
- •1. Антична колонізація Північного Причорномор’я.
- •2. Археологічна периодизація історії України.
- •3. Археологічна періодизація кам’яного віку. Періодизація кам'яної доби
- •4. Археологічна періодизація ранньозалізного віку.
- •7. Археологія як галузь історичної науки.
- •9. Військова справа у скіфів.
- •10.Вельбарська культура
- •11.Городоцько-здовбицька культура.
- •12. Господарство і матеріальна культура сарматів.
- •13. Господарство Скіфів
- •14. Господарство та житлобудівництво трипільських племен.
- •15. Дендрохронологічний метод в археології.
- •16. Етапи розвитку трипільської культури.
- •Середній етап
- •Пізній етап
- •17. Етнічний склад носіїв черняхівської культури.
- •18. Загальна характеристика античних міст Північного Причорномор’я.
- •20. Загальна характеристика Гальштацької культури
- •21.Загальна характеристика городищ
- •22. Загальна характеристика залізного віку. Освоєння заліза і значення цієї події
- •23.Загальна характеристика Латенського часу на тереторії України
- •24. Загальна характеристика мезоліту
- •Природне середовище
- •25.Загальна характеристика мідного віку. Загальна, характеристика мідного віку. Соціально-економічні зрушення за доби енеоліту в межах України.
- •26.Загальна характеристика могильників
- •27. Загальна характеристика неоліту на території України.
- •Природні передумови неолітичної революції
- •28.Загальна характеристика пізнього палеоліту.
- •Природне середовище прильодовиків'я
- •29.Загальна характеристика поселень.
- •30.Загальна характеристика раннього палеоліту.
- •31. Загальна характеристика ранньозалізного віку.
- •Освоєння заліза і значення цієї події
- •32.Загальна характеристика римського часу на території України.
- •33.Загальна характеристика селищ.
- •34.Загальна характеристика середнього палеоліту.
- •35. Загальна характеристика слов’янських ранньосередньовічних культур в Україні (VI-X ст. Н.Е.).
- •36. Загальна характеристика стоянок.
- •37.Загальна характеристика черняхівської культури.
- •42. Культура шнурової кераміки в Україні
- •43.Культурний шар: шляхи формування і методи дослідження.
- •44. Лужицька культура.
- •45.Мезоліт Прикарпаття і Волині.
- •46.Методи археологічних досліджень.
- •47. Населення буго-дністровської культури.
- •48. Населення зарубинецької культури.
- •49. Населення культури кулястих амфор.
- •50. Населення культури лійчастого посуду. Культура лійчастого посуду
- •Поселення
- •Господарство
- •Кераміка
- •Найбільші археологічні знахідки
- •51. Населення липицької культури.
- •52. Населення пшеворської культури.
- •53.«Неолітична революція» та її значення в археології.
- •Природні передумови неолітичної революції
- •54. Пам’ятки палеолітичної доби Закарпаття.
- •55. Пам’ятки палеоліту Криму та Північного Причорномор’я.
- •56. Пеньківська культура.
- •57.Племена кімерійців на території України.
- •58.Племена скіфів.
- •59.Племена чорноліської культури.
- •60. Польові археологічні дослідження, їх завдання і методи.
- •61.Поморська культура.
- •62. Поняття «археологічна культура».
- •63. Поняття «археологічна пам’ятка».
- •64. Порівняльно-типологічний метод.
- •65.Поховальний обряд сарматських племен.
- •66. Поховальний обряд скіфів.
- •67. Празька культура.
- •68.Радіовуглицевий метод в археології.
- •69.Райковецька культура. Райковецька культура
- •70. Розвиток техніки і господарства в добу мезоліту.
- •71.Сарматські племена на території України.
- •72.Стжижовська культура.
- •73.Стратиграфічний метод в археології.
- •74. Тшцінецько-комарівська культура.
- •75. Характерні особливості енеолітичної доби.
14. Господарство та житлобудівництво трипільських племен.
15. Дендрохронологічний метод в археології.
Метод дендрохронології полягає в підрахунку річних кілець на деревах. Цей метод дає можливість датувати пам'ятки з точністю до одного року. За допомогою цього методу визначають вік більш пізніх археологічних пам'яток, хоча його застосовують і для датування об'єктів давніх епох — до 5-8 тис. років до н.е.
Дуже перспективним для уточнення віку пам'яток виявилося поєднання радіовуглецевих і дендрохронологічних дат (так звані калібровані дати).
16. Етапи розвитку трипільської культури.
Хронологія
Культура Трипілля-Кукутень, з огляду на тривалий час її існування, значне поширення, широкі зв'язки та ступінь вивченості, займає особливе місце у розробці питань синхронізації, періодизації та хронології більшості пам'яток мідного віку в Україні та за її межами. Нині використовуються дві схеми періодизації культури Трипілля-Кукутень, розроблені на підставі стратиграфічних даних, а також типологічного, стилістичного та статистичного аналізу керамічних комплексів багатьох поселень, які було досліджено на території Румунії, Молдови та України. Щодо трипільської культури в Україні дослідники застосовують насамперед періодизацію, розроблену Т. С. Пассек ще у 1930-х роках, а вдосконалену у 1949 р[6] та Н. Виноградовою у 1982 р. Відповідно до неї виділено три періоди, два з яких поділяються на етапи:
ранній (А),
середній (В)
етап ВІ,
етап ВІ-ІІ
етап ВІІ,
пізній (С)
етап СІ
етап СІІ.
нший варіант періодизації:[8]:
Початковий: 5300—4000 до н. е. (румунське Прикарпаття)
Ранній: 4000—3600 до н. е. (Прутсько-Дністровське межиріччя)
Середній: 3600—3100 до н. е. (Дністро-Бузьке межиріччя)
Пізній: 3100—2500 до н. е. (Дністро-Дніпровське межиріччя)
Основою господарства за цього періоду було хліборобство і скотарство, полювання, рибальство і збиральництво також мали важливе значення. Сіяли пшеницю (однозернянку, двозернянку, полбу), ячмінь, просо, жито, горох. Землю обробляли з допомогою мотик, зроблених з рогу оленя, каменю або з кістки та з палиць-копалок з загостреними кінцями. Урожай збирали з допомогою серпів з кремінними вкладнями. Зерно розтирали кам'яними зернотерками. Жінка ліпила посуд, виробляла пряжу, одяг. Чоловіки полювали, розводили худобу, займалися рибальством, виробляли знаряддя з кременю, кісток та каменю.
У тваринництві перше місце належало великій рогатій худобі, на другому були свині, вівці, кози. Відомий домашній кінь. Для поповнення м'ясної їжі за цієї доби велике значення мало полювання на оленя, дику свиню та сарну.
Значного розвитку досягли гончарні вироби. Глиняний посуд різноманітної форми ліпили руками: великі посудини грушоподібної форми для зерна, різної форми горщики, миски, ложки, друшляки, біноклеподібний посуд. З глини ліпили жіночі статуетки, модельки житла, намисто, амулети. Поверхню посуду вкривали заглибленим орнаментом або канелюрами у вигляді стрічок з кількох паралельних ліній, що утворювали спіральні форми орнаменту. Таким орнаментом вкривали також більшість статуеток. Статуетки, модельки жител та амулети мали ритуальне призначення і були пов'язані з хліборобськими культами. Серед досліджених ранньотрипільських поселень виявлено, хоч дуже рідко, різні вироби з міді, переважно прикраси: браслети, кільця, гачки тощо, а в поселенні біля села Корбуни в Молдавії знайдено великий скарб мідних речей, переважно прикрас, котрий датовано першою половиною V тисячоліття до н. е.
На думку фінського вченого Аско Парполи, індолога з Гельсінгського університету, існують лінгвістичні причини вважати, що колесо було винайдено саме в Трипільській культурі на території сучасної України[9]. Версію про європейське походження колеса висунув ще у 1990-х німецький вчений А.Хойслер. Про знахідки моделей колес у розкопках трипільських поселень останньої чверті 5 тис. до н. е. (за тисячоліття до відповідних знахідок у Месопотамії) повідомляв ще у 1981 р. у наукових публікаціях румунський археолог Діну. Звідси інновація швидко поширилася по Європі: згадки про колесо зустрічаються у поселеннях Зюшен (Німеччина), Броночице (Польща), рештки возів знайдені у кін. 1980-х на території Краснодарського краю Росії датуванням сер. 4 тис. до н. е.[10]. В українському килимарстві, гончарстві, дереворізьбі, вишивках і писанках знаходимо дуже багато геометричних і рослинних орнаментальних мотивів, які виразно нагадують орнамент палеолітичної та неолітичної доби в Україні.