
- •Лабораторна робота № 6 Оцінка якості та споживних властивостей парфумерних товарів
- •2.Загальні положення
- •3.Матеріали і устаткування
- •4. Методика виконання роботи
- •4.1. Ідентифікація парфумерних виробів за даними маркування.
- •4.2 Визначення органолептичних показників
- •4.3 Визначення фізико-хімічних показників
- •Питання для самоконтролю
4.2 Визначення органолептичних показників
Зовнішній вигляд виробів, упакованих у прозорі флакони, визначають шляхом перегляду флаконів з рідиною у денному світлі електричної лампи після перевертання флакона пробкою до низу два-три рази.
Запах визначають за допомогою органолептичного методу з використанням смуги цупкого паперу розміром 10, змоченій приблизно на 30 мм занурення у рідину, що аналізують.
Прозорість визначають згідно з ДСТУ 27429.Метод базується на візуальному оцінюванні прозорості парфумерної рідини в добре освітленому приміщені. У пробірку циліндром наливають 1020 см парфумерної рідини. Пробірку закривають пробкою, у яку встановлено термометр. Пробірку з водою охолоджують до температури 3°С . Потім виймають з охолодженої суміші, струшують і розглядають при денному світлі або світлі електричної лампи.
Стійкість запаху визначають згідно з ДСТУ 27429. Метод базується на органолептичному оцінюванні запаху. У чашу для випарювання наливають 0.5-1.0см парфумерної рідини. У ній змочують шматочок сухої, попередньо випраної в гарячій воді без мила, вибіленої марлі розміром 510см, виймають її пінцетом і не віджимаючи, просушують у приміщенні за температури повітря (15-20) °С. Стійкість запаху парфумерної рідини визначають органолептичним методом в інтервалі 12 год.
Таблиця 2 Органолептична оцінка якості
№ |
Показник якості |
Зразок |
Вимоги ДСТУ |
|
||||
№1 |
№2 |
№3 |
№4 |
№5 |
|
|||
1 |
Запах |
|
|
|
|
|
Характерний для даного найменування |
|
2 |
Зовнішній вигляд |
|
|
|
|
|
Прозора, чиста |
|
3 |
Колір |
|
|
|
|
|
Відповідний для даного найменування |
|
4.3 Визначення фізико-хімічних показників
Визначення умовної міцності, % об. Метод полягає увимірюванні густини розчину за ГОСТ 14618.10 та переведенні результату у показник міцності по алкоголеметричним таблицям.
Перед визначенням концентрації спирта необхідно виміряти температуру водно-спиртового розчину. Температура діапазону від мінус 25оС до 40оС. Для визначення концентрації спирта спиртометр беруть за верхній кінець стержня, вільний від шкали, опускають у водно спиртовий розчин, до тих пір, поки до за пропонованої відмітки аерометричної шкали не залишиться 3-4 мм, потім спиртометру дають вільно плавати. Після закінчення 3 хвилин знімають показання спиртометра, використовуючи при необхідності лупу. Спиртометр повинен плавати в водно-спиртовому розчинні, не торкаючись стінок циліндра. Відлік показань спиртометра проводять по нижньому краю меніска з точністю до 0,2 найменшого ділення. Далі визначення проводять по алкоголеметричним таблицям.
Сума масових часток запашних речовин %, визначається об’ємним методом. Метод засновано на екстракції душистих речовин із парфумерної рідини толуолом або ксилолом.
Проведення аналізу: 10см3 парф.рідини вносять піпеткою в сухий циліндр, закріплений у штативі, додають піпеткою 5 см3 толуола та 20см3 дистильованої води температурою від 80оС до 85оС. Циліндр, запобігая встряхуванню, обертають між ладонями 30-40с, витримують при кімнатній температурі від 30 до 40 хвилин. Виміри толуольного єкстракта проводять по нижньому меніску. Якщо лінія розшарування нечітка, додають 2-3 краплі індикатора метилоранжевого. Суму масових часток запашних речовин обчислюють за формулою.
(
Таблиця 3.8 – Фізико-хімічні показники якості
№
|
Показник якості |
№ 1 |
№ 2 |
№ 3 |
№ 4 |
№ 5 |
Вимоги ГОСТ |
1. |
Міцність(вміст спирту),%, не менше |
|
|
|
|
|
|
2. |
Сума масових часток запашних речовин %, не менше |
|
|
|
|
|
|
3. |
Стійкість запаху, год, не менше |
|
|
|
|
|
|