Лекція №5 «Мистецтво Стародавнього Єгипту»

ПЛАН

1. Періодизація та соціально – економічні, політичні,релігійні фактори впливу на становлення         мистецтва Стародавнього Єгипту.

2.Мистецтво Єгипту додинастичного періоду:кераміка, рельєфи,гробниці.

3.Характерні особливості розвитку єгипетської архітектури та храмобудівництва.

4.Давньоєгипетські скульптура та живопис.

5.Декоративно – прикладні види мистецтва: кераміка, ювелірні вироби.

6. Динамічні види мистецтва Стародавнього Єгипту.

1. Періодизація та соціально – економічні, політичні,релігійні фактори впливу на становлення мистецтва Стародавнього Єгипту. Періодизація культури стародавнього єгипту:

• Додинастичний період – кін. V– IV тис. до н.е. (I та II додинастині культури)

• Раннє царство – XXX – XXVIII ст.до н.е. ( I – II династії)

• Давнє царство –XXVIII – XXIIIст. до н.е. ( III – VI династії)

• Середнє царство –XXI – XVIIIст. до н.е. ( XI – XII династії)

• Нове царство – XVI – XI ст.до н.е. ( XVIII – XX династії)

• Пізнє царство(пізній період) – XI – IVст.до н.е. ( 322р.до н.е.)

• СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ:

1.Географічне розташування території Єгипту

2.Система басейного землеробства. Використання різних видів гірського каміння для виготовлення знарядь праці, ювелірних прикрас та будівництва.

• ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ:

а). до виникнення бл. III тис.до н.е. на території Давнього Єгипту існували дві держави: на півдні – Верхній Єгипет, на півночі – Нижній Єгипет. Існування різноманітних адміністративних областей – номи. Створення централізованої держави (фараон Менес, основоположник І династії).

б).Влада. На чолі держави – фараон.

Ієрархічна організація суспільства:

• Фараон

• Жреці

• Адміністративні чиновники високого рангу

• Військові

• Землевласники

• Чиновники середньої ланки, інженери, писці, кваліфіковані робітники, ремісники

• Селяни

• Раби

• РЕЛІГІЯ ТА ВІРУВАННЯ:

• Обожнення фараона

• Три основні групи давньоєгипетських міфів:

• Створення світу

• Осірічні міфи ( про бога Осіріса)

• Солярні міфи ( пов’язані з сонцем)

• Тотемізм і зооморфність( образ. що поєднує в собі риси людини та тварини).Напр.: Атум, Ра, Осіріс, Ісіда, Анубіс, Баст,Гор, Нут, Сет, Птах

• Обожнення тварин – бик Апіс

• Обожнення комах – жук скарабей

• Обожнення рослин – лотос

• Обожнення загостреного каміння

• Культ померлих або поховальний культ ( вірування в існування трьох душ)

• Ба

• Ка

• Ах

• Процес муміфікації – природний і штучний

• Суд Осіріса ( богиня правосуддя Маат)

• РОЗВИТОК НАУКИ, ТЕХНІКИ, ПИСЕМНІСТЬ

• Сонячні і водяні годиннки

• Пилка, ричаг, блок

• Папірус ( оброблене особливим способом стебло тростини)

• Розвиток медицини

• Ієрогліфи ( від грец. hieros – священний , glypho – ріжу ).Жан Шамполіон ХІХ ст.

• Історичні , правові і літературні трактати

• Перший сонячний календар – поділ року на 365 днів

2.Мистецтво Єгипту додинастичного періоду:кераміка, рельєфи,гробниці.

Додинастичний період мистецтва мистецтвознавці називають періодом формування давньоєгипетського канону мистецтва.

• Кераміка

Види кераміки

• Vтис.до н.е.

а) гладенька: червона, чорна,бура із нашкрябаним орнаментом

б) гладенька з білим розписом та фігурними зображеннями: тварини, люди, рослинні форми, абстрактні мотиви (лінії,які пересікалися).

• ІVтис.до н.е.

Кераміка культури Негаде, яка проіснувала до епохи перших династій: мотиви червоних ліній, прокреслених на світло – коричневому тоні.

Характерні мотиви кераміки культури Негаде:

а) Геометричні мотиви: кола, решітки, хвилясті лінії, які вкривали всю поверхню виробу. Іноді ці геометричні фігури комбінувалися з фігурами людей або тварин.

б) схематичне зображення весельних кораблів

• Матеріали для керамічних виробів: глина каміння бронза мідь

• Кольори: від червоного до коричневого

• Рельєфи

Найвизначніша пам’ятка цього періоду рельєфна плита фараона Нармера( бл. ІІІ тис.до н.е) на честь перемоги Південого Египту над Північним і утворення об’єднаної держави. Шиферна плита заввишки 64 см.

Зберігається в Єгипетському музеї в Каїрі).

Рельєфна плита фараона Нармера – основа давньоєгипетського мистецького канону.

• Канон – непохитна система правил, законів, відповідно до яких зображується постать на площині. Канон поширювався на розміри постатей, їхні пози, колір.

Характерна риса образотворчого мистецтва Стародавнього Єгипту - зображення подається регістрами.

• Ієрархічна перспектива – принцип різномасштабності зображувальних постатей залежно від їхнього соціального статусу.

У будь – якій сцені найбільшою за розмірами завжди є постать фараона.

Зображення людської постаті на площині ( у монументальному живописі та рельєфах)

Голова – в профіль

Око – анфас

Плечовий пояс – анфас

Таз – у три чверті

Ноги – в профіль

Руки – могли змінювати позицію залежно від руху

Риси давньоєгипетського канону:

• Ієрархічна перспектива

• Умовність зображення

• Площинність зображення

• Зображення регістрами

• Символічність

• Статичність ( умовний рух)

• Гробниці

• На межі V - ІVтис.до н.е. розпочинають формуватися основні типи давньоєгипетських поховань

• Культура та куль мертвих

• Померлих завжди ховали на Західному березі Нілу

• Перші поховальні споруди мали округлу форму і продовгуваті заглиблення, до яких покійника вкладали в позі ембріона

• У Північних областях Стародавнього Єгипту гробницям надавали прямокутної форми

• У Південних областях поховання мертвих позначали грудами каміння, які,згодом, стали праобразом курганів.

• Об’єднання цих двох поховань сприяло виникненню архітектурної споруди «мастаба», яка в свою чергу еволюціонувала в піраміду.