Анатомія чорного таргана (самця):

1 - вусики; 2 - глотка; 3 - очі; 4 - стравохід; 5 - резервуари слинних залоз;

6 - слинні залози; 7 - воло; 8 - жувальний (м'язовий) шлунок;

8. - Травний шлунок (середня киш­ка); 10 - пілоричні (сліпі) придатки;

11 - мальпігієві трубочки; 12 - тон­ка кишка; 13 - товста кишка; 14 - пряма (власне задня) кишка; 15, 17 - сім'япровід; 16 - додаткові статеві залози; 18 - сім'яники; 19 - черев­ний нервовий ланцюжок; 20 - тра­хейні труби; 21 - стигми.

Органами дихання є складна система трахей, які проронизують усе тіло комахи і закінчуються найтоншими гілочками - трахеолами. Повітря в трахеї потрапляє крізь дихальця стигми), розташовані по боках грудей та черевця. Трахеї ви­голені кутикулою, яка утворює спіральні потовщення (тенідії). Надходження і видалення повітря відбувається шляхом зміни об’єму черевця за допомогою скорочення м'язів. Личинки дяких комах (бабок, поденок), що живуть у воді, дихають трахейними зябрами - тонкостінними виростами черевця, в яких галузяться трахеї.

Кровоносна система незамкнена. Серце розташо­ване на спинному боці і має вигляд трубки, розділеної перегород­ками із клапанами на ряд камер. Задній кінець його закінчуєть­ся сліпо, а від переднього відходить аорта, з якої кров (гемолі­мфа) виливається в порожнину тіла. У камерах серця є отвори з клапанами (остїі), крізь які гемолімфа надходить із порожнини тіла до серця. Гемолімфа виштовхується з камери в камеру від заднього кінця серця до переднього внаслідок скорочення кри­лоподібних м'язів, які підходять до кожної камери. Кількість серцевих скорочень - від 10 до 150 за хвилину.

Гемолімфа - безбарвна або жовтувата рідина. Гемоглобін у ній міститься дуже рідко, бо функцію транспорту газів у комах виконують трахеї. Гемолімфа розносить поживні речовини, гор­мони, а також виконує (завдяки наявності гемоцитів) захисну функцію. Крім того, сюди надходять продукти обміну речовин, які переносяться гемолімфою до органів виділення.

Розмноження комах завжди статеве; нерідко зустрі­чається партеногенез. Комахи - роздільностатеві тварини, для багатьох із них характерний статевий диморфізм (самці відрізняються від самок розмірами, забарвленням, наявністю рі­зноманітних придатків).

Статеві органи самки складаються з яєчників (парних), яйцепроводів, що зливаються у піхву, яка відкривається на кін­ці черевця під анальним отвором. У піхву відкривається сім'яприйомник, де зберігається сім'я після запліднення (у деяких комах протягом кількох років; сперматозоїди при цьому зали­шаються живими). У деяких комах самки мають яйцеклад для відкладання яєць у ґрунт, тканини рослин та ін.

Статеві органи самця теж парні і складаються із сім'яни­ків, сім'япроводів, які зливаються в сім'явивідний канал. У більшості є копулятивний орган; якщо його немає, то сперматозої­ди склеюються в сперматофори і в такому вигляді вводяться в статеві органи самки.

З а п л і д н е н н я внутрішнє, рідше - зовнішньо-внутрішнє при якому самець відкладає сперматофори у зовнішнє середовище, а самка захоплює його статевим отвором. Запліднені яйця комахи відкладають у зовнішнє середовище: поодинці чи нами, відкрито, або ж маскуючи їх різними способами. Де комахи за допомогою яйцеклада відкладають яйця в ґрунт чи в тканини рослин.

Яйце комахи - велика яйцеклітина, багата на жовток; зверху воно вкрите захисною оболонкою - хоріоном. В оболонці є отвір мікропіле, через який проникає сперматозоїд при заплідненні. Розміри яєць бувають різними - від 0,02-0,03 мм (у дріб­них перетинчастокрилих, попелиць) до 8-10 мм (у саранових). За формою яйця бувають овальними (у багатьох жуків і метеликів), видовженими (саранові, коники, мухи), напівкулястими (совки), IIляшкоподібними (денні метелики), бочечкоподібними (деякі кло­ни). Оболонка яєць може бути гладенькою або ж мати певну структуру; вони можуть мати кришечку, стебельце або ніжку. Кома­хи відкладають багато яєць: сарана - 500-600, бджолина матка -1,5 млн., а цариця термітів - до кількох мільйонів на рік.