МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

ЗА НАПРЯМОМ ЗА НАПРЯМОМ ПІДГОТОВКИ 6.030401 «ПРАВОЗНАВСТВО»

КРЕМЕНЧУК 2013

Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «кримінальний процес» для студентів заочної форми навчання за напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство»

Укладач доцент. І.І. Митрофанов

Рецензент к.ю.н., проф. М.І. Галунов

Кафедра кримінального та цивільного права і процесу

Затверджено методичною радою КрНУ

Протокол №__ від ______

Заступник голови методичної ради ______________ доц. С.А. Сергієнко

Методичні рекомендації щодо написання кОнтрольНої роботи

з навчальної дисципліни «кримінальнИЙ проЦЕС»

Вступ

Вивчення кримінального процесу має на меті засвоєння студентами комплексу теоретичних знань кримінально-процесуального законодавства України, що визначає діяльність правоохоронних органів, яка здійснюється у встановлених законом процесуальних формах і спрямована на досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК).

Знання з кримінального процесу покликані підвищувати рівень професійної підготовки і правової культури студентів, безпосередньо впливати на формування наукового юридичного світогляду.

З метою забезпечення найбільш ефективної боротьби зі злочинністю і створення для громадян гарантій від безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності передбачається відповідний порядок діяльності органів досудового слідства, прокуратури, суду (судді), що регулюється кримінально-процесуальним правом.

У сучасних умовах перед законодавчими органами, юридичною наукою і практикою стоїть завдання забезпечити формування суверенної правової держави, тому останнім часом був введений в дію новий КПК України.

Кримінальний процес – специфічна галузь, в якій дістає вираження правоохоронна функція держави, яку виконують спеціальні органи держави. Важливо знати, яке місце посідає кримінальний процес у справі зміцнення пра­вової основи державного і громадського життя, забезпечення законності та правопорядку, розкриття і розслідування злочинів, який його виховний зміст.

Від правильного розуміння поняття, суті та завдання кримінального процесу залежить і загальний підхід до вчення про кримінально-процесуальну форму, процесу­альні гарантії, про стадії, суб’єктів і функції криміналь­ного судочинства.

Діяльність особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і судді (суду) з розслідування і судового розгляду кримінальних справ має публічно-правовий характер. Злочин завжди завдає громадянам, державі певну шкоду, і це зобов’язує органи держави, що покликані вести боротьбу зі злочинністю, в межах своєї компетенції порушувати кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вживати усіх передбачених зако­ном заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання (ст. 4 КПК України).

Працюючи в цьому напрямі, правоохоронні органи вирішують загальні завдання боротьби зі злочинністю.

Держава, визнаючи і встановлюючи правову базу для протидії злочинності, передбачає, по-перше, які саме діяння (дії чи бездіяльність) визнаються злочинами і які заходи по­карання повинні застосовуватись до осіб, які їх вчинили (що становить предмет вивчення кримінального права); по-друге, які державні органи покликані здійснювати пра­вову боротьбу зі злочинами, як ці органи утворюються і функціонують (законодавство про судоустрій і прокуратуру); по-третє, в якому порядку, якими заходами і з додер­жанням яких принципів і правил повинно проводитись встановлення обставин вчинення злочинів, винних осіб і їх покарання (кримінальний процес). Усе це і складає кри­мінально-процесуальне право.

Підготовка бакалаврів права в сучасних умовах вимагає глибоких знань з кримінального процесу, вивчення якого потребує, крім засвоєння теоретичного матеріалу на лекціях, семінарських заняттях та під час самостійної роботи і складання іспиту, а по закінченні терміну навчання – написання контрольної роботи для студентів заочної форми навчання.

Написання цієї роботи має на меті засвоєння студентами головних теоретичних положень зазначеної дисципліни, набуття навичок та вмінь користуватися літературними джерелами, аналізування законів та інших нормативно-правових актів, вміння чітко і правильно формулювати власну думку.

Навчальними планами передбачено написання контрольної роботи студентами заочної форми навчання за напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство» у 6-му семестрі.

Студент виконує контрольну роботу за одним із варіантів. Номер варіанта визначається по останній цифрі в заліковій книжці, а якщо номер в книжці закінчується цифрою «0», вирішується варіант 10. Довільний вибір варіанта не дозволяється.

В контрольній роботі студенту необхідно показати знання основних питань теми та вміння виділити в неї головне. Теоретичний матеріал потрібно зв’язувати з практичною діяльністю правоохоронних органів.

Контрольна робота переслідує важливу мету – набуття студентами вміння аналізувати дію норм закону, застосовувати керівні роз’яснення пленумів Верховного суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, матеріали судової практики, творчо і самостійно вивчати літературні джерела.

Контрольна робота носить комплексний характер, складається із двох частин: перша – присвячена теоретичному питанню кримінального процесу; друга – розв’язанню задач, які надані як приклади із судової практики.

Матеріали до контрольної роботи повинні бути основані на глибокому аналізі керівних роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, вивчених нормативних матеріалів, рекомендованої літератури, матеріалів судової і слідчої практики.

Контрольна робота виконується самостійно і не передбачає механічного переписування літературних джерел. У випадках використання цитат (думок інших авторів) їх слід брати в лапки і робити про це помітки (зноски), які в кінці роботи нумеруються по черзі застосування, і подаються за таким стандартом, наприклад: Яновська О. Г. Концептуальні засади функціонування і розвитку змагального кримінального судочинства : монографія / О. Г. Яновська. – К. : Прецедент, 2011. – 303 с.; Удалова Л. Д. Суд як суб’єкт кримінально-процесуального доказування : монографія / В. Я. Корсун, Л. Д. Удалова. – К. : Видавничий дім «Скіф», 2012. – 168 с..

Під час викладення спірних концепцій, які є у науковців, студент мусить аргументувати свою позицію щодо їх точок зору і може схилятися до якоїсь із них або відхилити їх, створюючи власну, і наводячи щодо останньої підтвердження.

У роботі обов’язково слід використовувати матеріали практики застосування кримінально-процесуального закону, акту. Вони будуть особливо корисними як аргументи для демонстрації теоретичних положень теми. Не допускаються до захисту роботи, в яких не використані матеріали судово-слідчої практики.

Обсяг роботи – 15-20 аркушів формату А-4.

Робота подається на кафедру не пізніше як за 30 днів до початку наступної сесії. Вона виконується в машинописному варіанті або в рукописному з відповідною каліграфією літер.

У кінці роботи, після переліку використаної літератури та інших інформаційних джерел, студент повинен поставити власний підпис і дату закінчення контрольної роботи. Завершена контрольна робота переплітається студентом, реєструється на кафедрі й подається науковому керівнику.

Науковий керівник оцінює теоретичний рівень контрольної роботи, використання в ній сучасних методик, дає висновок щодо реальності практичного впровадження пропозицій та рекомендацій студента, самостійності та ставлення студента при виконанні цієї роботи; зараховує роботу, або не зараховує і повертає студенту, вказуючи на виявлені недоліки, які потребують доопрацювання. За наявності невеликої кількості зауважень наукового керівника щодо контрольної роботи і, якщо вони не мають такого суттєвого значення, студент вносить зміни та доповнення при можливості прямо до тексту, або використовує за необхідністю зворотну сторону аркуша, що передує аркушеві, до якого вносяться зміни та доповнення.

ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

ВАРІАНТ № 1

Контрольне питання: Відшкодування шкоди у кримінальному процесі.

План

1. Поняття та види шкоди, що підлягає відшкодуванню у кримінальному провадженні.

2. Поняття, значення, предмет та підстави цивільного позову про відшкодування майнової (моральної) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

3. Відшкодування майнової (моральної) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю правоохоронних органів та суду.

Задача № 1

Зінченко в день свого народження (йому виповнилося 16 років) випив вина і в стані алкогольного сп’яніння прийшов в ресторан, де вчинив хуліганство. Слідчий вніс відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про вчинення злочину, провів в повному обсязі досудове слідство і склав обвинувальний акт.

Чи законні дії слідчого?

Задача № 2

Мешканець м. Києва Іванов був викликаний для допиту як свідок у справі про дорожньо-транспортну пригоду в Автозаводський РВ КМУ УМВС України в Полтавській області. Після допиту свідок став вимагати відшкодування йому витрат на проїзд в залізничному транспортні і пред’явив квиток на проїзд в вагоні класу «люкс». Слідчий виніс постанову про оплату витрат свідка Іванова, виходячи із вартості квитку для проїзду в плацкартному вагоні.

Оцініть дії слідчого.

ВАРІАНТ № 2

Контрольне питання: Заходи забезпечення кримінального провадження.

План

1. Поняття та класифікація заходів забезпечення кримінального провадження.

2. Загальні правила їх застосування.

3. Запобіжні заходи: поняття, види, мета і підстави їх застосування. Загальний порядок застосування, зміни та скасування запобіжних заходів.

4. Порядок застосування окремих видів запобіжних заходів.

5. Інші заходи забезпечення кримінального провадження.