Тема 12

Антикризове фінансове управління підприємством

• Фінансова криза на підприємстві: сутність, ознаки і джерела вини­кнення • Економіко-правові аспекти банкрутства підприємств в Укра­їні • Діагностика банкрутства підприємства • Формування та реалі­зація політики антикризового фінансового управління підприємством

• Сутність фінансової стабілізації підприємства при загрозі банкрут­ства. Внутрішні й зовнішні механізми фінансової стабілізації підпри­ємства • Сутність і форми фінансової санації підприємства

12.1. Фінансова криза на підприємстві: сутність, ознаки і джерела виникнення

Підприємства, що функціонують в умовах ринкової економіки, об'єктивно періодично потрапляють у кризові ситуації через не­рівномірний циклічний характер економічного розвитку.

Розроблення комплексу заходів щодо профілактики фінансо­вої кризи та її подолання складає зміст антикризового фінансово­го управління.

Фінансова криза - це фаза розбалансованої діяльності підпри­ємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини. Проявом кризових явищ у фінансовій ді­яльності підприємств є суттєве погіршення структури капіталу, платоспроможності й ліквідності під впливом зовнішніх та внут­рішніх факторів. З позиції фінансового менеджменту кризовий стан підприємства полягає в його неспроможності здійснювати фінансове забезпечення поточної виробничої діяльності.

Фінансову кризу на підприємстві характеризують за трьома параметрами: джерела (фактори) виникнення; вйд кризи; стадія розвитку кризи. Правильна ідентифікація даних ознак дозволяє провести підбір найефективніших антикризових заходів.

Оскільки чинники кризового розвитку підприємства є одно­часно формою реалізації окремих видів фінансових ризиків, вони поділяються в процесі вивчення на дві основні групи:

1. зовнішні, або екзогенні, - ті, що не залежать від діяльності під­приємства, на які підприємство не може впливати;

2. внутрішні, або ендогенні, що залежать від ефективності орга­нізації роботи самого підприємства.

Зовнішні фактори кризового фінансового розвитку, у свою чергу, поділяють при аналізі на три підгрупи:

• соціально-економічні фактори загального розвитку країни, що негативно впливають на діяльність підприємства;

• ринкові фактори, які формують несприятливі для підприєм­ства Тенденції розвитку товарних і фінансових ринків;

• інші зовнішні фактори, що певною мірою зумовлені специфі­кою діяльності підприємства (сезонні коливання; політична нестабільність у країні місцезнаходження підприємства або в країнах підприємств - постачальників сировини (споживачів продукції) тощо).

Вплив зовнішніх факторів кризи звичайно має стратегічний характер. Вони спричиняють фінансову кризу на підприємстві, коли менеджмент помилково або несвоєчасно реагує на них, якщо на підприємстві відсутня або недосконало працює система ранньо­го попередження кризового стану.

Внутрішні фактори кризового фінансового розвитку при ана­лізі поділяються залежно від особливостей формування грошових потоків підприємства таким чином:

• фактори, пов'язані з операційною діяльністю;

• фактори, пов'язані з інвестиційною діяльністю;

• фактори, пов'язані з фінансовою діяльністю.

Узагальнюючи основні чинники і наслідки фінансової кризи, можна виділити такі три головні фінансові причини неплатоспро­можності й банкрутства підприємств:

1. істотне порушення фінансової стійкості підприємства, що ха­рактеризується перевищенням зобов'язань підприємства над його активами;

2. істотна незбалансованість у межах порівняно тривалого періоду часу обсягів грошових потоків, які характеризуються тривалим перевищенням обсягів вихідного грошового потоку над вхідним і відсутністю перспектив зміни цієї негативної тенденції;

3. тривала неплатоспроможність підприємства, яка викликана низькою ліквідністю його активів.

Важливою передумовою застосування правильних антикризових заходів є ідентифікація глибини фінансової кризи. Розрізняють три фази кризи:

• фаза, яка безпосередньо не загрожує функціонуванню підпри­ємства (за умови переведення його на режим антикризового управління);

• фаза, що загрожує подальшому існуванню підприємства і по­требує негайного проведення фінансової санації;

• кризовий стан, який несумісний з існуванням підприємства і призводить до його ліквідації.