Міністерство освіти і науки України
Вищий комунальний навчальний заклад Сумської обласної ради
«Лебединське педагогічне училище імені А.С. Макаренка»
Курс лекцій з зоології безхребетних
для студентів з поглибленим вивченням біології
Лебедин 2010
Зміст
Модуль IIІ.Тип Плоскі черви……………………………………………………...3
Тема 1. Клас Війчасті черви…………………………………………….3
Тема 2. Клас Трематоди…………………………………………………6
Тема 3. Клас Стьожкові черви…………………………………………15
Модуль 3. Тема 1. Клас Війчасті черви або Турбелярії.
План
Білатеральна симетрія тварин.
Загальна характеристика Плоских червів.
Морфофізіологічні особливості Війчастих червів.
Розмноження і розвиток Війчастих червів.
1. Білатеральна симетрія тварин.
БІЛАТЕРАЛЬНА СИМЕТРІЯ - така симетрія. Коли через тіло тварини можна провести лише одну площину, якою вона ділить його На праву і ліву половини, що є ніби дзеркальним відображенням одна одної. Білатеральна симетрія властива червам, членистоногим і хребетним.
2. Загальна характеристика Плоских червів.
ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ. Плоскі черви живуть у прісних і морських водоймах, у вологій підстилці тропічних лісів, ведуть паразитичний спосіб життя. Для них характерне плоске двобічносиметричне листоподібне або стрічкоподібне тіло. За рівнем організації плоскі черви стоять дещо вище кишковопорожнинних. У них є покривна, м'язова, травна, видільна, нервова, статева системи органів, що розвиваються з трьох зародкових листків (зовнішнього, внутрішнього і середнього). Відомо близько 15 тис. видів плоских червів. Найбільш чисельними є клас Війчасті черви, клас Сисуни і клас Стьожкові черви.
3. Морфофізіологічні особливості Війчастих червів (Турбелярії).
Клас Війчасті Черви.
Місця проживання, будова та спосіб життя. Війчасті черви — це переважно вільноживучі плоскі черви. Зовні тіло вкрите одношаровим війчастим епітелієм. Відомо понад 3,5 тис. видів війчастих червів, з них в Україні — понад 200 видів. Більшість видів зустрічається в морях і прісних водах (молочно-біла планарія, чорна багатоочка), менша кількість — у ґрунті, у вологих місцях на поверхні суші.
Форма тіла планарій листоподібна, стрічкоподібна або веретеноподібна. Розміри тіла переважно не перевищують 1 см, великі форми мають розмір 5-6 см, а наземні представники тропічних видів можуть досягати 60 см завдовжки. Довжина тіла прісноводних планарій 1-3 см. Рух війчастих червів може здійснюватися двома способами: за допомогою війок вони плавають, а за допомогою м'язів — повзають по субстрату та плавають, хвилеподібне вигинаючись. У війчастих червів добре розвинені органи чуття. Рот — на черевному боці тіла. Планарії — вільноживучі хижаки, які живляться малощетинковими червами, дрібними молюсками та членистоногими.
Внутрішня будова та життєдіяльність. Характерною ознакою планарій, як і всіх плоских червів, є наявність шкірно-м'язового мішка. Він складається з війчастого шкірного епітелію та кількох шарів м'язів — кільцевих, косих, або діагональних, і поздовжніх. Скороченням різних груп м'язів шкірно-м'язового мішка зумовлений червоподібний рух плоских червів. Під шкірно-м'язовим мішком знаходиться паренхіма (різновид сполучної тканини), що заповнює проміжки між внутрішніми органами.
У більшості війчастих червів є добре розвинена травна система. Починається вона ротовим отвором, який веде у глотку, що відкривається в сліпозамкнену середню кишку. У планарій середня кишка розгалужена, її відростки пронизують усе тіло, що забезпечує не лише перетравлювання їжі, а й транспортування поживних речовин до всіх частин тіла. Неперетравлені рештки їжі, як і в кишковопорожнинних, видаляються через рот.
Планарія живиться дрібними молюсками, членистоногими. Ротовий отвір розташований на черевному боці й веде до глотки, яка продовжується розгалуженим, сліпо замкненим кишечником. У просвіт кишки виділяються травні ферменти, проте велику роль виконує внутрішньоклітинне травлення. Неперетравлені залишки викидаються через рот. Розчинені продукти обміну виводяться каналами протонефридіїв.
Протонефридії – органи виділення плоских червів, коловерток, немертин, личинок багатощетинкових червів, молюсків і деяких тварин.
Дихають війчасті черви усією поверхнею тіла. Видільна система представлена двома каналами, кожен із яких одним кінцем багаторазово галузиться у дрібні канальці, що закінчуються в паренхімі великими зірчастими клітинами. Другим кінцем обидва канали відкриваються назовні двома окремими або однією загальною порою. Видільна система плоских червів виконує функцію осморегуляції та видалення продуктів обміну речовин.
Нервова система війчастих червів складається з мозкового нервового вузла (ганглія), розташованого на передньому кінці тіла, і поздовжніх нервових стовбурів, що відходять від нього. Нервові стовбури з'єднані між собою кільцевими перемичками. Від мозкового нервового вузла та нервових стовбурів відходять нерви, що розходяться до всіх тканин і органів. Органи чуття війчастих червів представлені переважно шкірними клітинами, які сприймають механічні та хімічні подразнення. У шкірі містяться чутливі клітини з нерухомими довгими війками, які виконують функцію органів дотику і хімічного чуття. Як правило, у війчастих червів є пара очей, розміщених на передньому кінці тіла. У багатьох представників класу є орган рівноваги (статоцист – має вигляд замкнутих заповнених рідиною міхурців).