
- •Розділ 1 ПідприємствА як суб'єкти господарювання
- •1.1 Роль, поняття та основні ознаки підприємства
- •1.2 Правові основи діяльності підприємств
- •1.3 Класифікація підприємств
- •1.4 Об’єднання підприємств
- •1.5 Основні види нафтогазових підприємств
- •Основні терміни і поняття:
- •Питання для розгляду та обговорення
Розділ 1 ПідприємствА як суб'єкти господарювання
Роль, поняття та основні ознаки підприємства
Правові основи діяльності підприємств
Класифікація підприємств
Об’єднання підприємств
Основні види нафтогазових підприємств
1.1 Роль, поняття та основні ознаки підприємства
Економіка у всі часи була основною формою буття людства і визначальним чинником цивілізаційного поступу. Економічна система сьогодення характеризується глибокими трансформаціями та кардинальними перетвореннями, що пов’язано з переходом суспільства від індустріальної до постіндустріальної стадії цивілізаційного прогресу.
У постіндустріальному суспільстві на перший план виходять такі виробничі ресурси, як інформація і знання, відбувається підвищення продуктивності праці, піднесення матеріального і культурного рівнів життя людини, зниження енерго- та матеріаломісткості виробництва, зростання ролі послуг і їх віртуалізація, що, разом узяте, забезпечує скорочення використання природних ресурсів, збереження природного середовища і багато інших позитивних змін.
Але найбільше постіндустріальне суспільство вирізняють процеси багатовекторної інтеграції – глобалізації. Характерні ознаки глобалізації: технологічний прогрес, який сприяв різкому скороченню транспортних і комунікаційних витрат; всебічна інформатизація економіки та суспільства; лібералізація торгівлі; виникнення транснаціональних компаній і значне розширення сфери їх діяльності; розвиток змішаної економіки, яка органічно поєднує ринковий механізм з державним регулюванням; глибинна зміна місця і ролі людини.
Поряд із значними перевагами і прогресом у суспільному розвитку глобалізація несе і значні деструктивні прояви, які проявляються передусім у негативному впливі на довкілля, що спонукало людство до розробки концепції сталого розвитку, спрямованої на пріоритетний розвиток людини у гармонізації із навколишнім середовищем.
У такій економічній системі підвищується роль її основної господарської ланки – підприємств і організацій, кінцева мета економічної діяльності яких полягає у розв’язанні вічної суперечності між постійно зростаючими потребами суспільства та обмеженими ресурсами.
Важливим елементом сучасної економічної системи є її належне енергозабезпечення. Зважаючи на те, що нафта і газ нині є основними енергоносіями і їх провідна роль у енергозабезпеченні збережеться у найближчі десятиріччя, стає очевидним значення нафтогазовидобувних підприємств, які є основною організаційною ланкою нафтогазової галузі України, бо саме їм належить провідна роль у розвитку її економічного потенціалу.
Згідно з Господарським Кодексом України підприємство – це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Кодекс визначає підприємство як суб’єкт господарювання. Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання також можуть бути:
господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України;
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;
філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.
Суб'єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління та права оперативно-господарського використання майна.
Окрім цього, підприємство є самостійним господарюючим суб’єктом. Юридичний аспект даного визначення полягає в тому, що підприємство при здійсненні своєї господарської діяльності має право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не суперечать чинному законодавству України.
Підприємство має права юридичної особи, тобто повинно мати певні ознаки, без яких воно не може бути визнане юридичною особою.
По-перше, підприємство повинно мати в своїй власності, господарському віданні або оперативному управлінні відокремлене майно. Наявність відокремленого майна забезпечує матеріально-технічну можливість функціонування підприємства, його організаційну, економічну єдність та самостійність.
По-друге, важливою ознакою підприємства як юридичної особи є його здатність відповідати своїм майном за зобов’язаннями, які виникають у процесі господарської діяльності у відносинах з іншими підприємствами, фізичними особами, кредиторами, бюджетом.
По-третє, однією з основних ознак підприємства як юридичної особи є його здатність у відповідності із законодавством укладати всі види господарсько-правових договорів з партнерами, постачальниками сировини, матеріалів, палива, енергії, комплектуючих і т.п., з громадянами, іншими юридичними і фізичними особами.
По-четверте, важливою ознакою підприємства як юридичної особи є його право (можливість) бути позивачем, тобто пред’являти звинувачуваній стороні позови, претензії, а також бути відповідачем у суді (арбітражному суді) при невиконанні зобов’язань у відповідності із законодавством і укладеними угодами.
По-п’яте, підприємство як юридична особа повинно мати самостійний баланс, вести облік витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) у відповідності із чинним законодавством, своєчасно подавати встановлену державними органами звітність.
По-шосте, підприємство як юридична особа має своє найменування, що вказує на його організаційно-правову форму, а також місцезнаходження, поштову адресу, що визначається місцем його державної реєстрації.
Основні напрями діяльності підприємства: виробничий, науково-дослідний і комерційний.
Виробничий включає: обґрунтування асортименту продукції, послуг, робіт та їх обсягів; оптимізацію виробничих потужностей; формування кадрового потенціалу; забезпечення виробництва сировинними та енергетичними ресурсами; забезпечення належного ремонтного та транспортного обслуговування.
Науково-дослідна діяльність охоплює: науково-дослідні роботи і розробки, технологічну і конструкторську підготовку виробництва, впровадження технічних та організаційних нововведень, реалізацію інвестиційної політики.
Важливим аспектом діяльності підприємства є також комерційна діяльність. Успіх комерційної діяльності підприємства на ринку значною мірою залежить від ефективної організації маркетингу. Маркетингова діяльність підприємства спрямована на досягнення довгострокових цілей розвитку підприємства, всебічне вивчення смаків та бажань споживачів, активне пристосування до ринку, виробництво продукції, яка відповідає попиту, формування попиту, стимулювання збуту.
Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва – підприємцями. Господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку, вважається некомерційною господарською діяльністю.
Як уже зазначалось, підприємство є основною ланкою національної економіки. Визначення “основна ланка” відмежовує підприємство, з одного боку, від інших організаційних форм економічної діяльності (домашніх господарств, індивідуальних промислів, тіньових структур), з другого боку, від суб’єктів господарського права, які не належать до основної ланки (органи управління економікою, фінансові посередники).
Кожне підприємство має самостійний баланс, один або декілька поточних та інших рахунків в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, торговий знак або торгову марку у вигляді оригінальних слів, словосполучень, назв, малюнка або їх комбінації. Використання торгового знаку забезпечує правовий захист, сприяє створенню відповідного іміджу та рекламі підприємства.