4.3 Психофізіологічні фактори небезпек

Будь-яка трудова діяльність характеризується двома взаємозалежними елементами - фізичним і психологічним.

Кожний вид діяльності висуває особливі вимоги до психологічних властивостей і стану працівників.

Небезпечні фактори, обумовлені особливостями фізіології й психології людини, називаються психофізіологічними.

До них ставляться:

- недоліки органів почуття (дефекти зору, слуху і т.п.);

- порушення зв'язків між сенсорними і моторними центрами;

- підвищена емоційність;

- втома (фізіологічна і психологічна);

- емоційні явища (конфліктні ситуації, стреси);

- необережність;

- відсутність мотивації до трудової діяльності (незацікавленість у досягненні цілей, невдоволення оплатою праці, монотонність роботи, відсутність пізнавального моменту і т.п.);

- недолік досвіду.

Для професій, пов'язаних з ризиком необхідно враховувати фактори, що визначають готовність до небезпек:

- недостатню психологічну підготовленість до екстремальних ситуацій;

- втрату пильності, ігнорування небезпеки, невміння вчасно неї розпізнати;

- переоцінку своїх можливостей, самовпевненість;

- відсутність почуття небезпеки;

- неврівноваженість і підвищена схильність до ризику;

- загальмованість реакцій;

- як низька активність, так і підвищена активність;

- схильність до паніки;

- довірливість;

- легковажність;

- гарячність;

- імпульсивність;

- низький інтелектуальний рівень.

Критичними станами називаються:

1. Стрес - це реакція організму на ситуацію, при якій він має потребу у функціональній перебудові та адаптації.

2. Фрустрація - сильна мотивація досягнення мети при наявності серйозної перешкоди (фізична - обмеженість волі; біологічна - старіння, хвороба і т.д.; моральна - норми і правила поведінки і т.п. ).

3. Конфлікт - відрізняється від фрустрації тим, що при фрустрації перешкоди аксіоматичні, а в конфлікті перешкода переборна, можна знайти рішення, компроміс.

4. Криза - це перешкода, стан, проблема, від яких неможливо піти.

5. Транс - це стан, при якому втрачається контроль тіла вольовими зусиллями.

6. Екстаз - стан ейфорії.

Тема 5 забезпечення бжд на виробництві і в побуті

5.1 Засоби індивідуального і колективного захисту від небезпечних виробничих факторів

Загальні відомості про колективні та індивідуальні

Засоби захисту на виробництві

Засоби колективного захисту на виробництві

До заходів колективного захисту належать захисні пристрої, що забезпечують запобігання або зменшення впливу на працівників вражаючих, небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Огороджувальні захисні пристрої - це фізична перешкода, різного роду кожухи, щити, екрани, козирки, планки, бар'єри. Вони можуть бути стаціонарні, пересувні, знімні, розсувні та т.п. Внутрішня поверхня огороджень краситься в сигнальний колір. На зовнішню поверхню наноситься (вивішується) попереджуючий знак.

Блокувальні захисні пристрої забезпечують функціонування робочих органів, механізмів або доступ до них тільки в тому випадку, якщо вони перебувають у певнім заздалегідь заданому положенні.

Попереджуючі захисні пристрої забезпечують безпечну експлуатацію машин, пристроїв, установок шляхом обмеження небезпечного параметра (швидкості, температури, сили струму і т.д.), подальший ріст якого може привести до руйнування устаткування або до нещасного випадку.

Спеціальні пристрої характерні для певного устаткування. Наприклад, уловлювачі в ліфтах, шахтах, підйомниках (зупиняють кабіну при розриві троса).

Гальмові пристрої служать для вповільнення та припинення руху частин або самого устаткування при виникненні небезпечного фактора.

Пристрої автоматичного контролю та сигналізації - це пристосування для передачі інформації з метою залучення уваги персоналу. Вони здійснюють контроль параметрів: тиску, температури, швидкості, вологості й т.п.

Пристрої дистанційного управління - це механізми для керування устаткуванням на відстані, людина при цьому перебуває за межами небезпечної зони.

Для попередження про можливу небезпеку застосовуються знаки безпеки. Вони діляться на 4 групи:

- заборонні (форма знака кругла, ободок червоного кольору);

- попереджуючі (форма знака трикутна, ободок чорного кольору);

- що пропонують (форма знака прямокутна, ободок зеленого кольору);

- що вказують (форма знака прямокутна, ободок синього кольору).

Носіями інформації про небезпеці є сигнальні кольори:

- червоний - "небезпека", "стоп". У червоний колір офарблюються: знаки, інструмент, техніка пожежної безпеки; вимикаючі пристрої; внутрішні поверхні кожухів, огороджень; частини, що рухаються і обертаються; аварійні крани, ключі, ручки і т.п.;

- жовтий - "увага", попередження про можливу небезпеку. У жовтий колір красяться: попереджуючі знаки безпеки; елементи будівельних конструкцій і обладнання, які можуть бути причиною нещасного випадку; підйомно-транспортне устаткування; ємності та трубопроводи з небезпечними і шкідливими речовинами;

- зелений - "безпека", "дозвіл", показує, що шлях вільний. У зелений колір офарблюються: евакуаційні, запасні виходи; сигнальні лампи, табло пунктів першої допомоги; місця знаходження аптечок, рятувальних засобів.

- синій колір несе в собі інформацію.

- білим кольором позначають границі проїзду, проходу, місць складування.