
- •Затверджую
- •Рецензія
- •1. Мета курсової роботи та її структура
- •2. Зміст курсової роботи
- •2.1. Загальні вимоги
- •2.2. Титульний лист, завдання на курсову роботу та зміст
- •2.3. Вступ
- •2.4. Основна частина
- •2.5. Висновки
- •2.6. Список використаних джерел
- •Зразок оформлення списку використаних джерел
- •2.7. Додатки
- •3. Вимоги до оформлення курсової роботи
- •3.1. Загальні вимоги
- •3.2.Нумерація
- •3.3. Ілюстрації
- •3.4. Таблиці
- •3.5. Формули
- •3.6. Правила цитування та посилання на використані джерела
- •3.7. Оформлення списку використаних джерел
- •3.8. Додатки
- •4. Організація виконання, захист та оцінювання роботи
- •Оцінювання курсової роботи керівником
- •Оцінювання курсової роботи за результатами захисту
- •Підсумкове оцінювання курсової роботи
- •5. Тематика курсових робіт
- •6. Додатки
- •Державна податкова служба україни національний університет державної податкової служби україни
- •Бланк оцінювання курсової роботи
- •Переведення оцінки за 100-бальною шкалою до національної шкали та шкали ects
- •Національний університет державної податкової служби України
- •На курсову роботу студента
- •Календарний план
- •Приклад змісту курсової роботи
- •Зразок оформлення рисунка
3.3. Ілюстрації
Ілюструють у курсовій роботі, виходячи із певного загального задуму за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності, ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (під рисунковим підписом). Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:
- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис. …»;
- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;
- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;
- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.
Приклад: Рис. 1.24. Структура управління підприємством:
1 – Загальне управління.
2 – Управління економічними службами.
Основними видами ілюстративного матеріалу у курсовій роботі за напрямом підготовки «Облік і аудит» є рисунок, схема, діаграма і графік.
Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(рис. 3.1) « або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1».
Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення. Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.
3.4. Таблиці
Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок,) – у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка. Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Зразок побудови таблиці поданий на рис. 3.1.
Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються. Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним. У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні – посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.
Таблиця (номер)
Назва таблиці
Головка |
|
|
|
Заголовки граф |
||
|
|
|
|
|
Підзаголовки граф |
|
Рядки |
|
|
|
|
|
|
(показники) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Боковик (заголовки рядків) Графи (колонки)
Рис. 3.1. Зразок побудови таблиці.
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.
Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки.
Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – боковик.
Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.