Тема 3. Предмет, метод та система інформаційного права

1. Поняття інформаційного права

Правові основи (засади) масових комунікацій визначаються інформаційним правом. Водночас, вони складають основу його внутрішнього змісту, відображають його сутність та призначення в регулюванні відповідних суспільних відносин. Інформаційне право - нова галузь права, яка лише формується та яка відіграє визначальну роль у розвитку сучасного суспільства XXI століття, і найближчим часом стане повноцінною галуззю права.

У науковій літературі останніх років можна виділити цілий спектр понять, за допомогою

. яких автори намагаються назватй цю нову галузь права. До таких термінів можна віднести:

"програмне право", "право інформатики", "правова інформатика", "комп'ютерне право",

"інформаційно-комп'ютерне право", "право на доступ до інформації", "право на інформацію", а

також "телекомунікаційне право", "право масових комунікацій" та "інформаційне право".

Інформаційне право перебуває на стадії становления і тому зрозумілою є різноманітність термінів, за допомогою яких спеціалісти намагаються визначити його зміст. Усі ці терміни обираються виходячи із об'єктів, стосовно яких або у зв'язку з якими виникають суспільні відносини, які підлягають правовому регулюванню.

Згадані вище терміни можна умовно поділити на дві групи.

Терміни першої групи формуються, швидше за все, виходячи із об'єктів, у зв'язку з якими виникають суспільні відносини, що підлягають правовому регулюванню в інформаційній сфері. Відповідно правового регулювання потребують, наприклад, відносини, які виникають при створенні, виробництві, поширені та використанні програмної продукції для комп'ютерних технологій. Друга трупа термінів грунтується на застосуванні понять, що означають інформаційні права та свободи, які повинні гарантуватись інформаційним правом: право знати, право на доступ до інформації тощо.

Не дивлячись на різноманітність згаданих термінів, усі вони семантично близькі і легко поєднуються в один клас через поняття "інформаційна сфера", в якій вони застосовуються або як її складові частини., або як асоціативно пов'язані з нею.

Інформаційне право, на думку багатьох авторів, являє собою комплексну, публічну галузь праза. Дана галузь об'єднує інформаційні відносини як предмет правового регулювання, суб'єкти • інформаційних відносин, правовий режим отримання, передачі, зберігання та використання інформації, юридичний режим інформації різного змісту, користування банками та базами даних. Крім того, сюди ж можна віднести і відносини, які виникають з приводу створення або виробництва та поширення інформації, що значною мірою регулюються цивільним правом (наприклад, в частині інтелектуальної власності), а також відносини з приводу створення та використання інформаційних ресурсів, які також багато в чому регулюються нормами цивільного

1

права. Цивілістичні аспекти інформаційного права, свідчать про те, що воно одночасно грунтується як на публічно-правових, так і на приватноправових началах.

М.М. Рассолов розглядає інформаційне право як "галузеву юридичну науку, яка вивчає сукупність норм права, що регулюють інформаційні відносини в суспільстві та містять приписи, які відносяться до інформаційної діяльності в цілому".

І.Л.Бачило визначає інформаційне право як "сукупність доктринальних положень юридичної науки, правових норм держави, які утворюють самостійний масив національного права, норм міжнародного законодавства, а також стан правової свідомості суб'єктів права у сфері інформаційної діяльності та відносин, пов'язаних з інформаційними ресурсами, функціонуванням інформаційних систем та мереж в умовах застосування сучасних інформаційних технологій, спрямованих на забезпечення безпечного задоволення інформаційних потреб громадян, їх * організацій, держави та суспільства в цілому, забезпечення адекватної реакції юридичної системи на порушення встановлених законодавством правил в галузі інформації та інформатизації".

Інформаційне право - система соціальних норм, спрямованих на врегулювання відносин, які виникають у сфері виробництва, перетворення та використання інформації та охороняються силою держави.

2