4. Забезпечення сполучення перспективного, поточного й оперативного управління інвестиційною діяльністю.

Концепція стратегічного управління передбачає, що розроблена інвестиційна стратегія підприємства одержує свою подальшу конкретизацію в процесі поточного управління інвестиційною діяльністю шляхом формування інвестиційної програми (інвестиційного портфеля) підприємства. На відміну від інвестиційної стратегії формування інвестиційної програми є середньостроковим управлінським процесом, здійснюваним у рамках стратегічних рішень і поточних інвестиційних можливостей підприємства. У свою чергу, процес поточного управління інвестиційною діяльністю одержує найбільше детальне завершення в оперативному управлінні реалізацією реальних інвестиційних проектів і реструктуризацією портфеля фінансових інструментів інвестування. Таким чином, розробка інвестиційної стратегії є тільки першим етапом процесу стратегічного управління інвестиційною діяльністю підприємства. Форми взаємозв'язку окремих етапів цього процесу представлені на рис. 1.4.

Як видно з приведеної схеми, розробка інвестиційної стратегії підприємства, хоча й орієнтована в основному на довгострокові цілі (квадрант ІС-3), включає також формування окремих стратегічних цільових нормативів і показників, що дають можливість виробляти в наступних середньостроковому і короткостроковому періодах конкретні інвестиційні рішення із формування інвестиційної програми й інвестиційного портфеля (квадрант ІС-2), а також реалізації реальних інвестиційних проектів і реструктуризації портфеля фінансових інструментів інвестування (квадрант ІС-1).

Період	Розробка інвестиційної стратегії
Стратегічна перспектива	ІС-3	Формування інвестиційної програми (інвестиційного портфеля)
Середньостроковий період (1—2 роки)	ІС-2	ІП-2	Оперативне управління реалізацією реальних інвестиційних проектів і реструктуризацією портфеля фінансових інструментів інвестування
Короткостроковий період	ІС-1	ІП-1	РП-1	Ступінь деталі­зації розробки стратегічних інвестиційних рішень
	Невисока	Середня	Висока

Рис. 1.4. Взаємозв'язок окремих етапів процесу стратегічного управління інвестиційною діяльністю підприємства

Формування інвестиційної програми (інвестиційного портфеля) підприємства, орієнтуючись на цілі інвестиційної стратегії (квадрант ІС-3) і реалізуючи стратегічні завдання середньострокового періоду (квадрант ІС-2), є основою добору основних реальних інвестиційних проектів до складу інвестиційної програми або основних груп фінансових інструментів до складу інвестиційного портфеля (квадрант ІП-2).

Одночасно визначаються терміни й обсяги реалізації окремих реальних інвестиційних проектів у розрізі конкретних короткострокових періодів, орієнтовані на здійснення цілей інвестиційної стратегії (квадрант ІП-1).

Оперативне управління реалізацією реальних інвестиційних проектів і реструктуризацією портфеля фінансових інструментів інвестування (квадрант РП-1), орієнтуючись на сформовану підприємством інвестиційну програму й інвестиційний портфель (квадрант ІП-2) і завдання управління ними в короткостроковому періоді (квадрант ІП-1), передбачає розробку оперативних інвестиційних рішень щодо окремих реальних об'єктів і фінансових інструментів інвестування, а в необхідних випадках — підготовку положень про реструктуризацію інвестиційної програми (портфеля) підприємства.

5. Забезпечення адаптивності інвестиційної стратегії до змін факторів зовнішнього інвестиційного середовища. Ця адаптивність реалізується в системі загального ситуаційного підходу до майбутнього діяльності підприємства, обумовленого парадигмою стратегічного управління. Суть цього основного підходу полягає в тому, що всі майбутні стратегічні зміни в інвестиційній діяльності підприємства — її напрямках, формах, методах планування і контролю, організаційній структурі управління й інвестиційній культурі і т.п. — є прогнозованою або оперативною його реакцією на відповідні зміни різних факторів зовнішнього інвестиційного середовища. Так, якщо прогнозовані параметри зовнішнього інвестиційного середовища є відносно стабільними, підприємство має можливість у більшому ступені деталізувати свою інвестиційну стратегію, централізувати систему стратегічного планування і контролю, сформувати більш жорстку стратегічну організаційну структуру управління інвестиційною діяльністю. І навпаки, — якщо прогнозоване зовнішнє інвестиційне середовище характеризується нестабільністю основних параметрів, а її зміни створюють визначені загрози або відкривають нові інвестиційні можливості, інвестиційна стратегія підприємства повинна носити більш загальний і гнучкий характер, забезпечуватися більш децентралізованими структурами управління, що дозволяють оперативно й адекватно реагувати на зміни інвестиційного клімату, що відбуваються, кон'юнктури інвестиційного ринку і т.п. У процесі забезпечення адаптивності інвестиційної стратегії до мінливого параметрам зовнішнього інвестиційного середовища маневр у перерозподілі інвестиційних ресурсів грає набагато велику роль у здійсненні ефективної інвестиційної діяльності, чим чітке виконання окремих стратегічних напрямків і форм.

6. Забезпечення альтернативності стратегічного інвестиційного вибору. В основі стратегічних інвестиційних рішень повинен лежати активний пошук альтернативних варіантів напрямків, форм і методів здійснення інвестиційної діяльності, вибір найкращих з них, побудова на цій основі загальної інвестиційної стратегії і формування механізмів ефективної її реалізації. Альтернативність є найважливішою відмітною рисою всієї системи стратегічного управління підприємством і пов'язана з всіма основними елементами стратегічного інвестиційного вибору - інвестиційними цілями, інвестиційною політикою по окремих аспектах інвестиційної діяльності, джерелами формування інвестиційних ресурсів, стилем і менталітетом інвестиційної поведінки і т.п.

7. Забезпечення постійного використання результатів технологічного прогресу в інвестиційній діяльності. Формуючи інвестиційну стратегію, варто мати на увазі, що інвестиційна діяльність є головним механізмом упровадження технологічних нововведень, що забезпечують ріст конкурентної позиції підприємства на ринку. Тому реалізація загальних цілей стратегічного розвитку підприємства в значній мірі залежить від того, наскільки його інвестиційна стратегія відображає досягнуті результати технологічного прогресу й адаптована до швидкого використання нових його результатів.

8. Облік рівня інвестиційного ризику в процесі прийняття стратегічних інвестиційних рішень. Практично всі основні інвестиційні рішення, прийняті в процесі формування інвестиційної стратегії, у тім або іншому ступені змінюють рівень інвестиційного ризику. У першу чергу, це зв'язано з вибором напрямків і форм інвестиційної діяльності, формуванням інвестиційних ресурсів, упровадженням нових організаційних структур, управлінням інвестиційною діяльністю. Особливо сильно рівень інвестиційного ризику зростає в періоди коливань ставки відсотка і росту інфляції. У зв'язку з різним менталітетом інвестиційної поведінки стосовно рівня припустимого інвестиційного ризику на кожнім підприємстві в процесі розробки інвестиційної стратегії цей параметр повинен установлюватися диференційовано.

9. Орієнтація на професійний апарат інвестиційних менеджерів у процесі реалізації інвестиційної стратегії. Які би фахівці не залучалися до розробки окремих параметрів інвестиційної стратегії підприємства, її реалізацію повинні забезпечувати підготовлені фахівці — інвестиційні менеджери. Ці менеджери повинні бути ознайомлені з основними принципами стратегічного управління, механізмом управління реальними інвестиційними проектами і портфелем фінансових інвестицій, володіти методами стратегічного інвестиційного контролінгу.

10. Забезпечення розробленої інвестиційної стратегії підприємства відповідними організаційними структурами управління інвестиційною діяльністю і принципами інвестиційної культури. Найважливішою умовою ефективної реалізації інвестиційної стратегії є відповідні їй зміни організаційної структури управління й інвестиційної культури. Стратегічні зміни, що передбачаються, в області організаційної структури й інвестиційної культури повинні бути складовою частиною параметрів інвестиційної стратегії, що забезпечують її реалізованість.

Процес розробки інвестиційної стратегії підприємства здійснюється за такими етапами (рис. 1.5.).

1. Визначення загального періоду формування інвестиційної стратегії. Цей період залежить від ряду умов. Головною умовою його визначення є тривалість періоду, прийнятого для формування загальної стратегії розвитку підприємства, тому що інвестиційна стратегія носить стосовно неї підпорядкований характер, вона не може виходити за межі цього періоду (більш короткий період формування інвестиційної стратегії допустимо).

Важливою умовою визначення періоду формування інвестиційної стратегії підприємства є передбачуваність розвитку економіки в цілому і кон'юнктури тих сегментів інвестиційного ринку, з якими пов'язана майбутня інвестиційна діяльність підприємства — в умовах нинішнього нестабільного (а за окремими аспектами непередбаченого) розвитку економіки країни цей період не може бути занадто тривалим і в середньому повинний визначатися рамками 3 років.

Умовами визначення періоду формування інвестиційної стратегії є також галузева приналежність підприємства, його розмір, стадія життєвого циклу й інші.

1.Визначення загального періоду формування інвестиційної стратегії

2. Дослідження факторів зовнішнього інвестиційного середовища і кон'юнктури інвестиційного ринку

3. Оцінка сильних і слабких сторін підприємства, що визначають особливості його інвестиційної діяльності

4. Формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності

5. Аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегічних напрямків і форм інвестиційної діяльності

6. Визначення стратегічних напрямків формування інвестиційних ресурсів

7. Формування інвестиційної політики за основними аспектами інвестиційної діяльності

8. Розробка системи організаційно-економічних заходів щодо забезпечення реалізації інвестиційної стратегії

9. Оцінка результативності розробленої інвестиційної стратегії

Рис. 1.5. Основні етапи процесу розробки інвестиційної стратегії підприємства.

2. Дослідження факторів зовнішнього інвестиційного середовища і кон'юнктури інвестиційного ринку. Таке дослідження визначає вивчення економіко-правових умов інвестиційної діяльності підприємства і можливої їхньої зміни в майбутньому періоді. Крім того, на цьому етапі розробки інвестиційної стратегії аналізується кон'юнктура інвестиційного ринку і фактори її визначальні, а також розробляється прогноз кон'юнктури в розрізі окремих сегментів цього ринку, пов'язаних з майбутньою інвестиційною діяльністю підприємства.

3. Оцінка сильних і слабких сторін підприємства, що визначають особливості його інвестиційної діяльності. У процесі такої оцінки необхідно визначити, чи володіє підприємство достатнім потенціалом, щоб скористатися інвестиційними можливостями, що відкрилися, а також які внутрішні його характеристики послабляють результативність інвестиційної діяльності. Для діагностики внутрішніх проблем здійснення цієї діяльності використовується метод управлінського обстеження підприємства, заснований на вивченні різних функціональних зон підприємства, що забезпечують розвиток інвестиційного процесу. Для розробки інвестиційної стратегії до управлінського аналізу рекомендується включати наступні функціональні зони: маркетингові можливості розширення обсягів і диверсифікованості операційної (а відповідно й інвестиційної діяльності), фінансові можливості формування інвестиційних ресурсів; чисельність, професійний і кваліфікаційний склад персоналу, що забезпечує розробку і реалізацію інвестиційної стратегії; наявна на підприємстві інформаційна база, що забезпечує підготовку альтернативних стратегічних інвестиційних рішень; стан організаційної структури управління й інвестиційної культури.

4. Формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності підприємства. Головною ціллю цієї діяльності є підвищення рівня добробуту власників підприємства і максимізація його ринкової вартості. Разом з тим ця головна ціль вимагає визначеної конкретизації з урахуванням завдань і особливостей майбутнього інвестиційного розвитку підприємства.

Система стратегічних цілей повинна забезпечувати вибір найбільш ефективних напрямків реального і фінансового інвестування; формування достатнього обсягу інвестиційних ресурсів і оптимізації їхнього складу; прийнятність рівня інвестиційних ризиків у процесі здійснення майбутньої господарської діяльності і т.п.

5. Аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегічних напрямків і форм інвестиційної діяльності. Цей етап розробки інвестиційної стратегії є одним з основних. Він включає пошук альтернатив рішення поставлених стратегічних інвестиційних цілей, їхню відповідну оцінку з позицій зовнішніх можливостей і небезпек, а також реального внутрішнього інвестиційного потенціалу й відбір найбільш прийнятних з них. Такий пошук альтернатив і вибір стратегії, що відповідають поставленим цілям, ведеться в галузевому і регіональному розрізі, по різних об'єктах стратегічного управління, по реальних і фінансових інвестиціях і т.п.

6. Визначення стратегічних напрямків формування інвестиційних ресурсів. У процесі цього етапу розробки інвестиційної стратегії прогнозується загальний обсяг необхідних інвестиційних ресурсів, що забезпечують реалізацію стратегічних напрямків і форм реального і фінансового інвестування; диференціюється потреба в інвестиційних ресурсах по окремих етапах стратегічного періоду; оптимізується структура джерел їхнього формування, що забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його розвитку.

7. Формування інвестиційної політики по основних аспектах інвестиційної діяльності. Цей етап формування інвестиційної стратегії дозволяє забезпечити інтеграцію цілей і напрямків інвестиційної діяльності з основними механізмами їхньої реалізації в розглянутій перспективі.

Інвестиційна політика являє собою форму реалізації інвестиційної ідеології й інвестиційної стратегії підприємства в розрізі найбільш важливих аспектів інвестиційної діяльності на окремих етапах її здійснення. На відміну від інвестиційної стратегії в цілому, інвестиційна політика формується лише за конкретними напрямками інвестиційної діяльності підприємства, що вимагає забезпечення найбільш ефективного управління для досягнення головної стратегічної цілі цієї діяльності.

Формування інвестиційної політики за окремими аспектами фінансової діяльності підприємства може носити багаторівневий характер. Так, наприклад, у рамках політики управління реальними інвестиціями можуть бути розроблені реноваційна політика, політика інноваційного інвестування і т.п.

Система формування інвестиційної політики по основних аспектах інвестиційної діяльності представлена на рис. 1.6.

8. Розробка системи організаційно-економічних заходів щодо забезпечення реалізації інвестиційної стратегії. У системі цих заходів передбачається формування на підприємстві нових організаційних структур управління інвестиційною діяльністю; створення "центрів інвестицій" різних типів; упровадження нових принципів інвестиційної культури; створення ефективної системи стратегічного інвестиційного контролінгу і т.п.

9. Оцінка результативності розробленої інвестиційної стратегії. Цей етап завершує процес розробки інвестиційної стратегії. Така оцінка проводиться за системою спеціальних економічних і позаекономічних критеріїв, установлюваних підприємством.

ІНВЕСТИЦІЙНА СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА
Політика управління реальними інвестиціями
		Реноваційна інвестиційна політика
		Політика інноваційного інвестування
		Політика інвестування оборотних активів
Політика управління фінансовими інвестиціями
		Політика формування портфеля цінних паперів
		Політика формування портфеля грошових інструментів інвестування
Політика формування інвестиційних ресурсів
		Політика формування власних інвестиційних ресурсів
		Політика залучення позикових інвестиційних ресурсів
Політика управління інвестиційними ризиками
		Політика управління ризиками реального інвестування
		Політика управління ризиками фінансового інвестування

Рис. 1.6. Система формування інвестиційної політики в рамках загальної інвестиційної стратегії підприємства.