Тонічні рефлекси спинного мозку

Вплив спинного мозку на тонус м'язів можна продемонструва­ти, якщо у «спінальної» жаби перерізати сідничний нерв або задні корінці спинного мозку. На тому боці, де перерізаний нерв, задня кінцівка буде трохи довшою, що вказує на зниження тонусу в її м'язах. Є кілька видів тонічних рефлексів спинного мозку. Один з них — розглянутий вище міотатичний рефлекс. До тонічних на­лежать також шийні рефлекси. їхні рецептори містяться у м'язах шиї, вони збуджуються при повороті або нахилі голови. Рефлек­торна дуга полісинаптична, замикається на рівні І—III шийних сегментів. Імпульси від цих сегментів передаються до м'язів тулу­ба і кінцівок, зумовлюючи перерозподіл їхнього тонусу, підвищую­чи загалом тонус м'язів-розгиначів.

Фазні рефлекси спинного мозку

Ц і рефлекси зумовлюють короткочасне скорочення м'язів. До них належать сухожильні рефлекси, які виникають при швид­кому розтягуванні м'яза. Наприклад, у відповідь на легенький удар молоточком по сухожиллю м'яз швидко скорочується. Ці рефлекси особливо виражені на розгиначах, зокрема, на чотирьох-головому та литковому м'язах. Прикладом може бути колінний рефлекс, який виникає при ударі молоточком по сухожиллю чотирьохголового м'яза (мал. 84). Подібний рефлекс виникає при ударі по ахілловому сухожиллю (ахілловий рефлекс). При цьому скорочується литковий м'яз. При ударі по сухожиллю м'яза верх­ньої кінцівки виникає ліктьовий рефлекс. Основні види сухожиль­них рефлексів описано в табл. 4.

Сухожильні рефлекси мають короткий латентний період, бо вони моносинаптичні. При сильному розтягуванні м'яза поряд із м'язовими веретенами збуджуються й сухожильні органи Гольджі. Внаслідок цього може виникати не скорочення, а розслаблення м'яза. Фізіологічне значення названих рефлексів полягає у підтри­манні постійної довжини та тонусу м'язів.

Шкірні рефлекси виникають при подразненні шкіри. Це захисні рефлекси. Рефлекторна дуга такого рефлексу полісинап-Тична (мал. 85). До шкірних рефлексів належать черевні, кремас-терний. При подразненні шкіри стопи (тиском) спостерігається пі­дошовне згинання стопи. Це підошовний рефлекс. Він за­безпечує при стоянні контакт нижньої кінцівки з опорою, а також початкове притискання стопи з наступним її відштовхуванням при ходьбі.

Розгинальний перехресний рефлекс тісно пов'я­заний із згинальним захисним. Рефлекторне згинання однієї кін­цівки часто супроводжується скороченням м'язів-розгиначів проти­лежного боку, на який у природних умовах переноситься маса ті­ла. Такий рефлекс називається ще перехресним (контралатеральним) розгинальним. Він здійснюється завдяки переходу імпульсів від аферентних волокон на протилежний бік, де збуджуються мо-тонейрони розгиначів і гальмуються мотонейрони згиначів.

Ритмічні рефлекси досить складні. Прикладом можуть бути рухи кінцівок під час ходьби чи бігу. Ці рефлекси виникають при тривалій дії на шкіру подразникГв помірної сили. Унаслідок цього протягом певного часу відбувається циклічна ре-ципрокна взаємодія центрів згиначів і розгиначів, коли збудження в одних центрах змінюється їх наступним гальмуванням і навпаки. Основою цих рефлексів є процеси, що відбуваються у власне спин­ному мозку і здатні з характерною періодичністю перемикати збуд­ження з однієї групи нейронів на іншу.