- •Безпека життєдіяльності
- •Безпека життєдіяльності
- •Тема 1 Основные понятия и определения бжд ……………………….2
- •Тема 2 Система «человек – техника – среда» ………………………….7
- •1.1 Функції, мети і завдання бжд
- •1.2 Об'єкти вивчення бжд і стійкий розвиток суспільства
- •Тема 2 система "людина-техніка-середовище"
- •2.1 Фізіологічні особливості людини
- •2.1.1 Будова і властивості аналізаторів
- •2.1.2 Характеристика основних аналізаторів бжд
- •2.2 Психологічні особливості людини
- •2.2.1 Психіка людини і бжд
- •2.2.2 Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •2.2.3 Значення психіки людини в забезпеченні бжд
- •Тема 3 ознаки виникнення небезпеки.
- •3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
- •3.2 Класифікація небезпек
- •3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •3.4 Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •3.5 Принципи захисту від небезпек
- •Тема 4 негативні фактори середовища перебування
- •4.1 Шкідливі фактори виробничої сфери й побуту
- •4.2 Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •4.3 Психофізіологічні фактори небезпек
- •Тема 5 забезпечення бжд на виробництві і в побуті
- •5.1 Засоби індивідуального і колективного захисту від небезпечних виробничих факторів
- •Загальні відомості про колективні та індивідуальні
- •Засоби захисту на виробництві
- •Засоби колективного захисту на виробництві
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації Колективні методи захисту від шуму
- •Радіаційна безпека Способи колективного захисту
- •Захист від медичних діагностичних джерел опромінення
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захисні засоби
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •Захист населення от хнр
- •Біологічний захист
- •5.2 Захист населення на побутовому рівні
- •5.2.1 Правила поведінки людей у зоні зараження
- •5.2.2 Захист продуктів харчування і води
- •Тема 6 державне керування і нагляд за бжд
- •6.1 Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери Державна стандартизація
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •6.2 Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і
- •Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Література
Тема 2 система "людина-техніка-середовище"
2.1 Фізіологічні особливості людини
2.1.1 Будова і властивості аналізаторів
Інформація про навколишній світ сприймається органами почуттів людини, передається в мозок, де вона аналізується й синтезується, після чого мозок видає відповідні команди виконавчим органам. Тому необхідно мати поняття про будову органів почуттів і їхній взаємодії з навколишнім середовищем та один з одним.
У цей час використається ряд термінів близьких за значенням: "органи почуттів", "аналізатори", "аферентні системи", "сенсорні системи". Розрізняють вісім аналізаторів: зоровий, слуховий, смаковий, нюховий, шкірний (або тактильний), вестибулярний, руховий і вісцеральний (або аналізатор внутрішніх органів). При виявленні небезпеки домінуючими виступають зоровий, слуховий і шкірний аналізатори. Інші виконують допоміжну функцію. Однак, у сучасному світі існує ряд небезпечних факторів не реєструються природними аналізаторами - це іонізуючі випромінювання, СВЧ-випромінювання й т.д..
Будова аналізаторів. У цілому аналізатори являють собою сукупність взаємодіючих утворень периферичної та центральної нервової системи, які здійснюють сприйняття і аналіз інформації про навколишнє середовище та про процеси усередині організму. Всі аналізатори мають на своїй периферії сприймаючі апарати - рецептори, у яких і здійснюється перетворення енергії подразника в процес збудження. Від рецепторів по сенсорним (чутливим) нейронам і синапсам (контактам між нервовими клітками) сигнали надходять у центральну нервову систему. Розрізняють наступні основні види рецепторів:
- механорецептори, що сприймають механічну енергію (до них належать рецептори слуховий, вестибулярної, рухової, тактильної, частково вісцеральної чутливості);
- хеморецептори - нюх, смак;
- терморецептори, які має шкірний аналізатор;
фоторецептори - зоровий аналізатор.
Кожний рецептор виділяє з безлічі впливів зовнішнього і внутрішнього середовища свій адекватний подразник.
Властивості аналізаторів. Всі аналізатори, завдяки своїй однотипній будові, мають загальні психофізіологічні властивості.
1. Надзвичайно високу чутливість до адекватних подразників. Кількісною мірою чутливості є найменша гранична інтенсивність відчуття.
2. Абсолютну, диференціальну та оперативну границі чутливості до подразника. Абсолютна границя має верхній і нижній рівні. Нижня абсолютна границя чутливості - це мінімальна величина подразника, що викликає відчуття. Верхня абсолютна границя - максимально допустима величина подразника, що не викликає у людини болю. Диференціальна чутливість визначається найменшою величиною, на яку варто змінити силу подразника, щоб викликати мінімальну зміну відчуття.
3. Здатність до адаптації, тобто можливість пристосовувати рівень своєї чутливості. При високій інтенсивності подразників чутливість знижується і навпаки.
4. Здатність до тренування. Дана властивість виражається як у підвищенні чутливості, так і прискоренні адаптації.
5. Здатність певний час зберігати відчуття після припинення дії подразника. Тривалість послідовного образа значно залежить від інтенсивності подразника.
6. Взаємодія аналізаторів, що дає можливість одержання повної інформації про навколишнє середовище.