Орієнтовні рефлекси

Орієнтовні рефлекси ще називають сторожовими, або, за влуч­ним висловом І. П. Павлова, рефлексами «що таке?» Вони поля­гають у швидкому повороті голови, тулуба, очних яблук у напрям­ку світлового або звукового подразника. У рефлексах беруть участь передні горбки чотиригорбкового тіла (первинні зорові центри) — у відповідь на світлове подразнення виникають зорові орієнтовні рефлекси, а також задні (первинні центри слуху) — у відповідь на звукові подразники формуються слухові орієнтовні рефлекси.

Завдяки цим рефлексам організм орієнтується у нових ситуа­ціях, готується до захисту, нападу чи інших дій відповідно до світлових або звукових подразнень. Одночасно відбувається пере­розподіл тонусу м'язів — переважно підвищується тонус флексо-рів, посилюється діяльність серця та ін. Ушкодження горбиків чотиригорбкового тіла призводить до втрати здатності визначати джерела світлових чи звукових подразників. Через первинні зо­рові центри замикається ряд інших рефлексів — відбувається ако­модація та конвергенція очей.

Значення червоних ядер

Від червоних ядер середнього мозку починається руброспінальний шлях, який зразу після початку переходить на протилеж­ний бік. Шлях цей іде в бокових стовпах спинного мозку, його волокна закінчуються переважно на інтернейронах, а частина — на мотонейронах. Основний вплив червоних ядер полягає в збуджен­ні α- та γ-мотонейронів-згиначів і в гальмуванні мотонейронів-розгиначів.

У червоному ядрі існує певне топографічне представництво ске­летних м'язів. Локальне подразнення окремих його відділів ви­кликає скорочення одного м'яза чи груп м'язів.

Руброспінальний шлях функціонує в тісному взаємозв'язку з пірамідним шляхом. Вони обидва йдуть у латеральних стовпах, впливають переважно на функції дистальних груп м'язів, і тому їх називають латеральною руховою системою (на відміну від вестибулоретикулоспінальної медіальної рухової системи).

Участь проміжного мозку в регуляції рухових функцій

До проміжного мозку належать таламус і гіпоталамус. До скла­ду моторних ядер таламусу входить вентролатеральне ядро. Саме сюди спрямовуються імпульси від мозочка, базальних гангліїв, а від цих ядер — до моторної зони кори великого мозку.

Гіпоталамічна ділянка має численні аферентні та еферентні зв'язки з різними відділами ЦНС і грає головну роль у підтри­манні гомеостазу, впливаючи на функції вегетативної нервової та ендокринної систем. Гіпоталамус бере участь у регуляції обміну речовин, функцій органів травлення та кровообігу, підтриманні температури тіла на постійному рівні, а також у формуванні ба­гатьох поведінкових реакцій, пов'язаних із голодом, насиченням, спрагою, сном, статевими реакціями тощо. Важлива роль гіпота­ламусу в пристосуванні (адаптації) організму до різних умов іс­нування, зокрема до фізичної праці.

Роль переднього мозку в регуляції рухових функцій

До переднього мозку належать базальні ганглії (СПРС № 4) та кора великого мозку.

Роль кори великого мозку в регуляції рухових функцій

Кора великого мозку — філогенетично наймолодша структура мозку. В процесі еволюції ссавців особливо швидко розвивалась нова кора, її товщина досягла 1—2 мм, а загальна її поверхня у людини становить близько 2200 см². До складу кори великого моз­ку входять нейрони, які в різних її ділянках мають свої особли­вості. Розрізняють понад 50 цитоархітектурних полів. Багато з них беруть участь у регуляції рухових функцій.

Сенсорні зони кори великого мозку тісно пов'яза­ні з моторними зонами, які лежать перед центральною борозною, займаючи приблизно задню частину лобної частки. У моторній ко­рі розрізняють: первинну, премоторну та додаткову моторну ді­лянки.

Первинна моторна кора міститься перед центральною борозною (поле 4). Як і перша соматосенсорна зона, ділянка має топічну організацію. Подразнення електричним струмом верхньої частини ділянки у тварин чи у лю­дей під час нейрохірургічних опера­цій супроводжується скороченням м'язів нижньої частини тіла на про­тилежному боці. Понад 50 % по­верхні цієї ділянки у людини — це представництво рук та мови, що свідчить про розвиток цих функцій у людини (мал. 93.).

Премоторна зона лежить попереду первинної моторної (поле 6) і в глибині сільвієвої борозни. Більшість імпульсів із цієї зони ви­кликає моделі рухів, вмикаються групи м'язів, які виконують певні функції. Імпульси йдуть у первинну моторну кору, до базальних ядер, а потім знову в моторну зону через таламус. Ця зона разом із базаль­ними ядрами, таламусом, первинною моторною корою керує багатьма складними рухами. Додаткова моторна ділянка розташована перед і над премоторною зоною. Щоб' скоротились м'язи, контрольовані цією зоною, треба застосувати електричний Струм значно більшої потужності. Ефект подразнення часто виявляється з обох боків тіла. Функція розглядуваної ділянки полягає в тому, що вона ра­зом з премоторною ділянкою створює умови для забезпечення пози і рухів, що реалізуються вже первинною моторною корою. Нейро­ни кіркової моторної зони одержують численні імпульси волокна­ми, що йдуть від сенсомоторної ділянки парієтальної кори, зорової і слухової ділянок, моторної кори протилежного боку, таламуса, а також від базальних ядер та інших структур.

Кортико-спінальний (пірамідний) шлях розпочинається від нейронів моторної кори, проходить між хвостатим ядром та шка­ралупою (внутрішня капсула). У довгастому мозку більшість во­локон (80%) переходить на протилежний бік — у латеральний пірамідний шлях, а частина (20 %) —на протилежний бік нижче (у шийному та грудному відділах спинного мозку), тобто у вент­ральний пірамідний шлях.

У пірамідному шляху міститься близько 1 млн волокон. Лише незначна частина їх (близько 3 %) починається від гігантських пірамідних клітин Беца. Колатералі від волокон пірамідного шля­ху йдуть у сусідні ділянки кори великого мозку і зумовлюють гальмування (таким чином запобігають іррадіації збудження). Більшість волокон латерального пірамідного шляху закінчується на інтернейронах спинного мозку, частина — на сенсорних нейро­нах задніх рогів або власне на мотонейронах.

Роль пірамідного шляху в здійсненні рухової функції полягає в регуляції тонких і точних рухів, особливо дистальних частин кінцівок, тобто пальців. При порушенні кровопостачання моторної кори (крововилив, тромбоз, травма, пухлина) спостерігається па­раліч м'язів на протилежному боці тіла. Значна кількість волокон від моторної кори не йде безпосередньо до спинного мозку пірамідним шляхом, а перемикається на різних ядрах — базальних, червоному, вестибулярних, ядрах ретикулярної формації та ін.