4. Об'єкти інформаційних правовідносин

Так, ММ. Рассолов відносить до об'єкта інформаційного права "матеріальні, духовні та інші соціальні блага, явища та процеси, з приводу яких суб'єкти інформаційного права вступають в інформаційно-правові відносини" та що є предметом їх інтересів, прав та обов'язків. Крім того, на думку даного вченого, "об'єктом інформаційного права може бути утримання від певних вчинків".

В.О.Копилов розглядає в якості об'єктів інформаційних відносин "об'єкти, у зв'язку з якими суб'єкти вступають в інформаційні правовідносини", та пропонує вважати такими документовану інформацію, інформаційні продукти та' послуги, елементи інформаційної безпеки (інформаційні права та свободи особи, стан захищеності особи, захищеність інформації, інформаційних ресурсів, інформаційних продуктів тощо), інформаційні технологи' та засоби їх забезпечення (в т.ч. програми для ЄОМ), інші об'єкти в інформаційній сфері.

8

Крім того, що окремі наукові дослідження присвячені проблемі визначення об'єктів інформаційних відносин, в чинному законодавстві також робиться спроба окреслити дане поняття. Так, у ст. 8 ЗУ "Про інформацію" зазначено, що об'єктами інформаційних відносин е документована або публічно оголошувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров'я, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах.

Оскільки ми часто звертаємось до поняття інформаційна система, то необхідно зупинитись на його стислій характеристиці. Під інформаційною системою розуміється організаційно впорядкована сукупність документів (масив документів) та інформаційних технологій, в тому числі з використанням засобів' обчислюваної техніки та зв'язку, що реалізують інформаційні процеси.

Виходячи із визнання багатоманітності інформаційних систем в літературі, пропонується їх класифікація. Розрізняють наступні види інформаційних систем:

відкриті (для загального користування) та закриті (для обмеженого кола);

державні та недержавні (корпоративні);

національні та міжнародні;

малі, середні та великі інформаційні системи.

5. Зміст інформаційних правовідносин

Найважливішою характеристикою будь-яких правовідносин є взаємодія їх учасників, яка проявляється в реалізації їх взаємних прав та обов'язків. Права та обов'язки учасників інформаційних правовідносин становлять юридичний зміст останніх.

Під правами учасників (суб'єктів) інформаційних правовідносин розуміється міра можливої або дозволеної поведінки даної особи. Наприклад, ст. 38 ЗУ "Про інформацію " вказує, що власник інформації щодо об'єктів своєї власності має право здійснювати будь-які законні дїї.-

Права учасників інформаційних правовідносин (суб'єктивні інформаційні права) мають загальну внутрішню структуру, яка проявляється в наявності таких основних елементів:

повноваження на власні дії, що полягає у можливості здійснення фактично і юридично значимих дій (наприклад, ч. 8 ст. 38 ЗУ "Про інформацію" передбачає право власника інформації призначати особу, яка здійснюватиме володіння, використання та розпорядження інформацією; визначати правила обробки інформації та доступ до неї);

повноваження на чужі дії, що полягає у можливості вимагати від зобов'язаної особи виконання покладених на неї обов'язків (наприклад, ч.З ст. 22 ЗУ "Про телебачення та радіомовлення" передбачає, що організації, які мають ліцензію Національної ради з питань телебачення та радіомовлення на право користування каналами мовлення, можуть вимагати від

9

підприємств зв'язку, що надають послуги зв'язку телерадіоорганізаціям по забезпеченню _т телерадіомовлення, надання їм наявних технічних засобів мовлення і передачі сигналу. Останні таким організаціям не можуть відмовити, тобто зобов'язані задовольнити їх законні вимоги);

повноваження на захист, що полягає в можливості звернутись до владно-примусових заходів у випадку порушення суб'єктивного права або невиконання одним із учасників правовідносин своїх обов'язків.

Ст.43 ЗУ "Про інформацію" визначає загальні права учасників інформаційних

правовідносин. Зокрема, учасники інформаційних правовідносин мають право одержувати (виробляти, добувати), використовувати, поширювати та зберігати інформацію в будь-якій формі з використанням будь-яких засобів, крім випадків, передбачених законом.

Кожний учасник інформаційних правовідносин для забезпечення його прав, свобод і законних інтересів мае право на одержання інформації про:

діяльність органів державної влади;

діяльність народних депутатів;

діяльність органів місцевого самоврядування та місцевої адміністрації;

те, що стосується його особисто.

Під обов'язком учасника інформаційних правовідносин розуміється встановлена законом міра належної поведінки, якій, як правило, кореспондується суб'єктивне право іншої особи. Як і суб'єктивне інформаційне право особи, юридичний обов'язок мае внутрішню структуру, яка характеризується наявністю наступних елементів:

необхідність здійснювати відповідні дії або утримуватись від них;

необхідність виконати вимоги уповноваженого суб'єкта;

необхідність нести відповідальність за порушення суб'єктивних прав інших учасників » правовідношення або за невиконання їх законних вимог.

Ст. 44 ЗУ "Про інформацію" визначає загальні обов'язки учасників інформаційних відносин:

поважати інформаційні права інших суб'єктів;

використовувати інформацію згідно із законом або договором (угодою);

забезпечувати додержання принципів інформаційних відносин;

забезпечувати доступ до інформації усім споживачам на умовах, передбачених законом або угодою;

зберігати її в надежному стані протягом встановленого терміну і надавати іншим громадянам, юридичним особам або державним органам у передбаченому законом порядку;

компенсовувати шкоду, заподіяну при порушенні законодавства про інформацію.

Можлива і надежна поведінка учасників інформаційних правовідносин виражає стан їх взаємозв'язку та взаємообумовленості. При цьому кожний із суб'єктів правовідношення

10

найчастіше одночасно володіє правом та несе обов'язок (наприклад, у правовідносинах, що складаються між бібліотекою та користувачем бібліотеки).