3. Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення

Згідно з ч. 1 ст. 49 ЗК землі оздоровчого призначення можуть знаходитись у державній, комунальній та приватній власності. Пріоритетність використання цих земель у суворій відповідності з їх основним цільовим призначенням стимулюється законодавцем шляхом встановлення для суб'єктів землекористування податкових пільг. Зокрема, відповідно до ст. 9 Закону "Про плату за землю" податок на земельні ділянки зазначеної категорії земель, за винятком земель, наданих для сільськогосподарських потреб, стягується у розмірі 50% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Від сплати цього податку звільняються санаторії з реабілітації хворих, включені до списку, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади нашої держави, вітчизняні установи охорони здоров'я.

Єдиного законодавчого акта, який регламентував би правовий режим земель оздоровчого призначення, в Україні немає. Основний масив норм, що регулюють його, міститься в Законі "Про курорти" та прийнятих на його основі підзаконних нормативно-правових актах.

Згідно з Законом "Про курорти" юридичні та фізичні особи з метою організації діяльності курортів використовують спеціально визначені природні території, що мають мінеральні та термальні води, лікувальні грязі й озокерит, ропу лиманів і озер, акваторію моря, кліматичні, ландшафтні та інші умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації й профілактики захворювань (ст. 15).

Виявлення природних лікувальних ресурсів здійснюється шляхом проведення комплексних медико-біологічних, кліматологічних, геолого-гідрологічних, курортологічних й інших дослідницьких робіт. Встановлені за результатами проведення цих робіт родовища лікувальних підземних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів, вносяться до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для використання за призначенням.

Підземні лікувальні мінеральні води можуть використовуватися для промислового розливу. Порядок надання у користування родовищ таких вод визначається Кодексом України про надра та іншими актами законодавства. Розробка родовищ підземних лікувальних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, які належать до природних лікувальних ресурсів, здійснюється за спеціальними дозволами (ліцензіями) на користування надрами.

Детальна правова регламентація функціонування та розвитку того чи іншого курорту здійснюється шляхом видання Президентом і Кабінетом Міністрів України відповідних нормативних актів. Прикладом такої нормотворчості може бути Комплексна програма соціально-економічного розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. № 9 на виконання указу Президента України від 9 квітня 1997 р. № 313/97 "Про заходи щодо розвитку курортної зони Великої Ялти".

Забудова територій курортів здійснюється відповідно до затверджених у встановленому законодавством порядку їх генеральних планів, іншої містобудівної документації. Будівництво на землях курортів нових і розширення діючих промислових підприємств та інших об'єктів, не пов'язаних із задоволенням потреб відпочивальників і місцевого населення, курортного та житлового будівництва, або таких, що можуть негативно вплинути на природні лікувальні фактори, забороняється.

Надання земельних ділянок для створення або розширення курортів здійснюється у порядку, встановлюваному ЗК, на підставі розроблення техніко-економічних обгрунтувань використання цих земель і проектів їх відведення та з урахуванням встановлених округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони, схем медичного зонування земель. Землі курортів використовуються у порядку, визначеному проектами організації використання їх територій та генеральними планами забудови курортів з урахуванням вимог до правових режимів округів і зон санітарної охорони.

Розвиток курортів здійснюється згідно з довгостроковими комплексними і цільовими державними та місцевими програмами, що розробляються на основі даних Державного кадастру природних лікувальних ресурсів, об'єктивних показників ефективності лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань, результатів спеціальних наукових досліджень і проектних робіт, фінансово-економічних показників діяльності курортів. При цьому визначаються параметри та режим використання природних лікувальних ресурсів з урахуванням екологічних і санітарно-гігієнічних обмежень тощо. Містобудівна документація, яка регламентує усі види будівництва на територіях курортів, розробляється відповідно до Закону "Про основи містобудування", Закону від 21 березня 1991 р. "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Закону "Про планування і забудову територій", регіональних і місцевих правил забудови та інших нормативно-правових актів і підлягає екологічній та санітарно-гігієнічній експертизам. Економічне обґрунтування проектів розвитку курортів і економічна оцінка їх природних лікувальних властивостей провадяться згідно зі спеціальними методиками, порядок розробки і затвердження яких встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. № 452.