Оцінка інтегрального показника рівня економічної безпеки підприємства

Якісна оцінка рівня економічної безпеки	Кількісні значення інтегрального показника
Неприйнятний рівень	0, 1 – 0,3
Рівень, що межує з неприйнятним	0,3 – 0,4
Недостатньо добрий, але прийнятний рівень	0,4 – 0,63
Добрий і прийнятний рівень	0,63 – 0,8
Чудовий і прийнятний рівень	0,8 – 1

Далі здійснюється функціональний аналіз заходів із забезпечення необхідного рівня економічної безпеки підприємства за окремими складовими. Функціональний аналіз заходів із забезпечення необхідного рівня економічної безпеки підприємства може здійснюватися у такій послідовності:

1. Визначають структуру негативних впливів за кожною з функціональних складових економічної безпеки підприємства з відповідним розподілом їх на об’єктивні (які виникають без участі підприємства або його персоналу) та суб’єктивні негативні впливи (що виникають як наслідок неефективної роботи підприємства загалом або його працiвникiв).

2. Формують превентивні заходи для запобігання негативним впливам за кожною із функціональних складових економічної безпеки підприємства і за кожним негативним впливом всередині кожної складової.

3. Здійснюють оцінку ефективності вжитих заходів з точки зору нейтралізації конкретних негативних впливів за кожною функціональною складовою економічної безпеки.

4. Визначають причини недостатньої ефективності заходів, вжитих для подолання вже наявних і потенційно можливих негативних впливів на економічну безпеку підприємства. Визначають осіб, вiдповiдальних за низьку ефективність таких заходів.

5. Виявляють неусунені негативні впливи на рівень економічної безпеки підприємства, а також негативні впливи, що можуть з’явитися в майбутньому.

6. Опрацьовують рекомендації щодо усунення існуючих негативних впливів на економічну безпеку підприємства і запобігання можливій появі нових.

7. Оцінюють вартості кожного із пропонованих заходів щодо усунення негативних впливів на рівень економічної безпеки і визначають відповідальних осіб за реалізацію таких заходів.

Результати функціонального аналізу звичайно оформляються у вигляді спеціальної карти (таблиці). Заповнюючи таку таблицю-карту, негативні явища, що впливають одразу на кілька складових економічної безпеки, враховують окремо для кожної складової, натомість вартість заходів, які повторюються стосовно різних функціональних складових, враховується в бюджеті підприємства лише один раз.

Аналiтичнi оцінки дієвості та ефективності застосування заходів i способів забезпечення економічної безпеки підприємства є початковою базою для прийняття оперативних рішень щодо запобігання можливим збиткам, а також для розробки стратегічних програм забезпечення максимального рівня економічної безпеки підприємства.

15.5 Організація економічної безпеки нафтогазових підприємств

Організація діяльності служби безпеки підприємства прописується у спеціальних нормативних документах. У них виокремлюються конкретні об’єкти, які підлягають захисту від потенційних загроз і протиправних посягань. До таких об’єктів належать:

– персонал (керівники та особи, які володіють інформацією, що становить комерційну таємницю);

– матеріальні цінності та фінансові кошти (будівлі, споруди, устаткування, транспорт, продукція, запаси, грошові ресурси, коштовні речі, фінансові документи);

• інформаційні ресурси з обмеженим доступом;

• засоби та системи комп’ютеризації підприємства.

Підприємства організовують власні або використовують міжвідомчі служби безпеки.

Великі підприємства, як правило, створюють власні служби безпеки. Їх структура залежить від специфіки діяльності підприємства, різноманітності напрямів діяльності, етапу становлення. Але в структурі типових служб безпеки обов’язково мають бути підрозділи, до функцій яких входять:

• розвідка, контррозвідка з економічних та інших питань;

– режим проходу на об’єкт та охорона територій, будівель, споруд;

– фізична безпека персоналу;

– захист засобів зв’язку, комп’ютерних систем та інших комунікаційних мереж;

• організація спеціального діловодства;

• безпека перевезень;

• радіаційно-хімічна безпека, цивільна оборона;

• рекламно-іміджеве забезпечення діяльності підприємства;

• психолого-соціологічна робота.

Міжвідомчі служби безпеки, як правило, спеціалізуються або на режимно-охоронних послугах (охорона будівель, споруд, транспорту, установ, окремих працівників та членів їх сімей тощо), або на суто економічних, правових чи консультаційних послугах. Клієнтами таких служб здебільшого є малі та середні підприємства, яким важко утримувати власні служби безпеки, але і великі підприємства можуть звертатися у такі служби з окремих питань.

Особливістю служби безпеки нафтогазових підприємств є організація у складі НАК «Нафтогаз України» дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО»», яка оснащена необхідною газоаналітичною, газорятувальною та газозахисною апаратурою, має ліцензію на проведення вибухових робіт під час ліквідації відкритих фонтанів. Також, як вже зазначалось вище, у складі НГВУ організовують спеціальні підрозділи для боротьби з несанкціонованим відбором вуглеводнів.

Розглядаючи економічну безпеку підприємства як систему функціональних складових, обумовлених відповідністю місії підприємства його матеріальному, фінансовому, кадровому, техніко-технологічному потенціалу, можна виділити наступні основні напрями вдосконалення економічної безпеки підприємств:

• забезпечення високої фінансової ефективності роботи підприємства, його фінансової стійкості і незалежності;

• забезпечення високого техніко-технологічного рівня підприємства, досягнення високої конкурентноздатності його технологічного потенціалу;

• висока професійність менеджменту підприємства, оптимальність та ефективність його організаційної структури;

• якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства, зменшення залежності від політичної ситуації в країні;

• забезпечення захисту інформаційного середовища підприємства, комерційної таємниці та конфіденційної інформації, досягнення належного рівня інформаційного забезпечення роботи усіх служб підприємства;

• забезпечення захисту комп’ютерних систем та мереж;

• високий рівень екологічності роботи підприємства, мінімізація руйнівного впливу діяльності підприємства на стан навколишнього середовища;

• забезпечення безпеки персоналу підприємства, його майна та комерційних інтересів.

Кожен із перелічених вище напрямів є істотно важливим для досягнення головної мети управління економічною безпекою нафтогазових підприємств, а саме – забезпечення стійкого, максимально ефективного їх функціонування, формування перспектив і передумов для подальшого розвитку. А зважаючи на взаємозв’язок “підприємство – галузь – держава”, належний рівень економічної безпеки нафтогазових підприємств забезпечуватиме відповідний прийнятний рівень безпеки усього нафтогазового комплексу і, звичайно, підвищуватиме загальнодержавний рівень економічної безпеки України.

Проте слід пам’ятати, що для кожного конкретного підприємства мають місце різні пріоритети при реалізації тих чи інших напрямів досягнення економічної безпеки залежно від специфіки діяльності підприємства та характеру існуючих загроз.