
- •1 Загальні положення
- •1.1 Теплова схема тес
- •1.2 Основні положення методики розрахунку принципової теплової схеми тес
- •2 Опис принципової теплової схеми паротурбінної установки з турбіною
- •3 Вихідні дані для розрахунку
- •4 Побудова процесу розширення пари в проточній частині турбіни в н-s діаграмі
- •5 Параметри пари і конденсату в основних точках теплової схеми
- •6 Розрахунок мережевої підігрівальної установки
- •7 Визначення попередньої витрати пари на турбіну
- •8 Теплові та матеріальні баланси елементів теплової схеми тец
- •8.1 Розрахунок сепаратора безперервної продувки котла
- •12 Рекомендована література
5 Параметри пари і конденсату в основних точках теплової схеми
Користуючись даними таблиць властивостей води та водяної пари і побудованим в H-S діаграмі процесом розширення пари в турбіні, будуємо зведену таблицю параметрів пари, конденсату і живильної води в основних точках принципової теплової схеми теплофікаційного паротурбінного енергоблоку, тобто теплоносіїв на вході і виході в регенеративних і мережних підігрівачах (загальний вигляд - таблиця 3, з результатами розрахунків - таблиця 4).
5.1 1-й рядок. Тиск пари у відборах і конденсаторі турбіни, за вихідними даними.
5.2 2-й рядок. Ентальпія пари у відборах і конденсаторі турбіни, за результатами побудови процесу розширення пари в проточній частині турбіни.
5.3 3-йрядок. Тиск пари, що гріє в регенеративних і мережних підігрівачах, а також в деаератори.
Завод-виробник рекомендує приймати в розрахунку принципової теплової схеми середнє значення втрати тиску в паропроводах, однакове для всіх підігрівачів (крім деаератора) 8% від тиску у відборі. Отже, якщо тиск пари у відборі РR, то тиск в підігрівачі складе
. (5.1)
Користуючись цим співвідношенням розраховуємо тиск пари, що гріє в підігрівниках і заповнюємо 3-й рядок таблиці.
Тиск в мережевих підігрівниках отримаємо враховуючи, що відносна втрата тиску в паропроводах становить: до СП1 - 5,2% і до СП2 - 6,5% (за даними проектуючих організацій).
.
(5.2)
Тиск в деаератори задано у вихідних даних: РД = 0,588 МПа.
5.4 4-й рядок. Ентальпія конденсату пари, що гріє.
Використовуючи таблиці властивостей води і водяної пари, знаходимо значення ентальпії конденсату пари, що гріє hRk (ентальпія води на лінії насичення) в підігрівниках, а також в деаератори і мережевих підігрівниках при значеннях тиску пари, одержаних в 3-му рядку.
5.5 5-й рядок. Ентальпія води, що нагрівається на виході з підігрівників.
Визначається при умовах, що різниця ентальпій конденсату пари, що гріє hRk (наведені в 4-й рядку) і води, що нагрівається, на виході підігрівачів hВRII становить
- для ПВД - 8,4 кДж/кг (недогрів 2 °С);
Таблиця 3 - Параметри робочого тіла в основних елементах теплової схеми
№ п/п |
Найменування величин |
Елементи теплової схеми |
||||||||||
ПВД1 |
ПВД2 |
ПВД3 |
Д |
ПНД4 |
ПНД5 |
ПНД6 |
ПНД7 |
К |
СП2 |
СП1 |
||
1 |
Тиск пари відбору, МПа |
P1 |
P2 |
P3 |
P3 |
P4 |
P5 |
P6 |
P7 |
PК |
PОТ1 |
PОТ2 |
2 |
Ентальпія пари відбору, кДж/кг |
h1 |
h2 |
h3I |
h3I |
h4 |
h5 |
h6I |
h7 |
hКI |
h6I |
h7 |
3 |
Тиск пари в підігрівниках, МПа |
PПВД1 |
PПВД2 |
PПВД3 |
PД |
PПНД4 |
PПНД5 |
PПНД6 |
PПНД7 |
-- |
PСП2 |
PСП1 |
4 |
Ентальпія конденсату пари, що гріє, кДж/кг |
h1k |
h2k |
h3k |
hДk |
h4k |
h5k |
h6k |
h7k |
-- |
hСП2k |
hСП1k |
5 |
Ентальпія води на виході, кДж/кг |
hB1II |
hB2II |
hB3II |
hДII |
hB4II |
hB5II |
hB6II |
hB7II |
hК |
hСП2 |
hСП1 |
6 |
Ентальпія води на вході, кДж/кг |
hB1I |
hB2I |
hB3I |
hB4II |
hB4I |
hB5I |
hB6I |
hB7I |
-- |
hСП1 |
hОБ |
7 |
Ентальпія дренажу пари, кДж/кг |
hДР1 |
hДР2 |
hДР3 |
-- |
h4k |
h5k |
h6k |
h7k |
-- |
hСП2k |
hСП1k |
8 |
Використаний теплоперепад пари, кДж/кг |
Δh1 |
Δh2 |
Δh3 |
Δh3 |
Δh4 |
Δh5 |
Δh6 |
Δh7 |
ΔhK |
ΔhОТ2 |
ΔhОТ1 |
Таблиця 4 - Значення параметрів робочого тіла в елементах теплової схеми
№ п/п |
Найменування величин |
Елементи теплової схеми |
||||||||||
ПВД1 |
ПВД2 |
ПВД3 |
Д |
ПНД4 |
ПНД5 |
ПНД6 |
ПНД7 |
К |
СП2 |
СП1 |
||
1 |
Тиск пари відбору, МПа |
3,3 |
2,238 |
1,47 |
1,47 |
0,518 |
0,267 |
0,1176 |
0,0638 |
0,0035 |
0,1176 |
0,0638 |
2 |
Ентальпія пари відбору, кДж/кг |
3157 |
3080 |
2987 |
2987 |
2832 |
2714 |
2604,9 |
2560,5 |
2320 |
2604,9 |
2564 |
3 |
Тиск пари в підігрівниках, МПа |
3,036 |
2,059 |
1,352 |
0,588 |
0,477 |
0,246 |
0,1082 |
0,0587 |
-- |
0,11 |
0,0605 |
4 |
Ентальпія конденсату пари, що гріє, кДж/кг |
1011,5 |
914,8 |
822,5 |
667,0 |
632,3 |
532,9 |
426,8 |
357,5 |
-- |
428,8 |
360,2 |
5 |
Ентальпія води на виході, кДж/кг |
1003,1 |
906,4 |
814,1 |
667,0 |
611,3 |
511,9 |
405,8 |
336,5 |
111,8 |
420,7 |
339,2 |
6 |
Ентальпія води на вході, кДж/кг |
906,4 |
814,1 |
693,7 |
611,3 |
513,7 |
403,5 |
345,1 |
248,0 |
-- |
339,2 |
209,25 |
7 |
Ентальпія дренажу пари, кДж/кг |
948,3 |
856,0 |
735,5 |
-- |
632,3 |
532,9 |
426,8 |
357,5 |
-- |
428,8 |
360,2 |
8 |
Використаний теплоперепад пари, кДж/кг |
308 |
385 |
478 |
478 |
633 |
751 |
860,1 |
904,5 |
1144,6 |
860,1 |
904,5 |
- для ПНД і СП1 - 21 кДж/кг (недогрів 5 ° С);
- для деаератора - 0 кДж/кг.
Значення ентальпії води на виході конденсатора (основний конденсат) визначаємо по таблицях властивостей води та водяної пари при РК = 3,5 кПа.
Значення ентальпії мережної води на виході підігрівача СП2 ( hСП2 ) отримаємо в результаті розрахунку мережевої підігрівальної установки (п. 6.2).
5.6 6-й рядок. Ентальпія води, що нагрівається, на вході в підігрівач.
5.6.1 Для системи ПВД:
а) ентальпія живильної води на вході в ПBД3 hB3I визначається в п.8.2.4, з урахуванням її підвищення в живильному насосі;
б) ентальпія живильної води на вході в підігрівачі ПВД2 і ПВД1 приймається рівною ентальпії живильної води на виході з попередніх підігрівачів, тобто без урахування втрат в трубопроводах: hB2I = hB3II; hB1I = hB2II .
5.6.2 Для системи ПНД:
а) ентальпія основного конденсату на вході в ПНД7 залежить від початкової ентальпії конденсату на виході з конденсатора турбіни hК = 111,8 кДж/кг, підвищення ентальпії за рахунок теплоти підживлювальної хімочіщеной води GХОВ, теплоти конденсату пари, що гріє, підігрівачів ЕЖ, УП, ПНД7 та підігріву конденсату в холодильнику ежекторной установки ЕЖ і підігрівнику конденсату парою ущільнень УП. За даними заводу величина ентальпії основного конденсату на вході в ПНД7 дорівнює hB7I = 248 кДж/кг, тобто. загальний нагрів становить 32,5 ° С до температури 59,2 ° С. Такий сильний нагрів пояснюється малою кількістю пари, що надходить у конденсатор на режимах великих теплофікаційних навантажень.
б) ентальпію конденсату на вході в підігрівач ПНД4, ПНД5 і ПНД6 - hB4I, hB5I і hB6I знаходимо в ході розрахунків з рівнянь змішування (п.8.4.20).
5.6.3 Для деаератора ентальпія води на вході дорівнює ентальпії основного конденсату на виході ПНД4 ( hB4II )
5.6.4 Для теплофікаційної установки.
Ентальпія мережної води на вході в підігрівач СП1 ( hОБ ) залежить від температурного графіка теплової мережі (див. п. 6.1), а на вході в СП2 приймається рівною ентальпії після СП1 ( hСП1 - див. 5-й рядок таблиці).
5.7 7-й рядок. Ентальпія дренажів гріючої пари.
5.7.1 Ентальпія дренажу пари в ПВД приймається на 41,9 кДж/кг (тобто на 10 °С) вище, ніж ентальпія живильної води на вході даного ПВД.
5.7.2 Для підігрівачів низького тиску ПНД ентальпія дренажу гріючої пари приймається рівною ентальпії конденсату пари, що гріє, тобто hДР R = hRk (для R від 4 до 7). Значення для ПНД4-ПНД7 беремо з рядка 4 таблиці 4 і заносимо в сьомий рядок для цих підігрівачів.
5.7.3 Ентальпію дренажу гріючої пари для мережних підігрівників СП2 і СП1 визначаємо аналогічно ПНД, заносимо до рядка 7 значення з рядка 4 таблиці 4.
5.7.4 У деаераторі і конденсаторі дренаж пари, що гріє, відсутен.
5.8 8-й рядок. Використаний теплоперепад потоку пари.
Використовуючи графік процесу розширення пари в проточній частині турбіни, побудований в Н-S діаграмі, визначаємо використаний теплоперепад в елементах теплової схеми і заносимо його в таблицю, кДж / кг
Δh1 = h0I - h1 = 3465 – 3157 = 308 кДж/кг;
Δh2 = h0I - h2 = 3465 – 3080 = 385 кДж/кг;
Δh3 = ΔhП = h0I - h3I = 3465 – 2987 = 478 кДж/кг;
Δh4 = h0I - h4 = 3465 – 2832 = 633 кДж/кг;
Δh5 = h0I - h5 = 3465 – 2714 = 751 кДж/кг;
Δh6 = ΔhОТ2 = h0I - h6I = 3465 – 2604,9 = 860,1 кДж/кг;
Δh7 = ΔhОТ1 = h0I - h7 = 3465 – 2560,5 = 904,5 кДж/кг;
ΔhK = h0I - hKI = 3465 – 2320,4=1144,6 кДж/кг.