8 Теплові та матеріальні баланси елементів теплової схеми тец

Складання балансів починають з парового котла і виконують проти ходу живильної води для всіх ПВД, що пов'язано з напрямом потоків дренажів конденсату пари, що гріє, регенеративних відборів турбіни від усіх ПВД в деаератор (каскадний злив). Розрахунки виконуються з точністю до 0,5 кг/с і до 0,5 кДж/кг. Спочатку проводиться розрахунок сепаратора безперервної продувки.

8.1 Розрахунок сепаратора безперервної продувки котла

Мета розрахунку сепаратора безперервної продувки котла полягає у визначенні кількості та параметрів робочого тіла, що повертається в основний цикл паротурбінної установки, а також кількості та температури підживлювальної води, що надходить у цикл.

Розрахункова схема двоступінчастого сепаратора наведена на рисунку 4.

8.1.1 Паропродуктивність котлоагрегата (брутто), кг/с

кг/с, (8.1)

де - α_СН = 0,012 -- коефіцієнт витрати пари на власні потреби електростанції (заданий у вихідних даних).

8.1.2 Витрата пари на власні потреби ТЕЦ, кг/с

кг/с. (8.2)

8.1.3 Витрата води на безперервну продувку котла, кг/с

кг/с, (8.3)

де - α_ПР = 0,015 – коефіцієнт продувки котла (заданий у вихідних даних).

8.1.4 Витрата живильної води на вході котла, кг/с

кг/с. (8.4)

8.1.5 Розрахунок випару з першого ступеня сепаратора безперервної продувки котла (С1), кг/с:

кг/с, (8.5)

де - h_ПР = 1561,7 кДж/кг – ентальпія киплячої води з тиском пари в барабані котла Р = 13,72 МПа;

h_СЕП1^І = 666,98 кДж/кг – ентальпія продувної води після першого ступеня сепаратора з тиском Р_СЕП1= Р_Д = 0,588 МПа;

r₁ = 2088,58 кДж/кг – ентальпія пароутворення при тиску Р_СЕП1.

h_СЕП1^ІІ = 2754,44 кДж/кг – ентальпія випару (суха насичена пара) при тиску Р_СЕП1.

8.1.6 Розрахунок випару з другого ступеня сепаратора (С2), кг/с:

кг/с, (8.6)

де - h_СЕП2^І = 436,84 кДж/кг – ентальпія продувної води після другого ступеня сепаратора з тиском Р_СЕП2 = Р₆ = 0,1176 МПа ;

r₂ = 2246,03 кДж/кг – ентальпія пароутворення при тиску Р_СЕП2.

h_СЕП2^ІІ = 2682,89 кДж/кг – ентальпія випару (суха насичена пара) при тиску Р_СЕП2;

кг/с – кількість продувної води після першого ступеня сепаратора (С1).

8.1.7 Кількість продувної води, що зливається в технічну каналізацію, кг/с

кг/с. (8.7)

Таким чином, застосування сепараторів безперервної продувки котла дозволяє повернути в основний цикл паротурбінної установки частку відбираного робочого тіла, що дорівнює

і частку відібраної з продувної водою теплової енергії, що дорівнює

8.1.8 Витрата підживлювальної хімочіщенной води, що подається в конденсатор повинен відшкодовувати втрати робочого тіла паротурбінного циклу, викликані зливом частини продувної води, внутрішньостанційних втратами конденсату, безповоротною витратою пари на власні потреби електростанцій та не поверненням конденсату промисловим споживачем пари, кг/с

(8.8)

де - кг/с – внутрішньо-станційні втрати конденсату, приймаються умовно 1,3% від витрати пари на турбіну D_T;

α_ПОТ = 0,013 – коефіцієнт внутрішньостанційних втрат конденсату (за вихідними даними).

8.1.9 Ентальпія хімічно очищеної підживлювальної води після охолоджувача безперервної продувки (ТО), кДж/кг:

(8.9)

де - кДж/кг – ентальпія води після хімводоочистки з t_ХОВ = 30 ºС;

h_СЛ = 251,09 кДж/кг – ентальпія продувної води після ТО з t_СЛ = 60 ºС.