
- •Безпека життєдіяльності
- •Безпека життєдіяльності
- •Тема 1 Основные понятия и определения бжд ……………………….2
- •Тема 2 Система «человек – техника – среда» ………………………….7
- •1.1 Функції, мети і завдання бжд
- •1.2 Об'єкти вивчення бжд і стійкий розвиток суспільства
- •Тема 2 система "людина-техніка-середовище"
- •2.1 Фізіологічні особливості людини
- •2.1.1 Будова і властивості аналізаторів
- •2.1.2 Характеристика основних аналізаторів бжд
- •2.2 Психологічні особливості людини
- •2.2.1 Психіка людини і бжд
- •2.2.2 Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •2.2.3 Значення психіки людини в забезпеченні бжд
- •Тема 3 ознаки виникнення небезпеки.
- •3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
- •3.2 Класифікація небезпек
- •3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •3.4 Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •3.5 Принципи захисту від небезпек
- •Тема 4 негативні фактори середовища перебування
- •4.1 Шкідливі фактори виробничої сфери й побуту
- •4.2 Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •4.3 Психофізіологічні фактори небезпек
- •Тема 5 забезпечення бжд на виробництві і в побуті
- •5.1 Засоби індивідуального і колективного захисту від небезпечних виробничих факторів
- •Загальні відомості про колективні та індивідуальні
- •Засоби захисту на виробництві
- •Засоби колективного захисту на виробництві
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації Колективні методи захисту від шуму
- •Радіаційна безпека Способи колективного захисту
- •Захист від медичних діагностичних джерел опромінення
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захисні засоби
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •Захист населення от хнр
- •Біологічний захист
- •5.2 Захист населення на побутовому рівні
- •5.2.1 Правила поведінки людей у зоні зараження
- •5.2.2 Захист продуктів харчування і води
- •Тема 6 державне керування і нагляд за бжд
- •6.1 Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери Державна стандартизація
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •6.2 Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і
- •Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Література
Захист населення от хнр
Основним у захисті людини від дії шкідливих речовин є санітарне нормування їхньої концентрації в різних середовищах, а також різні методи очищення газових викидів і стоків.
Біологічний захист
Насамперед, профілактикою інфекційних захворювань є дотримання правил особистої гігієни.
Специфічна профілактика заснована на створенні штучного імунітету шляхом щеплень. Проти ряду захворювань (віспа, дифтерія, туберкульоз) попереджуючі щеплення проводяться по певному розробленому плану. Боротьба з іншими інфекціями передбачає щеплення лише у випадках небезпеки їхнього поширення.
Для захисту від проникнення в організм людини збудників хвороб під час НС використають такі ж засоби, як і для захисту від РР (радіоактивних речовин) і ХНР. Ці засоби захисту розділяють на:
- індивідуальні (протигази, захисні маски і засоби захисту шкіри);
- колективні (спеціально обладнані інженерні споруди).
У комплексі заходів біологічного захисту обов'язковою складовою частиною є дезінфекція, дезінсекція і дератизація.
5.2 Захист населення на побутовому рівні
5.2.1 Правила поведінки людей у зоні зараження
Оповіщення населення про погрозу зараження у випадку виникнення аварій проводиться негайно після встановлення факту аварії та попереднього прогнозу про напрямок поширення хмари зараженого повітря. В інформації про аварію говориться: яка речовина викинута в навколишнє середовище, у яких районах (житлових кварталах) може виникнути найбільша небезпека поширення хмари зараженого повітря, які міри захисту необхідно терміново почати.
Якщо сигнал застав на вулиці, то не слід піддаватися паніці. Необхідно зорієнтуватися, де перебуває джерело виникнення небезпеки. Після цього почати прискорений рух убік, перпендикулярний напрямку вітру. Якщо на шляху прямування зустрінуться перешкоди (високий забір, ріка, озеро і т.п.), що не дозволяють швидко вийти з небезпечної зони, а поблизу перебувають житловий або громадського призначення будинок, необхідно тимчасово вкритися в ньому. У випадку поширення пар хлору, варто здійнятися на верхній поверх, якщо це аміак, необхідно вкритися на першому поверсі. Більше надійним укриттям у цьому випадку будуть приміщення житлових будинків.
Якщо сигнал застав вдома, то не треба його залишати. Необхідно закрити вікна, фрамуги, кватирки й підготувати ЗІЗ. При їхній відсутності швидко виготовити ватно-марлеві пов'язки, у крайньому випадку, взяти рушник, шматок тканини, змочити їх 2%-м розчином питної соди (при захисті від хлору) або 5%-м розчином лимонної кислоти (при захисті від аміаку), у крайньому випадку простою водою.
Необхідно прийняти заходи щодо герметизації житлових приміщень від проникнення в них небезпечних речовин.
Якщо не було рекомендацій про евакуації з житлових приміщень, то перейдіть у кімнату, що знаходиться з підвітреного боку відносно поширення хмари зараженого повітря. При відсутності такої можливості найкраще зайти в ту частину квартири (будинка), що найменше піддається впливу протягів.
Не забувайте, що вітер може змінити свій напрямок, істотно скоротивши тривалість дії зараженої хмари. Після одержання сигналу "Відбій хімічної тривоги", відкрийте вікна і провітрите приміщення.
Необхідно знати, що ширина зони зараження залежно від відстані від джерела зараження і швидкості вітру може коливатися від десятків до декількох сотень метрів. А це значить, що на вихід з небезпечної зони при русі зі швидкістю 4 км/год буде потрібно 10-15 хвилин. При наявності стерпних концентрацій цього часу може бути досить, щоб вбезпечити себе.
Іти треба швидко, уникаючи при цьому ярів, лощин, парків. Обов'язково обходити видимі скупчення пар отруйних речовин і диму.
При виході із зони зараження необхідно використати протигази (респіратори), а при їхній відсутності - найпростіші пов'язки з марлі або тканини, змочені водою.