Міністерство освіти і науки України

Вищий комунальний навчальний заклад Сумської обласної ради

«Лебединське педагогічне училище імені А.С. Макаренка»

Курс лекцій з зоології безхребетних для студентів з поглибленим вивченням біології

Лебедин 2010

Зміст

Модуль II. Підцарство Багатоклітинні. Тип Губки. Тип Кишковопорожнинні……………………………………………………………3

Тема 1. Основні риси та походження. Багатоклітинних. Тип Губки…………………………………………………………… 3

Тема 2. Тип Кишковопорожнинні…………………………………………8

Тема 3. Клас Сцифоїдні медузи…………………………………………..14

Словник термінів………………………………………………………….22

Модуль II. Підцарство Багатоклітинні. Тип Губки. Тип Кишковопорожнинні

Тема 1. Основні риси та походження. Багатоклітинних. Тип Губки. План

1. Основні риси Багатоклітинних.

2. Гіпотези походження Багатоклітинних.

3. Особливості організації Губок.

4.Поширення і практичне значення основних представників типу.

1. Основні риси Багатоклітинних.

Основними еволюційними особливостями бу­дови багатоклітинних є:

1. багатоклітинність;

2. симетрія (радіальна, двобічна);

3. диференціювання клітин за будовою та функціями;

4. поява клітин, спеціалізованих для розмноження.

Тварини, що належать до підцарства Багатоклітинні, характеризуються такими спільними ознаками:

• тіло склада­ється з великої кількості клітин та їх похідних (різні види міжклітинної речовини);

• клітини втратили свою індивідуальність, вони диференційовані, об'єднані в тканини, органи та системи органів, які виконують різні функції;

• їм властивий онтоге­нез - індивідуальний розвиток, який розпочинається переваж­но із заплідненої (іноді незаплідненої) яйцеклітини, що дробиться на велику кількість бластомерів з подальшим їх диференцію­ванням на зародкові листи та зачатки органів.

2. Гіпотези походження Багатоклітинних.

Єдиної точки зору серед вчених щодо походження багатоклі­тинних не існує. Найбільш загальновизнаними є дві гіпотези походження: гіпотеза гастреї Е. Геккеля (1874) та гі­потеза фагоцители І. Мечникова (1886).

Е. Геккель стверджував, що віддаленим предком багатоклі­тинних була кулеподібна колонія джгутикових одноклітинних. Спираючись на дані ембріології, Е. Геккель вважав, що в проце­сі еволюції спочатку виникли одноклітинні амебоподібні орга­нізми - цитеї, які об'єдналися в колонії - бластеї, що плавали в товщі води за допомогою джгутиків. Згодом одна частина ко­лонії впиналася всередину, і таким чином виникав двошаровий організм із кишечною порожниною, що відкривалася назовні ротом - гастрея. Аналогічно при розвитку зародка із заплідне­ної яйцеклітини спочатку розвивається шляхом дроблення ба­гатоклітинна одношарова стадія - бластула, потім шляхом впи­нання її стінок утворюється двошарова гаструла. Тому ця точ­ка зору одержала назву гіпотези гастреї. Такий гіпотетичний предок - гастрея - плавав за допомогою джгутиків, які мав зовнішній шар клітин, а внутрішній вистилав кишечник і вико­нував функцію травлення. Цей предок розмножувався статевим шляхом і дав початок багатоклітинним організмам. Подібну будову мають кишковопорожнинні, від яких, на думку Геккеля, виникли всі інші багатоклітинні.

І. Мечников, вивчаючи онтогенез нижчих багатоклітинних, помітив, що їх ентодерма утворюється не шляхом впинання зо­внішнього шару, а внаслідок проникнення окремих клітин у порожнину бластули. З них і розвивається спочатку нещільний, а потім більш щільний внутрішній шар. І. Мечников, як і Е. Геккель, вважав, що Багатоклітинні розвинулись із колонії джгути­кових. Однак утворення внутрішнього шару відбулося не шля­хом впинання зовнішнього шару, а внаслідок заповзання окре­мих клітин стінки колонії в її порожнину. Цей процес був по­в'язаний із внутріклітинним травленням (фагоцитозом), яке й здійснювали окремі клітини, що проникали в порожнину коло­нії. Тому І. Мечников і назвав гіпотетичного предка багатоклі­тинних фагоцителою.

Отже, спільним для обох гіпотез є те, що предковою групою багатоклітинних визнаються колоніальні джгутикові. Від фагоцителоподібних предків, на думку Мечникова, походять губки та кишковопорожнинні.

Подальшого розвитку гіпотеза фагоцители набула в працях А.В. Іванова. Він припускає, що від тих нащадків фагоцители, які перейшли до сидячого способу життя, походять губки; час­тина фагоцителоподібних тварин зберегла плаваючий спосіб життя, у них розвинулись м'язи, нервова система, рот. Вони дали початок двом групам тварин - первинним кишковопорож­нинним і плоским червам.

Однак слід зазначити, що на питання щодо походженняя ба­гатоклітинних організмів не існує однозначної відповіді, і в наші дні вчені продовжують дослідження в цьому напрямку.