- •1. Антична колонізація Північного Причорномор’я.
- •2. Археологічна периодизація історії України.
- •3. Археологічна періодизація кам’яного віку. Періодизація кам'яної доби
- •4. Археологічна періодизація ранньозалізного віку.
- •7. Археологія як галузь історичної науки.
- •9. Військова справа у скіфів.
- •10.Вельбарська культура
- •11.Городоцько-здовбицька культура.
- •12. Господарство і матеріальна культура сарматів.
- •13. Господарство Скіфів
- •14. Господарство та житлобудівництво трипільських племен.
- •15. Дендрохронологічний метод в археології.
- •16. Етапи розвитку трипільської культури.
- •Середній етап
- •Пізній етап
- •17. Етнічний склад носіїв черняхівської культури.
- •18. Загальна характеристика античних міст Північного Причорномор’я.
- •20. Загальна характеристика Гальштацької культури
- •21.Загальна характеристика городищ
- •22. Загальна характеристика залізного віку. Освоєння заліза і значення цієї події
- •23.Загальна характеристика Латенського часу на тереторії України
- •24. Загальна характеристика мезоліту
- •Природне середовище
- •25.Загальна характеристика мідного віку. Загальна, характеристика мідного віку. Соціально-економічні зрушення за доби енеоліту в межах України.
- •26.Загальна характеристика могильників
- •27. Загальна характеристика неоліту на території України.
- •Природні передумови неолітичної революції
- •28.Загальна характеристика пізнього палеоліту.
- •Природне середовище прильодовиків'я
- •29.Загальна характеристика поселень.
- •30.Загальна характеристика раннього палеоліту.
- •31. Загальна характеристика ранньозалізного віку.
- •Освоєння заліза і значення цієї події
- •32.Загальна характеристика римського часу на території України.
- •33.Загальна характеристика селищ.
- •34.Загальна характеристика середнього палеоліту.
- •35. Загальна характеристика слов’янських ранньосередньовічних культур в Україні (VI-X ст. Н.Е.).
- •36. Загальна характеристика стоянок.
- •37.Загальна характеристика черняхівської культури.
- •42. Культура шнурової кераміки в Україні
- •43.Культурний шар: шляхи формування і методи дослідження.
- •44. Лужицька культура.
- •45.Мезоліт Прикарпаття і Волині.
- •46.Методи археологічних досліджень.
- •47. Населення буго-дністровської культури.
- •48. Населення зарубинецької культури.
- •49. Населення культури кулястих амфор.
- •50. Населення культури лійчастого посуду. Культура лійчастого посуду
- •Поселення
- •Господарство
- •Кераміка
- •Найбільші археологічні знахідки
- •51. Населення липицької культури.
- •52. Населення пшеворської культури.
- •53.«Неолітична революція» та її значення в археології.
- •Природні передумови неолітичної революції
- •54. Пам’ятки палеолітичної доби Закарпаття.
- •55. Пам’ятки палеоліту Криму та Північного Причорномор’я.
- •56. Пеньківська культура.
- •57.Племена кімерійців на території України.
- •58.Племена скіфів.
- •59.Племена чорноліської культури.
- •60. Польові археологічні дослідження, їх завдання і методи.
- •61.Поморська культура.
- •62. Поняття «археологічна культура».
- •63. Поняття «археологічна пам’ятка».
- •64. Порівняльно-типологічний метод.
- •65.Поховальний обряд сарматських племен.
- •66. Поховальний обряд скіфів.
- •67. Празька культура.
- •68.Радіовуглицевий метод в археології.
- •69.Райковецька культура. Райковецька культура
- •70. Розвиток техніки і господарства в добу мезоліту.
- •71.Сарматські племена на території України.
- •72.Стжижовська культура.
- •73.Стратиграфічний метод в археології.
- •74. Тшцінецько-комарівська культура.
- •75. Характерні особливості енеолітичної доби.
75. Характерні особливості енеолітичної доби.
З кінця IV тисячоліття до н. е. метал почав відігравати у житті людини дедалі значимішу роль, принципові зміни наступили з відкриттям бронзи (сплавуолова і міді) і її широким поширенням. Видобуток і обробка металу вимагали великого вміння та спеціалізації. Тому ливарна справа, як і гончарна, а пізнішеткацька стали самостійними галузями.
Поліпшилась обробка землі, що сприяло подальшому вдосконаленню виробництва. Люди отримали можливість вести господарство однією сім'єю, в розпорядженні якої залишалися всі надлишки виробленого. Так зародилася приватна власність, що призвела до майнової диференціації.
Однією з ознак бронзовою доби є формування ряду гірничо-металургійних областей (наприклад, Кавказ, Південний Урал, Центральний Казахстан тощо), що значно вплинуло на розвиток тих чи інших регіонів.
З винаходом бронзи значно розширився обмін і контакти між окремими районами Землі, що спряло поширенню бронзових знарядь праці на район, де не було сировини для виплавки металів. Почалися військові зіткнення за оволодіння худобою, ріллею, металом, з'явилися військові керівники, виник культ вождя. Особливе ставлення до вождя як до героя зберігалося навіть після його смерті. Саме в епоху металу входять в звичай великі поховальні споруди — кургани. Розміри курганів, кількість і якість встановлених в них речей свідчать про особливе положення померлого в суспільстві, про його майнову перевагу. Безліч курганів епохи бронзи вивчені на території Донецької області.
У бронзову добу були сформовані кілька видів спільнот: протоміських центрів у Передній та Середній Азії із зрошувальним землеробством та розвиненим ремеслом, осілих землеробів та скотарів.
Одним з основних видів творчості стає художня обробка металів. Досить швидко людина оволоділа різними її видами: кування, лиття, карбування, гравіювання по металу. У великій кількості починають виготовлятися металеві прикраси: браслети, кільця, сережки, підвіски, обручі, бляшки, які нашивалися на одяг, пояси, пряжки, застібки для одягу — фібули. Особливе значення надавалося прикрашанню зброї. У скульптурному завершенні руків'їв часто зустрічаються зображення звірів. У похованнях епохи бронзи знаходить металеві посудини, прикрашені гравіюванням, призначені для якихось особливих випадків. З'являються дрібні вилиті скульптурні зображення. Дуже характерна деталь, що відображає зміни в суспільному устрій: жіночі зображення зникають, головним стає чоловічий образ.
У орнаментах, дрібній пластиці, прикрасах предметів практичного призначення одне з головних місць продовжує займати тваринний світ: зображення тварин або окремих частин їхніх тіл (кіготь,дзьоб, голова). Складається напрям в декоративно-прикладному мистецтві, що отримав назву «звіриний стиль».
