент звищення АТ

В. Призначення антигіпертензивних препаратів короткими курсами

С. Модифікація стилю життя з курсовим призначенням препаратів.

Д. Модифікація стилю життя з постійним прийманням одного препарату або комбінації

Е. Тільки корекція факторів ризику та купірування гіпертонічних кризів.

4. Визначають слідуючи групи ризику у хворих з АГ, окрім:

А. Група низького ризику

В. Група середнього ризику

С. Група дуже низького ризику

Д. Група високого ризику

Е. Група дуже високого ризику

5. До мінімального об’єму рутиного обстеження хворого з АГ відносять усі, крім:

А. Добове моніторювання АТ

В. Анамнез хвороби та життя

С. Повне фізикальне обстеження

Д. Лабораторне обстеження (холестерин, креатинин, загальний білок, глюкози, мікроскопії сечі).

Е. ЕКГ, ЕхоКГ.

Еталони відповідей: 1С, 2А, 3Д, 4С, 5А.

В. Задачі для самоконтролю

1. Чоловік 60 р., більш 10 р. хворіє ГХ. В минулому році переніс інфаркт міокарду. Інвалід ІІ гр. Постійно приймає 30 мг нітросорбиду. При огляді стан важкий, акроціаноз, набрякання сосудів шиї, задишка при незначній фізичній нагрузці (ходьба на відстань 100 м), набряки гомілки та стопи, здебільш у вечері. Серце збільшене у розмірі за рахунок зміщення лівої границі назовні, тони серця приглушені, над верхівкою – систолічний шум, акцент ІІ тону над аортою. ЧСС – 96 уд.’, ритмічний, АТ – 130/90 мм рт. ст. Над легенями – жорстке дихання. Печінка на 1 см виступає з-під краю реберної дуги.

На ЕКГ – рубцові зміни у передньо-перетинній області, гіпертрофія міокарду лівого шлуночка. У ЗАК та ЗАС – без патології.

1. Вкажіть причину нормалізації АТ у цього хворого?

А. Використання нітратів

В. Перенесений інфаркт міокарду

С. Зниження фізичної нагрузки

Д. Звичайний перебіг ГХ

Е. Вік хворого

2. Яке дообстеження треба виконати?

3. Призначте лікування.

2. Хвора 50 р. звернулася до поліклініки зі скаргам на приступообразний головний біль, який супроводжується серцебиттям, рвотою, звищенням t, приступами м’язової слабкості, частим сечоіспусканням після закінчення

приступу. Хворіє 20 р., за останній рік приступи стали частішими, схудла на 14 кг. Об’єктивно: Серце збільшене у розмірах за рахунок зміщення лівої границі на 3 см кзовні. Тони серця гучні, акцент ІІ тону над аортою, систолічний шум над верхівкою і аортою, пульс ритмічний, ЧСС -–94 в 1 хв. АТ під час кризу 280/140 мм рт. ст., в міжприступному періоді – 130/80 мм рт. ст. Інші органи – без особливостей. Аналіз крові – без особливостей, але під час кризу глюкоза крові ↑ до 12,9 ммоль/л, лейкоцити крові – до 18,0 Г/л. У добовій сечі (після кризу) – звищення рівня адреналіну, норадреналіну. Консультація окуліста – артерії сітківки різко звужені.

1. Які захворювання має місце у цієї пацієнтки?

А. Ізольована систолічна АГ

В. Первинний гіперальдостеронізм

С. Діабетична нефропатія, симптоматична АГ

Д. Феохромоцитома

Е. ГХ ІІІ ст., злоякісний перебіг.

2. Яке дообстеження треба зробити?

3) Приймання якої групи препаратів найбільш патогенетично висновено?