9.1. Сутність та класифікація фінансових ризиків

При здійсненні будь-якого виду господарської діяльності об'єк­тивно існує небезпека (ризик) отримання збитків, розмір яких зумовлений специфікою конкретного бізнесу. Ризик - це можли­вість того, що може відбутися непередбачена подія. Ризик - це ймовірність виникнення збитків, недоотримання запланованих прибутків.

Збитки, що мають місце в підприємницькій діяльності, мож­на поділити на матеріальні, трудові, фінансові.

Класифікацію ризиків можливих втрат здійснюють за різни­ми ознаками:

• залежно від виду господарської діяльності - підприємницький (виробничий, комерційний, фінансовий) і споживчий;

• за ознакою прояву - спекулятивний, простий (чистий);

• залежно від виду фінансового посередництва - інвестиційний, страховий, банківський тощо.

Важливе значення для розроблення ефективної системи управ­ління фінансовими ризиками має визначення ступеня ризику. Залежно від цієї ознаки ризик може бути:

• припустимим - існує загроза повної втрати прибутку від реа­лізації запланованого проекту;

• критичним - можлива відсутність не тільки прибутку, але й отриманої виручки від реалізації, що недостатньо для покрит­тя витрат;

- катастрофічним - можливі втрати капіталу, майна і банкрут­ство підприємства.

У цілому розглядають такі види фінансових ризиків:

• ризик зниження фінансової стабільності (або ризик пору­шення рівноваги фінансового розвитку) підприємства - ге­нерується недосконалою структурою капіталу (наявністю значної частки позикових коштів), що породжують незбалансування вхідних і вихідних грошових потоків підприємства за обсягами;

• ризик неплатоспроможності (або ризик незбалансованої лік­відності) підприємства - генерується зниженням рівня лікві­дності оборотних активів, що породжують розбалансування вхідного і вихідного грошових потоків підприємства в часі;

• інвестиційний ризик - характеризує можливість виникнен­ня фінансових втрат у процесі здійснення інвестиційної ді­яльності підприємства. Відповідно до видів цієї діяльності роз­різняють і види інвестиційного ризику - ризик реального інве­стування і ризик фінансового інвестування;

• інфляційний ризик - характеризується можливістю знецінен­ня реальної вартості капіталу (у формі фінансових активів під­приємства), а також очікуваних доходів від здійснення фінан­сових операцій в умовах інфляції;

• процентний ризик - полягає в непередбаченій зміні процентної ставки на фінансовому ринку (як депозитної, так і кредит­ної). Причиною виникнення даного виду ризику є зміна кон'­юнктури фінансового ринку під впливом державного регулю­вання, зростання чи спад пропозиції грошових ресурсів та інші фактори;

• валютний ризик - властивий підприємствам, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Він проявляється в недоотриманні передбачених доходів унаслідок безпосереднього впливу зміни обмінного курсу іноземної валюти на очікувані грошові потоки від цих операцій;

• кредитний ризик - має місце у фінансовій діяльності підпри­ємства при наданні ним товарного (комерційного) чи спожив­чого кредиту покупцям. Формою його прояву є ризик непла­тежу чи несвоєчасного розрахунку за відпущену підприємст­вом у кредит готову продукцію, а також перевищення розра­хункового бюджету з інкасації боргу.

9.2. Зміст політики управління фінансовими ризиками

Метою управління ризиком є зниження збитків, які пов'язані з даним ризиком, до мінімально можливого значення.

Процес управління фінансовими ризиками складається з та­ких основних етапів:

• ідентифікації ризику - оцінки зовнішнього та внутрішнього середовища суб'єкта господарювання з метою виявлення мож­ливих джерел виникнення фінансових ризиків, визначення загального кола наявних фінансових ризиків;

• оцінки ризиків — визначення кількісних параметрів негатив­ного впливу виявлених фінансових ризиків на результати фі- нансово-економічної діяльності підприємства;

• формування системи захисту від фінансових ризиків;

• контролю за реалізацією програм управління фінансовими ризиками.

Джерелами ризиків можуть бути: господарська діяльність, природні чинники та ін. Причиною ризиків є: недостатність та неякісність управлінської інформації, непередбачуваність пове­дінки ділових партнерів та інших контрагентів, невизначеність динаміки кон'юнктури на товарних і фінансових ринках та інших чинників, що здійснюють вплив на господарську діяльність під­приємства.

Методи захисту від фінансових ризиків можуть бути класифі­ковані залежно від об'єкта впливу на два види - фізичний захист і економічний захист. Фізичний захист полягає у створенні та­ких засобів, як використання систем попередження (сигналізації), сейфів, системи контролю якості продукції, захист інформації від несанкціонованого доступу тощо. Економічний захист полягає в прогнозуванні рівня додаткових витрат, оцінці можливого збит­ку, використанні інструментів фінансового механізму для лікві­дації загрози ризику або його наслідків.

Методи управління ризиком подані на рис. 9.1.

При виборі конкретного варіанта операцій із певним рівнем фінансового ризику інвестор має враховувати такі принципи:

• достатності - розмір можливих втрат не може перевищува­ти власний капітал;

• ефективності - не можна ризикувати значним заради малого;

• передбачуваності - слід прогнозувати всі можливі наслідки ризику;

• комплексності - найкращим рішенням може бути поєднання відразу кількох методів управління ризиком.

Контроль за реалізацією програм управління ризиком дозво­ляє пересвідчитися, чи правильно були обрані методи, чи зміни­лися умови настільки, що необхідно застосувати інші методи.

Ефективний контроль містить три елементи:

1. розроблення нормативів для визначення прийнятних резуль татів;

2. порівняння реальних результатів із цими нормативами;

3. коригування на будь-якому етапі всього процесу для макси мального зближення результатів з установленими нормати вами.

Рис. 9.1. Класифікація методів управління ризиком