Утворення Великого князівства Литовського

Литовське князівство утворилося в XIII ст. У XIV ст., за князя Гедиміна (1316-1341 рр.) та його синів Любарта і Ольгерда (1340-1377 рр.) Литва зайняла більшу частину біло-руських, українських, частину російських земель. Так утворилося Велике князівство Литовське, у складі якого руські землі становили 9/10 території.

Таке стрімке зростання Литви за рахунок східнослов'янських зе­мель здається пара-доксальним і, безумовно, вимагає пояснення. То ж розглянемо причини цього явища.

Причини швидкого підпорядкування Литвою руських земель:

1. Руські землі були ослаблені золотоординським ігом, що по­клало початок просуванню литовців на Русь і сприяло їх успіху.

2. Населення руських земель віддавало перевагу Литві перед Ордою, у протистоянні між цими державами виступало на боці Литви.

3. У більшості випадків місцеві князі і боярство добровільно визна­вали владу Литви. (Добровільно визнав владу Ольгерда і київський князь Федір у 1362 р.).

4. Історики кваліфікують просування Литви в руські землі не як завоювання, а як "мирне приєднання", як "тиху експансію".

5. Успішним діям Литви сприяло ослаблення Орди і її розкол на ворогуючі частини внаслідок феодальних усобиць 1360-1370-х рр.

Однак, Золота Орда на той час залишалася ще досить сильною, і без досягнення по-літичного компромісу з нею Литва навряд чи змогла б закріпитися на землях Південної Русі.

В історичній літературі висловлено гіпотезу про можливість угоди між Ольгердом і татарами у сер. 60-х рр. XIV ст. про збирання данини з окупованих Литвою територій татарами.

Саме визнання цієї залежності дало можливість Литві дуже швидко підпоряд-кувати собі землі Русі.

3. Охарактеризуйте зміст Гадяцького договору. Поясніть у чому була відмінність цього документа від Зборівського договору 1649 року і Березневих статей 1654 року? Умови договорів з якими державами були більш сприятливими для України: із Московською державою чи Річчю Посполитою? Свою думку обґрунтуйте.

Після смерті Б. Хмельницького в Україні склалася вкрай складна політична і соціально-економічна ситуація. У середовищі козацької старшини сформувалися угруповання, що не поділяли принципу спадковості гетьманату і розгорнули боротьбу за владу. У боротьбі за гетьманську булаву найуспішніше діяв Іван Виговський (1657—1659 рр.), Подвійна політика Москви остаточно переконала Виговського в необхідності докорінно змінити свої зовнішньополітичні орієнтири. Із весни 1958 р. у Межиріччі тривали переговори про умови повернення козацької України до складу Речі Посполитої. За результатами цих переговорів 16 вересня 1658 р. на козацькій раді неподалік м. Гадяча було схвалено україно-польську угоду, за якою:

• Україна в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств під назвою Руське князівство входить до складу Речі Посполитої як третя складова федерації — поряд із Польським королівством і Великим князівством Литовським;

• Федерація об’єднувалася особою спільного короля, обраного представниками всіх трьох держав;

• на чолі Руського князівства був гетьман, якого затверджував король із чотирьох кандидатів, які були представниками козацької старшини. Гетьман обирався довічно;

• гетьманові заборонялися зовнішньополітичні зносини з іншими державами;

• польські й литовські війська не мали права перебувати в Україні;

• козацький реєстр мав становити 30 тис. осіб. Гетьман мав право представляти королю щорічно по 100 козаків із кожного полку для надання їм шляхетської гідності;

• церковна унія мала бути скасована. Водночас п’ять православних ієрархів отримували місце в сенаті;

• дозволялося заснувати у Руському князівстві дві академії й необмежену кількість гімназій, шкіл і друкарень.

Гадяцький договір не було втілено в життя. Хоча польський сейм і ратифікував його (крім пункту про скасування церковної унії), виконувати умови договору поляки не збиралися.

Якщо порівнювати Гадяцький договір укладений16 вересня 1658 р з Зборівським договіром,та . «Березневі статті» 1654 року - можно зробити висновок: Гадяцький договір , Зборівський договір були укладені з Польщею, та в основному відповідали інтересам польської шляхти, утискаючи права Козацької держави. . «Березневі статті» 1654 року були підписані : із Московською державою в яких мова йшла про перехід України під владу російського царя на широких правах автономії. Договір скріпляв конфедеративний союз двох держав і кваліфікувався як «вічний», але його правова сила була дійсна лише на період правління Б.Хмельницького.

Всі три договори не були ратифіковані, та фактичний перегляд положень документа починається вже з кінця 1655 р., у листопаді 1656 р., коли Росія в однобічному порядку підписує перемир’я з Польщею (для союзу проти Швеції), не враховуючи інтересів України. Крім того, підписуючи договір, кожна зі сторін вкладала в нього свій зміст.Доля штовхнула Україну на об’єднання з державами, в складі якої вона не мала перспектив для самостійного розвитку.

4. Проаналізуйте становище Запорізької Січі у другій половині ХУІІ ст. Заповніть таблицю:

Країна	Сутність відносин
Польща	1686р. після підписання Вічного миру з Московією, остаточно затвердився насильницький поділ українських земель між двома державами, що призвело до погіршення економічного, політичного, та соціального становища українського народу.
Туреччина і Крим	1681р. було укладено Бахчисарайський мир, за яким країни Туреччина та Кримське ханство розподілили Правобережну Україну.
Росія	1764р., скасування гетьманства. 1775 Зруйнування Запорізької Січі, в Україні ліквідовано полковий устрій і натомість створено п’ять губерній.