
- •Безпека життєдіяльності
- •Безпека життєдіяльності
- •Тема 1 Основные понятия и определения бжд ……………………….2
- •Тема 2 Система «человек – техника – среда» ………………………….7
- •1.1 Функції, мети і завдання бжд
- •1.2 Об'єкти вивчення бжд і стійкий розвиток суспільства
- •Тема 2 система "людина-техніка-середовище"
- •2.1 Фізіологічні особливості людини
- •2.1.1 Будова і властивості аналізаторів
- •2.1.2 Характеристика основних аналізаторів бжд
- •2.2 Психологічні особливості людини
- •2.2.1 Психіка людини і бжд
- •2.2.2 Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •2.2.3 Значення психіки людини в забезпеченні бжд
- •Тема 3 ознаки виникнення небезпеки.
- •3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
- •3.2 Класифікація небезпек
- •3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •3.4 Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •3.5 Принципи захисту від небезпек
- •Тема 4 негативні фактори середовища перебування
- •4.1 Шкідливі фактори виробничої сфери й побуту
- •4.2 Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •4.3 Психофізіологічні фактори небезпек
- •Тема 5 забезпечення бжд на виробництві і в побуті
- •5.1 Засоби індивідуального і колективного захисту від небезпечних виробничих факторів
- •Загальні відомості про колективні та індивідуальні
- •Засоби захисту на виробництві
- •Засоби колективного захисту на виробництві
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації Колективні методи захисту від шуму
- •Радіаційна безпека Способи колективного захисту
- •Захист від медичних діагностичних джерел опромінення
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захисні засоби
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •Захист населення от хнр
- •Біологічний захист
- •5.2 Захист населення на побутовому рівні
- •5.2.1 Правила поведінки людей у зоні зараження
- •5.2.2 Захист продуктів харчування і води
- •Тема 6 державне керування і нагляд за бжд
- •6.1 Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери Державна стандартизація
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •6.2 Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і
- •Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Література
Тема 3 ознаки виникнення небезпеки.
ДЖЕРЕЛА І ТИПИ НЕБЕЗПЕКИ
3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
Небезпека - це вплив на людину несприятливих або несумісних з життям факторів.
Різна діяльність людини є потенційно небезпечною. Потенційна небезпека - це небезпека, що має неявний характер і проявляється в умовах, які важко передбачити. Для реалізації негативного впливу небезпеки необхідне виконання трьох умов:
- небезпека реально існує і діє;
- людина перебуває в зоні дії небезпеки;
- відсутність досить ефективних засобів захисту.
Небезпечною ситуацією називаються умови, що дозволяють небезпеки реалізуватися в подію.
Крім небезпечних ситуацій, існують і екстремальні.
Екстремальною називають ситуацію, що викликає у людини таке психофізіологічне навантаження, при якому вона губить раціональне мислення.
Безпекою життєдіяльності можна назвати такий стан навколишнього людину середовища, при якому виключається можливість ушкодження організму.
Джерелами (носіями небезпек) є природні процеси і явища, техногенне середовище і людські дії. Небезпеки існують у просторі та часі і реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини й інформації. При ідентифікації небезпек, тобто при знаходженні типу небезпеки та установленні її характеристик, необхідно виходити із принципу "все впливає на все", тобто джерелом небезпеки може бути все живе і неживе.
3.2 Класифікація небезпек
Дотепер існує кілька різновидів класифікації небезпек. Прикладом одного з видів такого обліку може служити розподіл небезпек:
- по походженню (природна, техногенна, екологічна);
- по локалізації (атмосфера, літосфера, гідросфера);
- за результатами (захворювання, травми, загибель);
- по принесеному збитку (соціальна, технічна, екологічна);
- по сфері прояву (побутова, виробнича, спортивна, дорожньо-транспортна).
Найбільш вдалою є класифікація по джерелах походження, відповідно до якої всі небезпеки діляться на 4 групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Подібна класифікація прийнята у державних стандартах при визначенні надзвичайних ситуацій.
Перші три групи належать до елементів життєвого середовища, що оточує людину – природного, техногенного і соціального. До четвертої групи належать природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні небезпеки, джерелами яких є комбінація різних елементів життєвого середовища (природно-технічні, природно-соціальні, соціально-технічні небезпеки).
3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
Об'єктом аналізу небезпек є система "людина-техніка-навколишнє середовище (ЛТС)".
При аналізі небезпек виділяються наступні поняття:
- НП (ЧП) - небажана, незапланована, ненавмисна подія в системі ЛТС, що порушує звичайний хід речей і відбуває у відносно короткий відрізок часу;
- нещасний випадок - НП, що полягає в ушкодженні організму людини;
- відмова - НП, що полягає в порушенні працездатності компонента системи;
- інцидент - вид відмови, пов'язаний з неправильними діями або поводженням людини;
- джерело небезпеки - явище, звідки може виникати небезпека, що включає все, що може стати перед нашим поглядом або в думках.
Аналіз небезпек робить передбачуваними перераховані вище НП і, отже, їх можна запобігти відповідними мірами. До головних моментів аналізу небезпек ставиться пошук відповідей на наступні питання:
- які об'єкти є небезпечними;
- які НП можна запобігти;
- які НП не можна усунути повністю і як часто вони будуть мати місце;
- які неподоланні ушкодження НП можуть нанести людям, матеріальним об'єктам, навколишньому середовищу.
Аналіз небезпек описує небезпеки якісно і кількісно та закінчується плануванням попереджувальних заходів.
З метою уніфікації різні наслідки і шкоду позначають терміном збиток. Збиток вимірюють грошовим еквівалентом або числом летальних результатів, або кількістю травмованих людей і т.п..