МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ТЕХНІКУМ

"Затверджено"

Заступником директора

з навчальної роботи

«______» Г.В.Шильдська

«_____» __________ 2013р.

М Е Т О Д И Ч Н І В К А З І В К И

до виконання курсової роботи

з дисципліни "Економіка підприємства"

для студентів спеціальності 5.05070205 "Обслуговування і ремонт електроустаткування автомобілів і тракторів"

Розробив викладач

О.В.Макарова

Розглянуто і схвалено

на засіданні циклової комісії

електротехнічних дисциплін та дисциплін професійно-практичної підготовки спеціальності 5.05070205

Протокол №______від _____________

Голова циклової комісії

А.Т.Капля

2013

Зміст роботи
1. Вступ. 2.1 Структура курсової роботи
2.2. Зміст курсової роботи
2.3. Вихідні дані до написання курсової роботи
3. Теоретично-практичні вказівки до виконання курсової роботи
1. Загальна характеристика підприємства та автотранспортного підрозділу підприємства
2. Організація роботи зони технічного обслуговування і ремонту автомобілів.
2.1. Характеристика системи технічного обслуговування і ремонту автомобілів
2.2. Організація праці робітників, зайнятих на ТО і ремонті електрообладнанні автомобілів
2.3. План заходів по удосконаленню організації ТО і ремонту автомобілів
3. Організація оплати праці ремонтного персоналу структурного підрозділу підприємства
3.1. Тарифна система оплати праці робітників.
3.2. Система оплати праці і матеріального стимулювання ремонтного персона
4. Визначення планової чисельності ремонтного персоналу підрозділу
4.1. Режим роботи і баланс робочого часу
4.2. Визначення трудомісткості робіт з діагностики, ТО і ремонту електроустаткування автомобіля
4.3. Визначення чисельності персоналу ремонтного підрозділу та технічного обслуговування.
5. Розрахунок планового фонду оплати праці ремонтного персоналу
5.1 Розрахунок фонду основної заробітної плати
5.2 Розрахунок фонду додаткової заробітної плати
5.3 Визначення загального фонду оплати праці персоналу дільниці
6. Розрахунок калькуляції на виконання ТО і ремонту електрообладнання автомобіля ________ і ремонту в умовах підприємства ___________
6.1. Теоретична частина
3.6.1.1. Класифікація витрат
6.1.2. Визнання витрат
6.1.3. Групування витрат виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) за статтями калькуляції
6.2. Практична частина
6.2.1. Розрахунок прямих витрат на ТО і ПР системи електропостачання автомобіля
6.2.2 Розрахунок загально виробничих витрат та інших витрат на ТО і ПР автомобіля _____________
6.2.3. Складання калькуляції на виконання ТО і ПР електрообладнання автомобіля
6.2.4. Розробка заходів по зниженню витрат на технічне обслуговування та ремонт електрообладнання автомобіля
7. Економічна ефективність заходів щодо раціонального планування та організації робочих місць
7.1 Визначення економічного ефекту та економічної ефективності
7.2 Техніко-економічні показники курсової роботи
4. Список використаних джерел
Додатки

Вступ

Сьогодні економіка підприємства, організація та планування виробництва — це безперервний процес упорядкування в просторі й синхронізації в часі науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт, освоєння та виготовлення продукції (надання послуг) для задоволення потреб споживачів і отримання прибутку.

Навчальним планом підготовки молодших спеціалістів по спеціальності 5.05070205 "Обслуговування і ремонт електроустаткування автомобілів і тракторів" усіх форм навчання передбачено виконання курсової роботи з дисципліни "Економіка підприємства", яка завершує вивчення курсу в цілому.

До виконання курсової роботи слід приступити після оволодіння теоретичним курсом, ознайомлення з літературними джерелами та нормативними документами, що регулюють господарську діяльність підприємства.

Предметом роботи є вирішення методологічних задач при організації та плануванні діяльності підприємств.

Об’єктом роботи є типова проектна ситуація, яка характерна для великого різноманіття організаційних та планових заходів розвитку виробництва в різни галузях діяльності підприємств і організацій.

Мета виконання роботи – на прикладі типової конкретної ситуації, пов’язаної з економікою підприємства, плануванням та організацією діяльності розвитку виробництва по наданню послуг, оволодіння навичками вирішення комплекту задач пов’язаних з плануванням та організацією виробництва, оволодіння методологією багатоваріантного обґрунтування проектних рішень.

2. Курсова робота: написання, оформлення.

2.1. Курсова робота: загальна характеристика

У професійній підготовці спеціаліста значну роль відіграє курсова робота.

Курсова робота — це самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з певного курсу або з окремих його розділів.

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у середньотехнічних та вищих навчальних закладах України курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Вона затверджується на засіданні кафедри чи циклових комісіях. Виконання курсових робіт визначається графіком.

Незалежно від обраної теми, структура курсової роботи має бути такою: титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень (при необхідності); вступ; кілька розділів (підрозділів), що розкривають теорію питання та досвід практичної роботи; висновки; список використаної літератури; додатки.

2.2. Послідовність виконання курсової роботи

Виконання курсової роботи організується відповідно до графіка, затвердженого цикловою комісією.

Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи:

• підготовчий;

• етап роботи над змістом;

• заключний етап.

2.3. Вихідні дані, зміст та структура курсової роботи.

2.3.1. Зміст роботи

Вступ
1. Загальна характеристика підприємства та автотранспортного підрозділу підприємства
2. Організація роботи зони технічного обслуговування і ремонту автомобілів.
2.1. Характеристика системи технічного обслуговування і ремонту автомобілів
2.2. Організація праці робітників, зайнятих на ТО і ремонті електрообладнанні автомобілів
2.3. План заходів по удосконаленню організації ТО і ремонту автомобілів
3. Організація оплати праці ремонтного персоналу структурного підрозділу підприємства
3.1. Тарифна система оплати праці робітників.
3.2. Система оплати праці і матеріального стимулювання ремонтного персона
4. Визначення планової чисельності ремонтного персоналу підрозділу
4.1. Режим роботи і баланс робочого часу
4.2. Визначення трудомісткості робіт з діагностики, ТО і ремонту електроустаткування автомобіля
4.3. Визначення чисельності персоналу ремонтного підрозділу та технічного обслуговування.
5. Розрахунок планового фонду оплати праці ремонтного персоналу
5.1 Розрахунок фонду основної заробітної плати
5.2 Розрахунок фонду додаткової заробітної плати
5.3 Визначення загального фонду оплати праці персоналу дільниці
6. Розрахунок калькуляції на виконання ТО і ремонту електрообладнання автомобіля ________ і ремонту в умовах підприємства ___________
6.1. Розрахунок прямих витрат на ТО і ПР системи електропостачання автомобіля
6.2. Розрахунок загально виробничих витрат та інших витрат на ТО і ПР автомобіля _____________
6.3. Складання калькуляції на виконання ТО і ПР електрообладнання автомобіля
6.4. Розробка заходів по зниженню витрат на технічне обслуговування та ремонт електрообладнання автомобіля
7. Економічна ефективність заходів щодо раціонального планування та організації робочих місць
7.1 Визначення економічного ефекту та економічної ефективності
7.2 Техніко-економічні показники курсової роботи
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

3. Теоретично-практичні вказівки до виконання курсової роботи

1. Загальна характеристика підприємства та автотранспортного підрозділу підприємства

В розділі необхідно вказати:

• повна назва підприємства, організації;

• форма власності, правова форма підприємства;.

• історія підприємства;

• характеристика видів послуг, які надає;

• напрями розвитку, види діяльності;

• обсяг парку рухомого складу (автомобілів);

• характеристика рухомого складу підприємства;

• організаційна структура управління підприємства (цеху), та функції основних служб. Привести діючу організаційну структуру управління.

2. Організація роботи зони технічного обслуговування і ремонту автомобілів

Необхідно охарактеризувати:

- Прийняту систему, види, призначення ТО і ремонту автомобілів на підприємстві;

- Розкрити сутність системи ТО і ремонту;

• Охарактеризувати методи виконання ремонтних робіт. Привести прийняті на підприємстві норми пробігу автомобілів для планування ТО і ремонтів Таблиця 1;

• Дати описання контролю якості та обліку виконання ТО і ремонту автомобілів на підприємстві. Проаналізувати, вказати недоліки;

• Методи ремонту на підприємстві. Недоліки діючої системи ТО і ремонту на підприємстві.

2.1. Характеристика системи технічного обслуговування і ремонту автомобілів

Система ТО і ПР автомобілів необхідна, щоб підтримувати автомобілі в працездатному стані, необхідно щоб більша частина несправностей та відмов були упереджені. З цією метою регулярно проводиться технічне обслуговування з установленою періодичністю і трудоємністю для автомобіля (назва) пробіг до ТО - 17000 км, до ТО - 225000 км, до першого капітального ремонту 150000 км, таблиця 1. Норми пробігу автомобіля (назва) до ТО і ПР.

Основи організації і нормативи ТО і ремонту регламентуються "Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту", прийняте Мінтранспортом України (1998 рік), і обов'язкове для всіх організацій і підприємств автомобільного транспорту.

Система ТО та ремонту рухомого складу автомобільного транспорту охоплює сукупність взаємопов'язаних засобів, документації ТО, ремонту та виконанні», які погрібні для підтримування і відновлення якості виробів, що входять у цю систему.

Планово - запобіжний характер система ТО і ремонту визначається плановим і примусовим (через установлені пробіги або проміжки часу роботи рухомого складу) виконанням технічного обслуговування і ремонту.

Система ТО та ремонту ДТЗ передбачає:

• підготовку до продажу;

• щоденне обслуговування;

• перше технічне обслуговування;

• друге технічне обслуговування;

• сезонне технічне обслуговування;

• поточний ремонт;

• капітальний ремонт;

• технічне обслуговування під час консервації ДТЗ;

- технічне обслуговування та ремонт ДТЗ на лінії;

Вказати норми пробігу до капітального ремонту автомобіля, тис. км. Нормативи трудомісткості, щоденного обслуговування, першого і другого технічного обслуговування та поточного ремонту.

Мета ТО і ремонту підтримування дорожніх транспортних засобів в технічно справному стані та належному зовнішньому вигляді, забезпечення надійності, економічності, безпеки руху та екологічної безпеки.

У відповідності з призначенням, характером і обсягом виконуючих робіт ремонт поділяється на поточні ремонти (ПР) і капітальні ремонти (КР).

Поточний ремонт - ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення працездатності виробі, і полягає в заміні і відновлені окремих частин (крім базових).

Капітальний ремонт - ремонт, який виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу рухомого складу із заміною чи відновлення будь - яких частин, у тому числі базових.

Вихідні нормативи АТП може коректувати з урахуванням умов експлуатації. Поточний ремонт автомобілів" виконують індивідуальним і агрегатним методами.

За індивідуального методу ремонту агрегати, зняті з автомобіля, не знеособлюють, їх ремонтують, а потім установлюють на той самий автомобіль. За такої організації ремонтних робіт автомобіль довго простоює.

Агрегатним методом здійснюють поточний ремонт автомобілів у ВАТ АТП, щоб скоротити простої. При цьому несправні агрегати або агрегати, що потребують кап. ремонту, замінюють справними, взятими з обмінного фонду.

Поточний ремонт електрообладнання автомобілів включає постові роботи (розбірно-складальні) і виробничі - цехові. Постові роботи виконують на універсальних і спеціальних постах поточного ремонту автомобілів.

Пости ПР оснащають оглядовими канавами і обладнують підйомно-транспортними пристроями й інструментами.

Контроль і регулювання якості та ремонту електрообладнання автомобіля проводиться на всіх етапах, щоб своєчасно запобігти браку. Якість відремонтованих автомобілях оцінюється об'єктивним методом і суб'єктивним методом.

Об'єктивний метод передбачає виконання контрольних операцій за допомогою контрольно-діагностичного обладнання.

Суб'єктивний метод контролю допускається застосовувати у тих випадках, коли не можна застосувати об'єктивний метод контролю. Контрольні операції виконують, здійснюючи зовнішній огляд і прослухування на місті або в русі. Таким чином якість оцінки залежить від досвіду виконання. Тому застосування цього методу контролю обмежено.

Недоліки діючої системи ТО і ремонт на вашому підприємстві.

Приклад:

Щоб підтримати автомобілі в працездатному стані, необхідно, щоб більша частина несправностей та відмов були упередженими. З цією метою регулярно проводиться ТО з установленою періодичністю і трудоємністю (таблиця 1).

Таблиця 1 - Періодичність видів ТО дорожніх транспортних засобів.

Тип ДТЗ	ЩО	ТО-1	ТО-2
1	2	3	4
Легкові автомобілі та автобуси	Один раз на робочу добу, незалежно від кількості робочих змін	5000	20 000
Вантажні автомобілі, автобуси, повнопривідні автомобілі, причепи і напівпричепи		4000	16 000

Для автомобіля ___________ пробіг до ТО-1 складає 5000 км, до ТО-2 - 15000 км, до першого капітального ремонту - 125000 км.

Принципові основи організації і нормативи ТО та ремонту регламентуються "Положенням про ТО і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту", що було прийняте Мінтранспортом України і є обов'язковим для всіх організацій і підприємств автомобільного транспорту. Система ТО та ремонту рухомого складу автомобільного транспорту охоплює сукупність взаємопов'язаних засобів документації ТО і ремонту та виконавців, які потрібні для підтримування і відновлення якості виробів, що входять в цю систему.

Планово-запобіжний характер системи ТО і ремонту визначається плановим і примусовим (через установлені пробіги або проміжки часу роботи рухомого складу) виконанням ТО і ремонту.

Система ТО та ремонту дорожніх транспортних засобів (ДТЗ) передбачає:

• підготовка до продажу;

• щоденне обслуговування (ЩО);

• перше технічне обслуговування (ТО-1);

• друге технічне обслуговування (ТО-2);

• сезонне технічне обслуговування;

• поточний ремонт (ПР); ^v капітальний ремонт (КР);

• технічне обслуговування під час консервації ДТЗ;

• технічне обслуговування та ремонт ДТЗ на лінії.

Норми пробігу і нормативи трудомісткості основуються на вихідних нормативах Мінтранспорту України, але кожне підприємство може коректувати їх з урахуванням умов експлуатації.

Поточний ремонт автомобілів виконується індивідуальним або агрегатним методами. Під індивідуальним розуміють такий метод ремонту, коли агрегати, зняті з автомобіля, не знеособлюються і їх ремонтують, а потім установлюють на той самий автомобіль. На підприємстві ВАТ АТП "Черкаси-Авто" поточний ремонт автомобілів здійснюють агрегатним методом, для того, щоб скоротити простої рухомого складу. При цьому несправні або потребуючі капітального ремонту агрегати замінюють справними, взятими з обмінного фонду.

Контроль та регулювання якості ТО і ремонту електрообладнання проводиться на всіх етапах, щоб своєчасно запобігти браку. Якість відремонтованих автомобілів оцінюється об'єктивним і суб'єктивним методами.

На підприємстві ВАТ АТП "Черкаси-Авто" використовують обидва методи. Об'єктивний метод контролю передбачає виконання контрольних операцій за допомогою контрольно-діагностичного обладнання. Суб'єктивний метод контролю передбачає виконання контрольних операцій за допомогою зовнішнього огляду і прослухування на місці або в русі. Таким чином, якість оцінки залежить від досвіду виконавця, тому застосування цього методу контролю обмежено.

В рамках курсової роботи аналізується ТО і ремонт електрообладнання автомобіля _________,а саме системи запалювання.

Специфікацію елементів електрообладнання системи запалювання автомобіля ____________ наведено в таблиці 2.

Таблиця 2 - Специфікація елементів електрообладнання системи запалювання автомобіля __________

№	Назва елементів	Тип, марка	Одиниця виміру	Кількість	Призначення
1	2	3	4	5	6
1	Датчик-розподільник	53.013706	Шт	1	Для розподілення іскри в циліндрах
2	Комутатор	3620.3734	Шт	1	Перетворює керуючі імпульси мікроперемикача в імпульси струму в первинній обмотці котушки запалювання
3	Котушка запалювання	53.3705	Шт	1	Перетворює низьку напругу первинного кола у високу напругу вторинного кола, для пробою іскрового проміжку між електродами свічок
4	Свічка запалювання	А17ДВ-10 А17ДВР	Шт	4	Для запалювання робочої суміші двигуна
5	Провідники високої напруги	ПВВП	Шт	5	Для передачі високої напруги від датчика-розподільника до свічок запалювання

2.2. Організація праці робітників, зайнятих на то і ремонті електрообладнанні автомобілів

Самостійно охарактеризувати по підприємству:

• - Привести розподіл робіт з технічного обслуговування і ремонту автомобілів по відповідних місцях зони ТО і ремонту;

• Охарактеризувати робочі місця з точки зору оснащення механізованим інструментом та долі ручної праці;

• Визначити тип виробництва (одиничне, серійне), за яким організується ТО і ПР;

• Охарактеризувати форми організації праці на дільниці (зоні ТО і ремонту). Дати характеристику виробничих бригад с точки зору їх чисельності, спеціалізації, керівництва;

• Дати характеристику нормування праці ремонтних робітників, які норми праці (типові, чи місцеві, індивідуальні чи колективні використовуються на підприємстві)

• Охарактеризувати діючу систему ОП та матеріально стимулювання ремонтного персоналу;

• Привести режим роботи, праці і відпочинку, змінність роботи, термін основної і додаткової відпустки;

• Зробити аналіз стану діючої організації праці на дільниці (зоні), вказати на недоліки, що мають місце.

Приклад:

На підприємстві ВАТ ЛТП "Черкаси-Авто" на дільниці ТО і ПР електрообладнання автомобілів працює бригада, яка є спеціалізованою централізованою. Спеціалізована бригада об'єднує робітників однієї професії. Вона спеціалізується на виконанні робіт по перевірці та ремонту генераторів, стартерів, заряду акумуляторних батарей (АКБ), установці та її агрегатному ремонті сигналізації, освітлювальних приладів, радіоапаратури та іншої електротехнічної апаратури автомобіля.

Таблиця 3 - Склад бригади, що працює на дільниці ТО і ПР електрообладнання автомобілів

№ п/п	Спеціальність працівника	Розряд	Функції, що виконуються
1	2	3	4
1	Механік-діагностик електроніки	V	Діагностування електронних систем запалювання, антиблокування гальм пробуксовочної системи та її агрегатний і дрібний ремонт
2	Механік-електрик	IV	Установка та агрегатний ремонт сигналізації, освітлювальних приладів радіоапаратури та іншої електричної апаратури автомобіля
3	Механік-електрик	III	Перевірка та ремонт генераторів стартерів, зарядка АКБ

Робоче місце - це первинна і основна ланка виробництва, на кожне робоче місце складається певна «документація, відповідно якої проводиться оснащення робочого місця.

На підприємстві ВАТ АТП "Черкаси-Авто" пости технічного обслуговування в залежності від призначення оснащують необхідним комплектом приладів та інструментом. Для виконання розбирально-складальних і кріпильних робіт використовують комплекти слюсарно-монтажних інструментів, динамометричні ключі і знімачі.

В комплект слюсарно-монтажного інструменту входять:

• гайкові двосторонні ключі;

• торцеві змінні головки;

• розвідний ключ;

• гайкові накидні двосторонні ключі;

• слюсарний молоток;

• пасатижі;

• викрутки;

• коловорот;

• спеціальні ключі (для шпильок, свічок запалювання та ін.).

При збиранні відповідних різьбових з'єднань застосовують динамометричний ключ, який дозволяє затягувати гайки і болти з певним зусиллям. Для викручування та укручування шпильок застосовують

ексцентриковий ключ. Також при технічному обслуговуванні автомобілів використовують різні типи знімачів, котрі можуть бути як універсальними, так і призначені для виконання конкретної операції.

На підприємстві ВАТ АТП "Черкаси-Авто" для оплати праці механіків-електриків використовується погодинна преміальна система оплати праці, яка залежить від кількості відпрацьованого часу і рівня кваліфікації робітника. Премія нараховується за виконання передбачених "Положенням про матеріальне стимулювання робітників" показників преміювання. На підприємстві діє 5-денний робочий тиждень з 8-ми годинною робочою зміною. В нічний час, святкові та вихідні дні бригада не працює.

До недоліків організації праці на підприємстві відносять:

• недостатнє опалення приміщень у зимовий період;

• неповне використання досягнень науково-технічного прогресу (приладів, інструменту);

• недостатня кількість висококваліфікованих працівників.

2.3. План заходів по удосконаленню організації ТО і ремонту автомобілів

На основі аналізу та висновків щодо діючої системи ТО і ремонту автомобілів, а також системи організації праці робітників, зайнятих виконанням ТО і ПР електрообладнання автомобілів на підприємстві (назва підприємства), пропонуємо заходи по удосконаленню діючої системи ТО і ПР автомобілів та організації праці на дільниці. Ці заходи повинні бути направлені на зростання продуктивності праці, надійності роботи, зниження виробничих витрат на ТО і ПР, підвищення результативності роботи підприємства.

Такими заходами можуть бути:

1. Застосування пристроїв і механізмів з метою механізації ручних процесів (операції), що дозволяє:

а) знизити трудомісткість робіт ТО і ПР, та підвищити продуктивність праціремонтного персоналу;

б) зменшити витрати на ЗП у розрахунку на одиницю роботи;

в) покращити умови праці робітників, знизити інтенсивність праці;

г) підвищити якість робіт по ТО і ПР.

2. Застосування прогресивних технологій виконання ТО і ПР, що дозволяють:

а) зменшити простої автомобілів в ремонті;

б) покращити якість робіт по ТО і ПР, покращити техніко – економічні показники використання автомобілів та безпеку дорожнього руху автомобілів;

в) знизити трудомісткість робіт, та виробничі витрати на ТО і ПР.

3. Запровадження бригадного метода роботи, що дозволить:

а) зменшити втрати робочого часу, підвищити продуктивність праці;

б) підвищити відповідальність за вчасність і якість виконуваних робіт;

в) знизити собівартість реалізованої одиниці робіт.

4. Перепланування робочих місць ремонту робітників з метою поліпшення їх організації та обслуговування, що дозволяє:

а) зменшити або ліквідувати непродуктивні витрати РЧ на ходіння

б) знизити трудомісткість робіт та підвищити продуктивність праці ремонтних робітників;

в) покращити умови праці, та знизити інтенсивність праці.

5. Модернізувати або замінити на більш технічно досконале морально застаріле та малопродуктивне, технічне і технологічне недосконале обладнання. Це дозволяє:

а) знизити трудомісткість виконуємих робіт, по ТО і ПР;

б) знизити матеріальність та енергомісткість одиниці роботи;

в) підвищити продуктивність праці на ремонт;

г) скоротити простої автомобілів в ТО і ПР;

д) підвищити економічну результативність роботи дільниці.

6. Вести суміщення професій на базі освоєння робітниками другої суміжної професії. Це дозволяє:

а) довантажити робочі місця, на яких ». неповне навантаження на протязі робочої зміни;

б) підвищити заробіток робітника;

в) підвищити продуктивність праці;

г) скоротити витрати ЗП на одиницю роботи.

7. Виділити та пристосувати частину виробничого приміщення для перервина обід та відпочинок. Це забезпечує:

а) мотивацію працюючих на більш якісну і продуктивну працю.

8. застосувати електромеханічні викрутки, це забезпечує прискорення часу на виконання роботи.

Таблиця 4 - План заходів, що передбачають удосконалення організації ремонту автомобілів.

№ п/п	Найменування організаційних і технічних заходів	Економічний або соціальний результат від запровадження заходу
1	2	3
1 2 3

Висновки:

Приклад:

На основі аналізу та висновків щодо діючої системи ТО і ремонту автомобілів, а також системи організації праці робітників, зайнятих виконанням ТО і ПР електрообладнання автомобілів на ВАТ АТП "Черкаси-Авто", пропонуємо заходи по удосконаленню діючої системи ТО і ПР автомобілів та організації праці на дільниці. Ці заходи повинні бути направлені на зростання продуктивності праці, надійності роботи, зниження виробничих витрат на ТО і ПР, підвищення результативності роботи підприємства.

Такими заходами можуть бути:

1. застосування пристроїв і механізмів з метою механізації ручних операцій;

2. застосування прогресивних технологій виконання ТО і ПР;

3. запровадження бригадного методу роботи;

4. перепланування робочих місць ремонту робітників з метою поліпшення їх організації та обслуговування;

5. модернізація або заміна на більш технічно удосконалене морально застарілого та малопродуктивного технічно і технологічно невдосконаленого обладнання;

6. введення суміщення професій на базі освоєння робітниками іншої суміжної професії;

7. виділення та пристосування частини виробничого приміщення для перерви на обід та відпочинок;

8. застосування електромеханічних викруток, що забезпечує прискорення часу на виконання роботи.

Таблиця 5 - План заходів по удосконаленню організації ТО і ремонту автомобілів на ВАТ АТП "Черкаси-Авто".

№ п/п	Найменування організаційних і технічних заходів	Економічний або соціальний результат від запровадження заходу
1	2	3
1	Введення суміщення професій на базі освоєння робітниками іншої суміжної професії	Підвищення кваліфікаційного рівня працівника, зменшення витрат на заробітну плату, економія виробничого персоналу
2	Застосування електромеханічних викруток	Зменшення втрат часу при виконанні однакових робіт
3	Запровадження бригадного методу роботи	Підвищення якості виконуваних робіт, виконання робіт згідно із кваліфікацією робітника

3. Організація оплати праці ремонтного персоналу структурного підрозділу підприємства

3.1. Тарифна система оплати праці робітників

В цьому розділі необхідно вказати:

• Діючу галузеву тарифну сітку, що застосовується для оплати праці ремонтного персоналу - автослюсарів по ремонту електрообладнання автомобілів;

• Мінімальний рівень заробітної плати та тарифні ставки прийняті для оплати робітників ремонтної дільниці;

• На підставі цих даних необхідно розрахувати годині тарифи ставки для оплати праці робітників дільниці (зони).

Під організацією оплати праці слід розуміти правильне використання основних положень законодавства про працю, що спрямовані на забезпечення взаємозв'язку кількості та якості праці з розмірами її оплати.

Раціональна організація оплати праці на підприємстві дає змогу стимулювати його працівників до ефективнішої діяльності, забезпечувати якість та конкурентоспроможність виготовлюваної продукції (виконуваних робіт, послуг, що надаються), а також необхідний рівень рентабельності виробництва.

Організація оплати праці на підприємстві має відповідати певним принципам:

- здійснення оплати праці відповідно до її кількості та якості;

- диференціювання заробітної плати залежно від кваліфікації працівника, умов праці, галузевої та регіональної належності підприємства;

- систематичне підвищення реальної заробітної плати, тобто перевищення темпів зростання номінальної заробітної плати над інфляцією;

- перевищення темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання середньої заробітної плати.

Робота з організації оплати праці на підприємстві передбачає вирішення таких завдань, як:

• вибір способу побудови заробітної плати працівників підприємства;

• визначення форм та систем оплати праці;

• розробка системи посадових окладів службовців та спеціалістів;

• розробка критеріїв преміювання та встановлення розмірів винагород працівникам підприємства.

У сучасній практиці господарювання способи побудови заробітної плати працівників підприємства базуються на тарифній або безтарифній системі оплати праці.

Найпоширенішим на підприємствах є застосування тарифної системи. Тарифна система дає змогу порівнювати між собою складність різних видів праці та умов їх виконання і відповідно диференціювати заробітну плату працівників різних категорій та кваліфікацій.

Основними елементами тарифної системи оплати праці є:

• тарифно-кваліфікаційні довідники;

• тарифні сітки;

• тарифні ставки;

• схеми посадових окладів.

Тарифно-кваліфікаційні довідники - це нормативні документи, які містять кваліфікаційні характеристики робіт і професій, згруповані за виробництвами та видами робіт. В Україні застосовується Єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник робіт та професій робітників (ЄТКД). Він призначений для визначення складності різних видів робіт та їх тарифікації, надання кваліфікаційних розрядів робітникам, а також для формування навчальних програм підвищення кваліфікації робітників.

ЄТКД містить за кожним розрядом даної професії відповідні характеристики, які складаються з трьох розділів: "Характеристика робіт", "Повинен знати", "Приклади робіт".

Тарифна сітка призначена для визначення співвідношення в оплаті праці робітників різної кваліфікації, що виконують роботи різної складності. Тарифна сітка являє собою сукупність тарифних розрядів та відповідних їм тарифних коефіцієнтів.

Тарифний розряд характеризує рівень кваліфікації робітника та складності роботи. Кількість розрядів та величини відповідних їм тарифних коефіцієнтів визначаються згідно з колективним договором, що укладається на підприємстві між адміністрацією підприємства та його працівниками в особі профспілок. У більшості галузей промисловості рівень кваліфікації робітників та складність робіт тарифікуються за шістьома розрядами.

Певний розряд присвоюють робітнику за результатами складеного ним іспиту зі знання техніки та виконання робіт відповідного розряду.

Другий елемент тарифної сітки - тарифний коефіцієнт -показує, у скільки разів тарифна ставка кожного розряду кваліфікованих робітників перевищує тарифну ставку робітника першого розряду, яким тарифікується праця некваліфікованого робітника. Тарифний коефіцієнт першого розряду завжди дорівнює одиниці.

Тарифна ставка визначає абсолютний розмір заробітку за годину, день або місяць роботи. Вона встановлюється урядом для кожної галузі окремо, як правило, для робітників, працю яких за складністю відносять до першого розряду.

Тарифні ставки наступних розрядів обчислюються множенням тарифної ставки першого розряду на відповідний тарифний коефіцієнт:

, (1)

де С_гі, Сі - годинна тарифна ставка і-го та першого тарифних розрядів відповідно, грн./год;

Кі - тарифний коефіцієнт і-то розряду.

Тарифна ставка є базовою величиною для встановлення рівня оплати праці робітників незалежно від того, які форми і системи оплати праці застосовуються на підприємстві.

Розмір заробітку працівника найнижчої кваліфікації (першого розряду) за відпрацьовану місячну норму часу не може бути нижчим за встановлений державою розмір мінімальної заробітної плати. Мінімальна годинна ставка некваліфікованого робітника ( ) визначається так:

, (2)

де С_г._мін1 - годинна тарифна ставка робітника першого розряду, грн./год; ЗП_мін - встановлена законодавством мінімальна заробітна плата, грн.;

ФРЧ_НОРМ.М - нормативна тривалість робочого часу за місяць, год.

Відповідно до схеми посадових окладів підприємства оплачують працю інженерно-технічних працівників (ІТП). Розподіл таких працівників за посадами здійснюється за допомогою Єдиної номенклатури посад службовців та Кваліфікаційного довідника посад керівників, спеціалістів та службовців. У довіднику містяться характеристики кожної посади, які складаються з трьох розділів: "Посадові обов'язки", "Повинен знати", "Кваліфікаційні вимоги".

За допомогою Кваліфікаційного довідника можна визначити коло обов'язків кожного інженерно-технічного працівника та службовця, правильно встановити розподіл праці між керівниками та спеціалістами підприємства.

Відповідно до чинного законодавства суб'єкти господарювання мають повну самостійність у питаннях організації оплати праці всіх категорій персоналу. Підприємства самостійно встановлюють форми, системи, розміри ставок. При цьому державні тарифні ставки можуть бути орієнтиром у процесі організації оплати праці.

Приклад:

На підприємстві ВАТ АТП "Черкасн-Авто" в основі організації заробітної плати лежить єдина тарифна система, яка включає у себе наступні елементи:

1. тарифна сітка;

2. тарифна ставка;

3. тарифно-кваліфікаційні довідники;

4. посадові оклади.

Згідно держбюджету на 2013 рік, мінімальна заробітна плата з 01.01.2013 року становить 1147 грн. за місяць ,а з 01.12.2013року -1218грн..

Розмір тарифної ставки і-го – розряду за одну годину визначається як результат від ділення мінімальної ЗП за місяць на середньомісячну кількість робочих годин. Відповідно, годинна тарифна ставка робітника 1-го розряду становить:

, (3)

де - мінімальна ЗП,

- середньомісячна кількість робочих годин, 167 годин.

Виходячи із розрахунку ми можемо визначити тарифну ставку для робітників і занесемо їх до таблиці 5.

Визначаємо годинні тарифні ставки інших розрядів по формулі:

(4)

де - годинна тарифна ставка робітник 1-го розріду;

- тарифний коефіцієнт робітника і-го розряду.

Таблиця 6 - Галузева тарифна сітка: тарифні ставки для оплати праці автослюсаря-електрика.

Кваліфікаційний розряд	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI
Тарифні коефіцієнти	1,0	1,11	1,22	1,33	1,45	1,7
Годинна тарифна ставка	2,10	2,33	2,56	2,79	3,04	3,56