
- •2.2. Організація праці робітників, зайнятих на то і ремонті електрообладнанні автомобілів
- •3.2. Система оплати праці і матеріального стимулювання ремонтного персона
- •4.2. Визначення трудомісткості робіт з діагностики, то і ремонту електроустаткування автомобіля
- •5. Розрахунок планового фонду оплати праці ремонтного персоналу
- •5.1. Розрахунок фонду основної заробітної плати
- •5.2 Розрахунок фонду додаткової заробітної плати
- •6.2.2 Розрахунок загально виробничих витрат та інших витрат на то і пр автомобіля _____________
- •6.2.3. Складання калькуляції на виконання то і пр електрообладнання автомобіля
- •7.2 Техніко-економічні показники курсової роботи
- •Зразок оформлення титульного аркушу курсової роботи
4.2. Визначення трудомісткості робіт з діагностики, то і ремонту електроустаткування автомобіля
Для розрахунку потрібно знати:
кількість та назву автомобілів які є чи обслуговує дане підприємство;
середній пробіг одного автомобіля за рік;
періодичність ТО1, ТО2 у відповідності до кілометражу пробігу;
нормативну трудомісткість ТО1 і ТО2, люд/год;
нормативну трудомісткість ПР на 1000 км пробігу.
Основним економічним показником, що характеризує ефективність витрат праці персоналу підприємства, є продуктивність праці.
Під продуктивністю праці розуміють ефективність витрат живої праці, яка визначається кількістю продукції, вироблюваної за одиницю робочого часу, або витратами живої праці на виготовлення одиниці продукції. Рівень продуктивності праці характеризується показниками виробітку та трудомісткості продукції.
Виробіток (В) - це кількість продукції, що виробляється за одиницю робочого часу або припадає на одного середньооблікового працівника промислово-виробничого персоналу підприємства.
Для кількісної оцінки виробітку застосовуються натуральні, вартісні та трудові показники.
Виробіток (V) обчислюється за формулами:
а) Виробіток у натуральних вимірниках, де натуральні показники відображають вироблену продукцію у штуках, метрах, кубометрах тощо або в умовно-натуральних одиницях, що припадають на одного середньооблікового працівника за певний період.
б) Виробіток у вартісних вимірниках, де вартісні показники продуктивності праці характеризують вартість продукції, випущеної підприємством протягом певного періоду, що припадає на одного середньооблікового працівника промислово-виробничого персоналу.
в) Виробіток у трудових вимірниках, де трудові показники виробітку відображають витрати робочого часу на виготовлення одиниці продукції.
На підприємствах визначають годинний, денний, місячний та річний виробіток.
Годинний виробіток обчислюється діленням обсягу випущеної за певний період продукції на кількість годин, відпрацьованих усіма працівниками протягом цього самого періоду. Він характеризує продуктивність праці за відпрацьовану годину робочого часу.
Денний виробіток визначається діленням обсягу випущеної за певний період продукції на кількість людино-днів, відпрацьованих за цей самий час. Показник характеризує продуктивність використання робочого дня.
Місячний (річний) виробіток визначається діленням обсягу випущеної за місяць (рік) продукції на середньооблікову чисельність промислово-виробничого персоналу або основних робітників. Він характеризує продуктивність використання робочого часу за місяць, рік.
Натуральні показники виробітку застосовуються на підприємствах з невеликою номенклатурою продукції (наприклад, у паливній промисловості, електроенергетиці). На підприємствах з широкою номенклатурою продукції (у харчовій, текстильній та інших галузях промисловості) використовуються умовно-натуральні показники (наприклад, умовна консервна банка).
Інший показник продуктивності праці, це трудомісткість (t) - є оберненим до виробітку і відображає витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції на даному підприємстві.
Показник трудомісткості має низку переваг порівняно з показником виробітку:
він відображає прямий зв'язок між обсягом виробництва та витратами праці;
застосування показника трудомісткості дає змогу виявити фактори та резерви зростання продуктивності праці;
3) він дає змогу порівнювати витрати праці на однакові вироби у різних цехах та дільницях підприємства.
Залежно від складу трудових витрат, що включають у трудомісткість, розрізняють:
- технологічну трудомісткість;
- трудомісткість обслуговування виробництва;
- виробничу трудомісткість;
- трудомісткість управління виробництвом;
- повну трудомісткість.
Під нормативною трудомісткістю розуміють витрати праці на виготовлення продукції або на виконання певного обсягу робіт, що обчислюються за діючими на підприємстві нормами.
Планова трудомісткість - це витрати праці на виробництво продукції або на виконання певного обсягу робіт, що встановлено з урахуванням змін норм у плановому періоді в результаті впровадження організаційно-технічних заходів.
Фактична трудомісткість визначається, виходячи з фактичних витрат праці на підприємстві.
Приклад:
Основу планування ТО і ПР складає визначення трудомісткості робіт по обслуговуванню автомобілів.
Вихідні дані: на СТО «Черкаси-Авто» обслуговується за рік 1860 автомобілів різних модифікацій; серійний пробіг 1 автомобіля складає 18000 км за рік. Періодичність ТО-1 та ТО-2 складають відповідно 5000 і 15000 км. Нормативні трудомісткості для ТО-1, ТО-2 та ПР приймаємо з таблиця 9.
Таблиця 9 – Нормативна трудомісткість щоденного обслуговування, ТО-1, ТО-2 та ПР
Тип, клас ДТЗ |
Трудомісткість |
|||
Людино-годин на одне обслуговування |
|
|||
ЩО |
ТО-1 |
ТО-2 |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Автомобіль малого класу (робочий об’єм двигуна від 1,2 до 1,8 л; суха маса автомобіля від 850 до 1200 кг), марка автомобіля |
0,5 |
3,5 |
12,6 |
4 |
1). Визначаємо загальну трудомісткість ТО (ТО-1 та ТО-2) автомобілів, які обслуговуються на СТО:
, (9)
де
-
пробіг автомобіля, вона складає 18000 км;
-
періодичність
,
приймаємо з таблиці 9 і відповідно вона
становить 15000 км.
2). Визначаємо загальну кількість ТО-2 за рік по формулі:
, (10)
де
- кількість автомобілів марки АЗЛК,
відповідно вона становить 1860 шт
3). Визначимо кількість ТО-1 за рік за формулою:
, (11)
де
-
періодичність
,
приймаємо з таблиці 9 і відповідно вона
становить 5000 км.
4). Визначаємо загальну кількість ТО-1 за рік по формулі:
, (12)
5). Знаходимо загальну трудомісткість на ТО автомобілів за рік:
, (13)
де
і
- нормативна трудомісткість щоденного
обслуговування, приймаємо з таблиці 9
і відповідно вона становить 3,5 та 12,6
людино-годин.
6). Знаходимо загальну трудомісткість поточного ремонту за формулою:
, (14)
де
- нормативна трудомісткість ПР автомобіля
марки ВАЗ, приймаємо з таблиці 9 і
відповідно вона становить
.
7). Визначаємо загальну трудомісткість робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів, що обслуговуються на даному СТО за формулою:
, (15)
Всі розрахунки заносимо до таблиці 10.
Таблиця 10 – Трудомісткість ТО і ПР
№ п/п |
ДТЗ |
Кількість, шт |
ТО-1 |
ТО-2 |
ПР |
|||||
|
Кіль-ть |
|
|
Кіль-ть |
|
|
|
|||
1 |
Автомобіль малого класу марка авто |
1860 |
3,5 |
2,6 |
16926 |
12,6 |
1,2 |
28123,2 |
|
133920 |
Всього |
178969,2 |
8). Роботи ТО і ПР електрообладнання автомобіля, конкретніше, перевірка електронним тахометром, є складовою частиною ТО і ПР автомобілів і в цілому вони складають 1,3% від загальної трудомісткості по СТО.
, (16)
4.3. Визначення чисельності персоналу ремонтного підрозділу та технічного обслуговування
Приклад:
Необхідну чисельність слюсарів по ремонту електрообладнання автомобілів визначаємо, виходячи з сумарної трудомісткості робіт по ТО і ПР електрообладнання автомобілів по формулі:
, (17)
де
-чисельність слюсарів;
- плановий
дійсний (ефективний) фонд робочого часу,
приймаємо з таблиці 8 і відповідно він
становить 1776 годин;
К - коефіцієнт, який враховує перевиконання норм виробітку, приймаємо 1.1
Необхідна кількість ремонтного персоналу ТО і ПР електрообладнання автомобілів на даному підприємстві складає 4 чоловіка.
Штатний розклад ремонтного персоналу електрообладнання автомобілів вказано в таблиці 11.
Таблиця 11 - Штатний розклад ремонтного персоналу електрообладнання автомобілів.
№ п/ п |
Перелік професій |
Квалі-фікацій-ний розряд |
Кіль-кість, шт |
Тарифна ставка, грн. |
Премія, % |
Примітка |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
Слюсар по ремонту і обслуговуванню електрообладнання автомобілів, перемотчик обмоток ел. машин |
VI |
1 |
3,38 (таб 3.2) |
35 |
25 % - кваліфікація; 8%-якість виконання завдання; 2% - зниження матеріальних витрат |
2 |
Слюсар по ремонту і обслуговуванню електрообладнання автомобілів |
V |
1 |
3,02 (таб 3.2) |
30 |
20 % - кваліфікація; 8%-якість виконання завдання; 2% - за сервіс |
3 |
Слюсар по ремонту і обслуговуванню електрообладнання автомобілів |
IV |
1 |
2,67 (таб 3.2) |
20 |
16 % - кваліфікація; 4%-якість виконання завдання |
4 |
Слюсар по ремонту і обслуговуванню електрообладнання автомобілів, акумуляторщик |
III |
1 |
2,42 (таб 3.2) |
25 |
12 % - кваліфікація; 3% - якість виконання завдання; 10% - надбавка за роботу у шкідливих умовах |
|
Разом |
- |
4 |
- |
|
Необхідна кількість ремонтного персоналу ТО і ПР електрообладнання автомобілів на даному підприємстві складає 4 чоловіка.