Міністерство аграрної політики та продовольства україни всп шевченківський коледж уманського нус

З дисципліни

Бабенко Л.В.

2013

Лекція 1. ВСТУП

1. Роль і значення дисципліни в землевпорядному виробництві.

2. Вплив автоматизованих технологій на розвиток земельної реформи в Україні.

3. Основні напрямки розвитку Державної цільової науково-технічної програми розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2014 - 2018 роки.

4. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру

1. Роль і значення дисципліни в землевпорядному виробництві.

Сьогодні, для створення оптимальних умов господарювання на землі необхідно виконати цілий ряд землевпорядних, земельно-кадастрових, вишукувальних і обстежуваних робіт. Серед них: визначення правового режиму використання земель, розподіл земель в процесі організації орендних відносин, облік кількості та якості земель, проектування заходів раціонального використання та охорони земель. В цьому зв'язку висуваються нові завдання перед землевпорядним виробництвом в системі землевпорядної діяльності.

Сучасне землевпорядне виробництво характеризують такі основні риси:

• необхідність комплексного підходу у виконанні робіт, починаючи від формування земельної ділянки як об'єкту земельної власності (включаючи всі види зйомочних робіт та обробку їх результатів, визначення юридичного статусу земельної ділянки, виготовлення необхідної документації тощо), виготовлення індексних кадастрових карт, створення кадастрових планів, проведення грошової оцінки земельних ділянок і закінчуючи створенням та веденням інтегрованого банку інформації про земельні ділянки, наданням інформації зацікавленим користувачам;

• виникнення нових видів робіт, пов'язаних із сучасним станом реформування земельних відносин (роботи з експертної грошової оцінки земельних ділянок, роботи по розмежуванню земель державної і комунальної власності, роботи по виділенню земельних ділянок в натурі (на місцевості) і виготовлення правовстановлюючих документів для власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) - як для окремих ділянок, так і масивам тощо);

• широке застосування у землевпорядному виробництві новітніх інформаційних технологій, в першу чергу, технологій геоінформаційних систем (ГІС), сучасних технологій зйомочних робіт, включаючи методи дистанційного зонування землі (аеро- і космічних зйомок).

Відповідні інформаційні засоби повинні підтримувати виробничі процеси, пов'язані із зонуванням території, формуванням об'єктів земельної власності, оцінкою земельних ділянок. Окремі фрагменти виробничої діяльності повинні бути пов'язані в єдиний інформаційний комплекс з підтримкою набору необхідних інформаційних зв'язків.

2. Вплив автоматизованих технологій на розвиток земельної реформи в Україні.

Історично виникнення кадастру й кадастрових робіт, пов'язаних із зазначенням меж земельних ділянок та їх площ, що проводяться з метою обліку земель, йде ще з часів Стародавнього Єгипту та Риму. Але в Україні цей термін тільки-но починає входити у широкий вжиток.

Раніше вся інформація про земельні ділянки зберігалася в паперовій формі в районних управліннях земельних ресурсів. Така система спричиняла велику кількість посадових зловживань, махінацій із землею та корупційних дій.

На сучасному етапі реформування земельних відносин, відповідними змінами у розумінні поняття змісту та ролі землеустрою, із продовженням швидкого розвитку інформаційних технологій розвивається і ведення Державного земельного кадастру, його автоматизації. Застосування сучасних інформаційних технологій, перехід на автоматизоване ведення земельного кадастру забезпечує можливість побудови ефективної національної системи управління у земельній галузі.

"Тепер в Україні є кадастр. Тепер він відкритий, прозорий і автоматизований", - сказав Сергій Тимченко - голова Державного агентства земельних ресурсів. Він також зазначив, що Україна - одна з останніх країн, хто зробив кадастрову систему. "З одного боку це дало нам незаперечні переваги: ми залучили найкращих фахівців, застосували самі просунуті hi-tech розробки, використовували новітнє обладнання.

Розробники електронної версії наголошують, що Україна – остання держава в Європі, яка запроваджує єдину автоматизовану систему кадастру.

З 2013 року кадастр вперше за 20 років стає публічним, що гарантує захист власності.

Головним партнером в реалізації проекту є Світовий банк, в портфелі якого це один з найбільших інвестиційних проектів в Україні. Вона базувється на успішному закордонному досвіді, а головне - найновітніших технічних розробках. Відтепер абсолютно вся інформація про всі без винятку земельні ділянки, що є в країні, перебуватиме в одному захищеному місці, в єдиному форматі та в електронному вигляді.

На сьогоднішній день досить широко автоматизуються всі процеси і запроваджується комфортне обслуговування громадян за принципом єдиного вікна. Це дозволить мінімізувати особисте спілкування громадянина і чиновника, а отже, зведе нанівець корупційну складову й дозволить запровадити персоніфіковану відповідальність державних реєстраторів за правильність введення та видачі інформації, яка зберігатиметься в єдиній базі даних, а також за дотримання термінів її видачі, що передбачена в законодавстві.

В Держземагентстві України наголошують на унікальності земельних кадастрів, адже в кожній країні вони розробляються з урахуванням чинного законодавства. Тобто, в інтернеті он-лайн українці можуть побачити у відкритому безплатному доступі все, що не заборонено законом з огляду на захист персональних даних. Зокрема, відкритою є інформація про межі ділянки, її кількісні й частково якісні характеристики. Натомість інформація про власника, орендаря чи користувача земельною ділянкою, її історія на момент запиту та інша інформація, що складає державну таємницю залишаються недоступними. Серед інших вагомих переваг системи - відсутність дубляжу, персоніфікована відповідальність державного реєстратора за введення даних в базу та можливість швидкого виявлення помилок.

Нарешті, головне, на чому акцентують, розробники автоматизованої системи - уся інформація про земельні ділянки, що раніше була зосереджена у кожному райцентрі, зведена в єдину базу на потужному сервері, що розміщений в Києві, при цьому доступ до неї можливий з будь-якого регіону.

Завершено перший етап наповнення кадастру – перенесено всю наявну інформацію та оцифровано паперові архіви. В цілому, цей процес триватиме до 2020 року – цей термін відведено для поповнення інформації, виправлення помилок і коригування даних, перенесених з архівів. Однак 1 січня 2013 стартувала наступна стадія наповнення даними Державного земельного кадастру.

На цьому етапі до системи будуть додані відомості про рельєф, а також переведені в електронний формат документи, що були підставою для видачі земельних ділянок

3. Основні напрямки розвитку Державної цільової науково-технічної програми розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2014 - 2018 роки.

Топографо-геодезична діяльність в Україні регулюється певним рядом законодавчих та нормативних актів зокрема 29 грудня 2010 року Кабінетом Міністрів України була затверджена концепція Державної цільової науково-технічної програми розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2014 - 2018 роки.

Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання Програми

Проблему передбачається розв'язати шляхом:

удосконалення нормативно-технічного та організаційного забезпечення геоінформаційної діяльності, зокрема в результаті:

- розроблення нормативно-технічних документів з питань створення державної геодезичної, нівелірної та гравіметричної мережі, топографічного і тематичного картографування;

- гармонізації національних стандартів з міжнародними стандартами серії ISO 19100 "Географічна інформація/Геоматика";

- розроблення нормативно-технічних документів з питань розвитку національної системи картографування;

- формування Державного реєстру географічних назв;

- створення мережі спеціалізованих геоінформаційних центрів для збирання, ведення та інтегрування геопросторових даних про стан навколишнього природного середовища, економічні та господарські процеси та явища, події і ситуації в економічній, соціальній та інших сферах; створення національної і спеціальних геоінформаційних систем для задоволення потреб органів державної влади та органів місцевого самоврядування; участі у забезпеченні реалізації міжнародних проектів глобального картографування та розвитку глобальної інфраструктури геопросторових даних;

забезпечення розвитку національної геодезичної системи відліку, пов'язаної з європейськими та світовими системами координат, зокрема, в результаті:

- розвитку системи координатно-часового і навігаційного забезпечення України на основі міжгалузевого об'єднання постійно діючих мереж глобальних навігаційних супутникових систем, які перебувають у сфері управління Державного космічного агентства, Державного агентства земельних ресурсів, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, інших центральних органів влади та віданні Національної академії наук;

- забезпечення функціонування та розвитку державної геодезичної мережі;

- модернізації і розвитку державної геодезичної, нівелірної та гравіметричної мережі, впровадження Європейської вертикальної референцної системи;

- реконструкції міських геодезичних мереж та впровадження місцевих систем координат як похідних Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000;

- геодезичного забезпечення навігації повітряного, морського та автомобільного транспорту;

- створення банку геодезичних даних державної геодезичної, нівелірної та гравіметричної мережі;

- проведення на геодинамічних полігонах і територіях інтенсивного антропогенного навантаження моніторингових дослідженнь для вдосконалення системи попередження про сейсмічні та інші небезпечні процеси і явища;

створення геоінформаційних ресурсів та систем, зокрема, в результаті:

- створення для державних потреб системи якості і сертифікації картографічної продукції та геопросторових даних;

- створення єдиного базового набору геопросторових даних, інформаційних банків і баз геопросторових даних та забезпечення доступу до них;

- створення системи доступу до геопросторових даних;

- розроблення інструментальних програмних засобів вітчизняних геоінформаційних систем широкого застосування;

- створення Державного картографо-геодезичного фонду;

- створення мережі спеціалізованих інформаційно-пошукових систем для забезпечення відкритого доступу до геопросторових даних та картографічної інформації із застосуванням Інтернет-технологій;

забезпечення топографічного картографування території та удосконалення національної системи картографування, зокрема, в результаті:

- проведення наукових досліджень системи комплексного картографування території;

- удосконалення інформаційного змісту і структури цифрових моделей місцевості та топографічних карт;

- розвитку технологій топографічних знімань на основі аерокосмічних даних із застосуванням цифрових методів оброблення даних і технологій глобальних навігаційних супутникових систем;

- створення та оновлення топографічних, тематичних, спеціальних карт і планів із застосуванням геоінформаційних технологій;

- великомасштабного картографування населених пунктів;

- удосконалення системи доступу до топографічної інформації;

забезпечення тематичного і спеціального картографування, зокрема, в результаті:

- розроблення та видання серії тематичних атласів (загальногеографічних, комплексних довідкових, галузевих тощо);

- розроблення та видання серії тематичних карт для забезпечення навчального процесу у вищих і загальноосвітніх навчальних закладах;

- розроблення та видання довідників, карт автомобільних шляхів, туристичних карт і атласів та серії політико-адміністративних карт і атласів;

забезпечення розвитку фундаментальних досліджень і прикладних наукових розробок, зокрема, в результаті:

- дослідження планетарної еволюції Землі (рухи земної кори та переміщення полюсів, варіації гравітаційного поля, швидкість обертання тощо);

- розроблення методів створення національної референцної системи відліку;

- теоретичне обґрунтування побудови та функціонування мережі перманентних станцій глобальних навігаційних супутникових систем;

- розроблення схем та методів побудови спеціальних геодезичних мереж і геодинамічних полігонів із застосуванням технологій глобальних навігаційних супутникових систем;

- побудови високоточної моделі квазігеоїду для території України;

- розроблення методів математичного оброблення результатів геодезичних вимірювань;

- розвитку фундаментальних досліджень фігури Землі;

- розроблення перспективних технічних засобів, методів і методик цифрового фотограмметричного оброблення даних дистанційного зондування Землі;

- створення прикладних програмних комплексів та геоінформаційних систем;

- дослідження і розроблення методології проектування та укладення науково-довідкових і навчальних картографічних видань;

- поглиблення теорії, методології та методики картографії, удосконалення методів тематичного картографування;

- наукового забезпечення виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт з делімітації і демаркації державного кордону;

- геодезичного та фотограмметричного приладобудування;

підвищення фахової кваліфікації спеціалістів у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності, а також геоінформатики;

визначення та унормування географічних назв, зокрема, в результаті:

- розроблення методологічних засад визначення та унормування географічних назв;

- розроблення нормативно-методичного забезпечення створення та ведення Державного реєстру географічних назв;

- дослідження у сфері стандартизації географічних назв; ведення Державного реєстру географічних назв та оновлення інформації про географічні назви; розроблення програмного забезпечення зазначеного реєстру (банку даних); видання газетирів, офіційних каталогів і довідників географічних назв;

забезпечення міжнародного співробітництва у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності, зокрема, в результаті:

- розроблення спільних проектів для підготовки спеціалістів в іноземних вищих навчальних закладах;

- обміну передовим досвідом з геодезичними службами інших країн; реалізації спільних міжнародних проектів, взаємодії із закордонними геоінформаційними системами для створення умов впровадження національної інфраструктури геопросторових даних;

- активної участі в роботі міжнародних організацій та професійних виставках і ярмарках;

проведення заходів, передбачених міжнародними договорами про співробітництво у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

Строк виконання Програми становить п'ять років.