Д

11 ('Цінові чинники сукупної іі| «опозиції

о чинників, що викликають переміщення кривої AS, належать: зміна виробничого потен­ціалу економки та зміна витрат виробництва.

Фундаментальним неціновим чинником су­купної пропозиції є здатність економіки ви­робляти. Сукупна пропозиція здебільшого зале­жим, під виробничого потенціалу економіки. Останній можна охарак­теризувати так: у будь-який момент часу економіка має певну t ї ї і,кість робочої сили, капіталу та землі. Поєднання цих факторів з

іі.іяшіою технологією дає змогу забезпечувати максимальний обсяг національного виробництва.

()6сяг виробництва залежить від кількості факторів виробництва — кмлі, праці й капіталу, а також від ефективності їх застосування, їнільшення кількості факторів, а також підвищення ефективності їх н 11 користання збільшують обсяг національного виробництва.

У другій половині XX ст. підвищення ефективності використання Факторів є основним чинником тривалого збільшення обсягу національного виробництва, тобто сукупної пропозиції.

Другим неціновим чинником сукупної пропозиції, що зумовлює переміщення кривої AS, є зміна витрат виробництва. Коли витрата Фостаюгь, то виробники готові постачати певний обсяг продукції і ільки за вищими цінами.

Важливими чинниками, що впливають на витрати виробництва, . ціни на ресурси, тобто на фактори виробництва. Підвищення цін на ресурси (за інших рівних умов) збільшує виграти на одиницю про­дукції, а отже, зменшує сукупну пропозицію. Зниження цін на ресурси веде до протилежного результату.

Що ж впливає на ціни на ресурси? Насамперед наявність цих ресурсів у країні, ціни на імпортні ресурси, а також структура ринків (факторів виробництва.

Збільшення пропозиції внутрішніх ресурсів знижує ціни на них, унаслідок чого зменшуються виграти на одиницю продукції. За >удь-якого рівня цін на свою продукцію фірми вироблятимуть й поставлятимуть на ринок більший обсяг національного продукту, ніж раніше. Це переміщуватиме криву сукупної пропозиції вправо. Зменшення внутрішньої пропозиції ресурсів веде до протилежного результату.

Крива короткострокової сукупної пропозиції складається із трм частин, або відрізків: а) кейнсіанський', б) проміжний', в) класичний

Кейнсіанський відрізок показує, що економіка перебуває у стмії спаду і в ній не використовують велику частку виробничих потузі ностей і робочої сили. Реальний обсяг виробництва менший потенційний. Залучення невикористовуваних ресурсів (як матеріалі них, так і трудових) у виробництво не впливає помітно на рівень ції Обсяг виробництва ще порівняно невеликий, і його збільшення супроводжується виникненням дефіциту ресурсів, котре сири» підвищенню цін. Підприємці можуть купувати ресурси за більш менш сталими цінами, тому витрати не зростають під час розширені ня виробництва. Отже, збільшення обсягу виробництва на кейнсіаі ському відрізкові, який є досить пологим, практично не веде помітного зростання цін, бо витрати на одиницю продукції відчущ не змінюються.

Проміжний відрізок кривої сукупної пропозиції характеризуєм* тим, що з розширенням виробництва, коли економіка функціону на повну потужність, деяким фірмам для нарощування обсягів іі|» дукції доведеться використовувати старіше й менш ефективне усіаі кування. У процес виробництва залучаються менш кваліфіконаїі працівники. Унаслідок цих та інших обставин витрати на одиниц продукції збільшуються. Щоб виробництво залишалося прибутки вим, фірми мусять підвищувати ціни. Тому на проміжному відріз* збільшення реального обсягу національного продукту супровод жується зростанням цін.

Переміщуючись вгору по кривій AS, досягаємо потенційної < обсягу виробництва, за якого забезпечується повна зайнятість, або, як нині часто говорять, безробіття перебуває на його природнон рівні. Подальше зростання обсягу національного виробництва стас неможливим. Економіка досягла такої точки на кривій своїх виробничих можливостей, що навіть будь-яке зростання цін не мол спричинити відчутного збільшення реального обсягу виробництва.! Економіка працює на повну потужність, і ресурси вичерпані. Крива AS стає дедалі крутішою, й економіка виходить на класичний відрізок кривої сукупної пропозиції.

Аналіз форми кривої короткострокової сукупної пропозиції по­казує, що реальний обсяг національного виробництва збільшується, коли економіка розвивається, проходячи спочатку кейнсіанський, а тоді проміжний відрізки сукупної пропозиції. Крива короткостроко­вої сукупної пропозиції встановлює залежність між рівнем цін і реальним обсягом національного виробництва (за інших рівних умов). Зміни в обсязі національного виробництва є результатом руху по кривій сукупної пропозиції. Проте коли одна або кілька з цих

(IIIIIHS умов змінюються, крива пропозиції переміщується. Перемі­ні. МІ!! кривої AS вправо показує збільшення, а переміщення вліво — НісіІІІіеіІІІЯ сукупної пропозиції.

До чинників, що викликають переміщення