Розділ 15 економічна безпека нафтогазових підприємств
Сутність економічної безпеки підприємства
Джерела загроз та ризиків економічній безпеці підприємств
Функціональні складові економічної безпеки нафтогазових підприємств
Оцінка рівня економічної безпеки нафтогазових підприємств
Організація економічної безпеки нафтогазових підприємств
15.1 Сутність економічної безпеки підприємства
Сучасний етап цивілізаційного розвитку характеризується значною мінливістю та нестабільністю середовища функціонування соціально-економічних систем. У таких умовах актуальною є цілеспрямована, свідома діяльність із забезпечення належного рівня безпеки найважливіших соціально-економічних систем, до яких належать і нафтогазові підприємства.
Бажання досягнути безпеки для себе і своїх близьких є однією з головних причин об’єднання людей у процесі цивілізаційного розвитку, а також створення держави та суспільства. Ось чому американський психолог Абрахам Маслоу у своїй знаменитій «піраміді потреб людини» вважав потребу у безпеці однією з найважливіших і розмістив її на другому місці після фізіологічних потреб. На думку А. Маслоу, якщо потреба у безпеці стає домінантною, то вся діяльність людини спрямовується на задоволення саме цієї потреби.
Для розуміння змісту та суті поняття «економічна безпека підприємства» доцільно розглянути такі основні категорії як: “небезпека”, “загроза”, “ризик”, “безпека”, “економічна безпека”.
Небезпека – це об’єктивна існуюча можливість негативного впливу загроз на певний соціально-економічний організм, внаслідок чого йому може бути завдано суттєвої шкоди, що призведе до втрати здатності відтворювати свою соціальну-економічну сутність, забезпечувати неперервний розвиток у наміченому напрямі та з бажаною динамікою.
Загроза – це сукупність діянь (дій або бездіяльності), а також реальних чи потенційно можливих явищ і чинників, що створюють небезпеку.
Ризик – це небезпека виникнення непередбачуваних втрат прибутку, доходу, майна, коштів у зв’язку зі зміною умов соціально-економічної діяльності, несприятливих обставин.
Безпека – це стан, коли кому-, чому-небудь ніщо не загрожує. З іншого боку, безпека – це такі умови функціонування (існування) суб’єкта, що ним повністю контролюються.
Економічна безпека – це такі умови і стан соціально-економічної системи, коли досягається нейтралізація факторів, що підривають ефективність її функціонування та стійкий розвиток.
Відповідно до теорії геополітики, зважаючи на просторово-географічні види взаємодії окремих соціально-економічних систем, можна виділити наступні відносно самостійні рівні безпеки: цивілізації (глобальна), національна (безпека держави), локальна (регіональна або галузева), а також приватна (особи і підприємства) (рис. 15.1).
Економічна безпека
Безпека
цивілізації (глобальна)
Національна
безпека
(державна)
Локальна безпека
(регіональна або галузева всередині
країни)
Приватна
безпека (особи
та
підприємства)
Рис. 15.1. Рівні економічної безпеки
Економічна безпека цивілізації – це умови і стан, за яких досягається поступальний економічний розвиток суспільства шляхом виробництва необхідних благ та послуг, що задовольняють індивідуальні та суспільні потреби.
Економічна безпека держави - це такий стан і умови функціонування національної економіки, які дають змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і здатні задовольняти потреби особи, суспільства, держави. Світовий досвід свідчить, що забезпечення економічної безпеки держави є гарантією її незалежності, однією з основних умов стабільності та ефективної життєдіяльності суспільства.
Існують також твердження, згідно з якими економічна безпека в країні розцінюється як поєднання економічної безпеки держави, тобто безпеки макрорівня, і безпеки економічних суб’єктів – підприємств, тобто безпеки мікрорівня. При цьому варто зауважити, що як безпека держави, так і безпека підприємств певний час можуть досягатись окремо або навіть за рахунок одна одної. Водночас у стратегічному плані це не лише взаємопов’язані, але й неподільні поняття. Саме суперечність між безпекою цих двох рівнів (макро- та мікрорівня) є головною проблемою економічної безпеки України на сучасному етапі розвитку суспільно-економічних відносин. Звідси випливає висновок, що досягнення економічної безпеки нашої країни можливе лише за умови узгодження таких її рівнів: безпеки особи, безпеки підприємства, безпеки держави та суспільства.
Отож, під економічною безпекою підприємства слід розуміти такий стан і умови функціонування суб’єкта господарювання, які забезпечують дотримання його економічних інтересів як системи, що самоорганізовується і саморозвивається, а також здатна запобігати негативному впливу внутрішніх і зовнішніх загроз.
Оскільки для будь-якого суб’єкта підприємницької діяльності множина умов, в яких він може знаходитись, є практично нескінченною, а його можливості завжди обмежені, то мова може йти тільки про той чи інший рівень безпеки, тобто про «відносну» безпеку. Це спричинене тим, що господарюючий суб’єкт принципово не в змозі контролювати усі без винятку умови власного існування.
Безпека є свідомою діяльністю певної соціально-економічної системи з її досягнення. Така діяльність виникає як соціальний феномен щодо подолання протиріч між об’єктивною реальністю – небезпекою і потребами особи, суспільства, підприємницького сектора, держави на засадах попередження, локалізації та обмеження. До предмета цієї діяльності слід віднести конкретні загрози небезпеки (військові, політичні, економічні, інші), а також конкретні матеріальні носії цих загроз (природні та соціально-економічні явища).
Діяльність із забезпечення безпеки має горизонтальний та вертикальний вимір і складається із взаємопов’язаних та взаємообумовлених рівнів. Так, до вертикального виміру цієї діяльності слід віднести діяльність із забезпечення безпеки особи, підприємства, регіону, держави, суспільства, міжнародної спільноти. До горизонтального виміру відносять: забезпечення політичної, військової, економічної, інформаційної, науково-технічної безпеки тощо.
Поняття “безпека” також слід розглядати як результат подальшого розвитку управління, наповнення його функцій новим, розширеним змістом. Перш за все йдеться про функції організації та контролю, на стику яких виникає нова функція управління – забезпечення безпеки соціально-економічних систем, яка, у свою чергу, інтегрує в собі подальший розвиток змісту цих функцій. В цій новій функції найбільш виразно виявляється протиентропійна природа управління. Зменшення ентропії і збереження внаслідок цього на визначеному відрізку часу динамічної стійкості системи – це загальна риса, закономірність процесів управління складними, динамічними соціально-економічними процесами.
Підсумовуючи викладене вище, зазначимо, що економічна безпека підприємства, з одного боку є складовою, підсистемою економічної безпеки держави, а з іншого боку, може трактуватись як певний стан соціально-економічної системи підприємства, який дає змогу уникнути зовнішніх загроз і протистояти внутрішнім деструктивним чинникам за допомогою наявних ресурсів, підприємницьких здібностей і можливостей менеджерів, структурної організації підприємства.
Важливо відрізняти об’єктивну безпеку (тобто об’єктивно безпечні, сприятливі умови) від суб’єктивного уявлення суб’єкта про сукупність умов як безпечних (контрольованих ним), що насправді можуть такими і не бути.
Отже, сутність економічної безпеки підприємства зводиться до найбільш ефективного використання ресурсів та підприємницьких можливостей для запобігання негативному впливу внутрiшнiх i зовнiшнiх загроз, забезпечення стабільного функціонування підприємства та формування перспектив його стабільного розвитку.
Головною метою системи управління економічною безпекою підприємства (у тому числі підприємств нафтогазового комплексу) є забезпечення їх стійкого і максимально ефективного розвитку, раціонального використання ресурсів, найбільш продуктивної роботи соціально-економічної системи підприємства, а також постійного нарощування наявного потенціалу.
Окремими цілями системи економічної безпеки підприємства є: запобігання і протидія загрозам безпеці підприємства, захист його економічних інтересів, недопущення втрати прав власності на майно, усунення та попередження випадків знищення, втрати і витоку інформації з обмеженим доступом, недопущення порушень технологічних процесів і роботи технічних засобів.
Завданнями функціонування системи економічної безпеки підприємств є:
моніторинг, прогнозування, своєчасне виявлення і усунення загроз безпеці підприємства, причин та умов, що призводять до нанесення моральної та матеріальної шкоди, порушення його функціонування та розвитку;
виокремлення і захист інформації категорії обмеженого доступу (комерційної таємниці та конфіденційної інформації, що підлягає захисту від неправомірного використання), а також інших інформаційних ресурсів різних рівнів вразливості і таких, що підлягають збереженню;
створення механізму та умов оперативного реагування на загрози економічній безпеці і прояви негативних тенденцій у функціонуванні підприємства;
ефективне запобігання посяганням на ресурси підприємства шляхом застосування правових, організаційних та інженерно-технічних заходів для досягнення необхідного рівня економічної безпеки;
застосування нормативно-правового механізму з метою локалізації негативного впливу наслідків порушення економічної безпеки підприємства, у тому чисті неправомірних дій фізичних і юридичних осіб, відшкодування заподіяних збитків для відновлення діяльності підприємства у відповідності зі стратегією його розвитку та статутними завданнями;
створення єдиного інформаційного масиву (банку) даних про стан зовнішніх і внутрішніх загроз для підприємства.
Варто також пам’ятати, що завжди актуальною є характеристика об’єкта з позиції його безпеки, що дає змогу розглядати безпеку як ознаку якості.