2. Морфофізіологічна характеристика Ракоподібних

Відділи тіла. Тіло членистоногих, як і кільчастих червів, сегментоване, проте членистість е неоднаковою. Подібні за будовою членики об'єднуються у відділи тіла. У комах виділяють три відділи: голову, груди і черевце. У ракоподібних та павукоподібних голова злита з грудьми у головогруди. Характерною ознакою членистоногих, від якої походить назва типу, є будова їхніх кінцівок. Вони складаються з окремих члеників, що рухомо з'єднані між собою суглобами, утворюючи багатоколінні важелі, здатні до складних і точних рухів. Кінцівки знаходяться на черевному боці головогрудей і черевця або тільки на головогрудях чи грудях і пристосовані для виконання найрізноманітніших функцій — руху, дихання, захоплювання та подрібнення їжі.

Покрив тіла. Важливою особливістю членистоногих, яка зумовлює основні риси їх організації, є наявність твердої кутикули, що виконує не лише захисну функцію, а є також зовнішнім скелетом, до якого прикріплюються м'язи. Основним компонентом кутикули є хітин (у різних членистоногих він становить від 1 до 90% сухої маси всієї кутикули). Через нерозтяжність кутикули ріст членистоногих переривчастий і супроводжується линянням. У період линяння стара кутикула відшаровується і скидається. Нова тонка кутикула, що утворюється під старою, деякий час не заважає росту тварини до затвердіння покривів.

Внутрішня будова.

Травна система складається з трьох відділів: переднього, середнього і заднього. Передній відділ має складний ротовий апарат, утворений видозміненими кінцівками. Залежно від способу живлення типи ротових апаратів бувають різними. Середній відділ має травні залози. Задній відділ закінчується анальним отвором. Кровоносна система незамкнена, що пов'язано з наявністю змішаної порожнини тіла. У членистоногих з'являється центральний пульсуючий орган — серце, розташоване на спинному боці тіла. З аорти та артерій, що відходять від серця, кров (гемолімфа) виливається в порожнину тіла й омиває внутрішні органи, а потім знову збирається в судини і повертається до серця. Органи дихання у водних членистоногих представлені зябрами, а в наземних — легеневими мішками і трахеями. Органи виділення — видозмінені метанефридії або мальпігієві судини.

Нервова система членистоногих складається з навкологлоткового кільця, з надглотковим і підглотковим вузлами, та черевного нервового ланцюжка. Ускладнення надглоткового вузла з утворенням так званого головного мозку та злиття нервових вузлів черевного нервового ланцюжка забезпечило складну поведінку цих тварин і сприяло заселенню ними найрізноманітніших місць життя.

Органи чуття. Більшість членистоногих мають добре розвинені органи чуття (дотику, хімічного чуття, рівноваги, зору). Очі бувають двох типів — прості й складні, або фасеткові.

Членистоногі — роздільностатеві тварини і розмножуються лише статевим шляхом. У них спостерігається два типи розвитку — з неповним і повним перетворенням.

Походження членистоногих. Багато ознак членистоногих (сегментованість тіла, черевний нервовий ланцюжок, наявність кровоносної системи) вказують на їхню велику подібність із кільчастими червами і на походження від стародавніх примітивних багатощетинкових кільчастих червів. У процесі історичного розвитку у членистоногих утворилися відділи тіла, розвинулися членисті кінцівки та хітинова кутикула, ускладнилися нервова система й органи чуття. Ці та інші ознаки сприяли їхньому процвітанню на Землі. Тип Членистоногі включає понад 1 млн. видів. Основні класи: Ракоподібні, Павукоподібні і Комахи.

Клас ракоподібні.

Місця проживання, будова і спосіб життя.

Ракоподібні — в основному прісноводні (річковий рак, дафнії, циклопи) та морські (омари, лангусти, краби) членистоногі, які заселяють усю товщу води, від глибоководних морських западин до поверхневої плівки. Лише окремі види пристосувались до життя на суші (мокриці, тропічні краби). Більшість ракоподібних — вільноживучі тварини, трапляються й паразити (коропоїд). Відомо близько 40 тис. видів ракоподібних.

Розміри ракоподібних коливаються від 1 мм до 80 см. Тіло у них сегментоване і складається з трьох відділів: голови, грудей і черевця. Голова та груди нерухомо з'єднані між собою і утворюють головогруди. Тіло ракоподібних, як і усіх членистоногих, вкрите міцним хітиновим панциром, що виконує захисну функцію і є зовнішнім скелетом, до якого прикріплюються поперечнопосмуговані м'язи.

На голові містяться пара коротких і пара довгих вусиків (органи дотику та нюху), пара складних фасеткових очей (у деяких ракоподібних наявні лише прості очі). В основі коротких вусиків розміщений орган рівноваги. Ротовий апарат утворений верхньою губою, трьома парами щелеп (парою верхніх і двома парами нижніх) та трьома парами ногощелеп. Вусики, щелепи і ногощелепи — це видозмінені кінцівки голови (5 пар) і грудей (1-3 пари). Груди складаються з восьми сегментів. Задні п'ять пар грудних кінцівок утворюють ходильні ніжки. Перша пара ходильних ніжок несе клешні. Кінцівки грудного відділу виконують такі функції: захоплення та утримання їжі (ногощелепи), нападу та захисту (клешні), плавання та повзання, забезпечення дихання (ходильні ніжки). Черевце складається з шести сегментів та анальної пластинки. П'ять пар черевних ніжок забезпечують надходження свіжої води до зябер, притримують відкладену ікру (самки). Остання розширена пара черевних кінцівок разом з анальною пластинкою утворюють хвостовий плавець.

Живлення. Ракоподібні живляться, в основному, водними безхребетними тваринами, водоростями, бактеріями, органічними рештками. Травна система ракоподібних, як і усіх членистоногих, складається з трьох відділів: переднього, середнього і заднього. Передній відділ утворений ротовим апаратом гризучого типу, глоткою, стравоходом і шлунком, який складається з двох відділів: жувального (їжа перетирається) та цідильного (їжа профільтровується). У середній відділ кишечнику відкриваються протоки травної залози — печінки. Задній відділ закінчується анальним отвором.

Органи дихання ракоподібних здебільшого представлені зябрами. Зябра — ніжні перисті вирости основ грудних ніг, завдяки яким розчинений у воді кисень проникає у кров, а вуглекислий газ виділяється у воду. Деякі види (наприклад, циклопи) дихають усією поверхнею тіла. Кровоносна система ракоподібних, як і усіх членистоногих, незамкнена, що пов'язано з наявністю змішаної порожнини тіла. Мішечкоподібне серце міститься на спинному боці тіла в грудях. З артерій кров (гемолімфа) виливається в порожнину тіла й омиває внутрішні органи. З порожнини тіла кров надходить у серце крізь отвори у його стінках. Органами виділення є пара зелених залоз, протоки яких відкриваються в основі довгих вусиків.

Нервова система складається з навкологлоткового нервового кільця, з надглотковим і підглотковим вузлами, та черевного нервового ланцюжка. Органи чуття представлені складними фасетковими очима, органами дотику та нюху (на вусиках) і рівноваги (в основі коротких вусиків).

Розмноження. Більшість ракоподібних роздільностатеві, розмножуються статевим шляхом. Для раків властива турбота про потомство. Запліднені яйця (ікру) самка відкладає на черевні ніжки. Розвиток ракоподібних прямий: з ікри вилуплюються рачки, дуже схожі на дорослих. Вони багато разів линяють, ростуть, статевої зрілості досягають на 3-4 році життя.