3. Правовий режим земель водно-болотних угідь міжнародного значення

Відповідно до ст. 46 ЗК до земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки водно-болотних угідь, що не віднесені до земель лісового і водного фонду. Не випадково і п. "г" ч. 1 ст. 164 ЗК до змісту поняття "охорона земель" відносить збереження цих угідь. Річ у тім, що законодавство України встановлює особливий правовий режим для окремих видів земель водно-болотних угідь, внаслідок чого їх не можна віднести ні до земель лісового чи водного фонду, ні до земель ПЗФ. Зазначений режим випливає з міжнародних конвенцій, учасницею яких є Україна і які згідно з Конституцією діють у нашій країні у такому ж порядку, як і внутрішнє законодавство.

Міжнародно-правовий режим розглядуваних угідь встановлено Конвенцією про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсарською конвенцією від 2 лютого 1971 р. — Іран), ратифікованою Законом України від 29 жовтня 1996 р. Допоміжне значення має також Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (Гаага, 16 червня 1995 р.), ратифікована Законом України від 4 липня 2002 р.

Відповідно до ст. 1 Рамсарської конвенції під водно-болотними угіддями маються на увазі райони маршів боліт чи водойм — природних або штучних, постійних чи тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонуватих чи солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує 6 метрів. Згідно з вимогами Конвенції кожна країна-учасниця повинна визначити список водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення і підлягають охороні. Учасники Конвенції зобов'язалися забезпечити режим охорони таких угідь, у тому числі й шляхом віднесення їх до об'єктів ПЗФ.

На виконання вимог Рамсарської конвенції наша держава прийняла багато нормативних актів, що встановлюють особливий правовий режим земель водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення. Так, відповідно до Концепції збереження біологічного різноманіття України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1997 р. № 439, передбачається проведення інвентаризації таких земель, розроблення й вжиття заходів щодо їх охорони та відтворення. У Загальнодержавній програмі розвитку водного господарства, затвердженій Законом України від 17 січня 2002 р., також наголошено на необхідності вжиття заходів для відтворення і збереження земель водно-болотних угідь. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, затверджена Законом України від 22 березня 2001 р., передбачає розвиток законодавства про правовий режим земель водно-болотних угідь міжнародного значення. Зокрема, планується розробити нормативні акти про особливі режими природокористування у межах цих земель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 1995 р. № 935 «Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення» на виконання вимог Рамсарської конвенції встановлено перелік водно-болотних угідь нашої держави, що мають міжнародне значення, до якого включено 22 угіддя. Загальна площа водно-болотних угідь України, що мають міжнародне значення, становить 647 850 гектарів, що трохи перевищує 1% площі земельного фонду нашої держави. У 1998 р. було підготовлено і передано до Бюро Рамсарської конвенції інформаційні описи зазначених угідь і одержано сертифікати (дипломи) про визнання їх міжнародного значення.

Правовий режим розглядуваних земель визначається Порядком надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1287 (далі — Порядок). Згідно з Порядком такими угіддями визнаються цінні природні комплекси боліт, заплавних лук, лісів і водних об'єктів. Вони можуть не включатися до складу об'єктів ПЗФ, оскільки мають власний правовий режим. Порядок встановлює критерії, за якими водно-болотні угіддя можуть бути віднесені до таких, що мають міжнародне значення.

Оголошення певних територій водно-болотними угіддями міжнародного значення здійснюється Мінприроди за поданням зацікавлених осіб. Мінприроди погоджує питання про оголошення територій водно-болотними угіддями міжнародного значення з відповідними державними органами, власниками земельних ділянок і органами місцевого самоврядування. Потім проект рішення подається на затвердження Кабінету Міністрів України. Після цього Мінприроди надсилає відповідні матеріали до Бюро Рамсарської конвенції. У разі включення Бюро відповідної території до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення на неї поширюється правовий режим останніх. Мінприроди доводить цю інформацію до відома відповідних державних органів, власників земельних ділянок, органів місцевого самоврядування і надсилає їм копії міжнародних сертифікатів водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення.

Землі водно-болотних угідь можуть знаходитись як у державній, так і в комунальній та приватній власності. Режим використання й охорони земель об'єкта ПЗФ, створеного на території водно-болотного угіддя, встановлюється у такому ж порядку, як і той, що передбачений для земель ПЗФ. На частині водно-болотних угідь нашої країни, що мають міжнародне значення, вже створені об'єкти ПЗФ. На території ж водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення, де вони не створені, поширюється особливий режим охорони.

На всі водно-болотні угіддя міжнародного значення згідно з Порядком ведуться паспорти. Цей обов'язок покладено на адміністрації об'єктів ПЗФ (для водно-болотних угідь, включених до ПЗФ) і територіальні органи Мінприроди за погодженням з власниками земельних ділянок (для водно-болотних угідь, не включених до ПЗФ). Органи Мінприроди відповідно до вимог ч. 2 ст. 46 ЗК і Порядку встановлюють спеціальні інформаційні знаки на межах земель зазначених угідь.

Таким чином, вже нині у нашій країні створено нормативно-правову базу, що встановлює особливий правовий режим земель водно-болотних угідь міжнародного значення. Але, як було зазначено вище, законодавство у цій галузі найближчим часом має розвиватися ще активніше, все більше віддаляючи правовий режим земель водно-болотних угідь міжнародного значення від правового режиму земель ПЗФ.