2. Порядок спостереження за противником, доповідь про результати і дії солдата при застосуванні противником ядерної і хімічної зброї та з початком вогневої підготовки атаки.

Спостереження є одним із найбільш розповсюджених способів ведення розвідки противника і місцевості. Розвідка спостереженням ведеться у всіх видах бою для розвідки наземного і повітряного противника, його вогневих засобів, інженерних загороджень, КП і інших об'єктів; крім цього для впізнавання своїх військ подачі сигналів впізнавання і оповіщення.

Для ведення розвідки СПОСТЕРЕЖЕННЯМ солдат може бути назначений спостерігачем або хімічним спостерігачем.

Солдат, назначений спостерігачем ПОВИНЕН САМ ВСЕ БАЧИТИ І ПРОСЛУХОВУВАТИ, але повинен при цьому залишатись непоміченим противником.

Він повинен вміти добре орієнтуватись на місцевості вдень і вночі, володіти добрим вишколом в веденні розвідки спостереженням, володіти зоровою пам'яттю, великою витримкою і терпінням, бути витривалим, кмітливим, холоднокровним.

Не можна розташовуватися на великих висотах, біля окремих дерев, будівель, біля лісу, окремих кущів і т.п. - біля тих предметів, які можуть бути ОРІЄНТИРАМИ для противника і ПРИВАБЛЮВАТИ його увагу.

Спостерігач зобов'язаний:

1. Вміти вибирати, облаштовувати і маскувати місце для спостереження, орієнтуватися на місцевості в будь-яку пору року і час доби; визначати відстані до цілей(об'єктів), користуватися приладами спостереження і засобами зв'язку.

2. Знати розпізнавальні признаки основних видів зброї і БТ противника, аналізувати відомості, вести запис в журналі спостереження і чітко доповідати про результати спостереження командиру (старшому спостережного посту).

Спостерігачу вказується СМУГА СПОСТЕРЕЖЕННЯ або об'єкт.

При постановці задачі спостерігачу вказується:

1. орієнтири і кодовані(умовні) найменування місцевих предметів

2. відомості про противника і про свої підрозділи

3. місце для спостереження

4. сектор(смуга), район(об'єкт) спостереження, за чим спостерігати і на що звертати особливу увагу

5. напрямок ймовірного підльоту літаків (вертольотів) противника

6. порядок доповіді результатів спостереження

7. сигнали оповіщення

Приклад постановки задачі спостерігачу:

1. Орієнтири: перший - перехрестя доріг - 800; другий - окреме дерево 900;третій - стовп з підпіркою 1000; четвертий - кут дому 400

2. передній край оборони противника проходить: по узліссю лісу темний, берегу озера Круглого, кущі. Підрозділи нашої роти перейшли до оборони на рубежі зелений гай, міст.

3. місце спостереження – тут ( окоп з траншеєю).

4. Спостерігати в секторі перехрестя доріг (Ор - 1), окреме дерево (Ор - 2), Ор – 3. Встановити місця розташування танків, ПТКР, окопів і інженерних загороджень. Особливу увагу звернути на пересування живої сили і техніки противника.

5. Можливі напрямки дій вертольотів противника Ор(окр дім).

6. Про зміну обстановки доповідати мені негайно голосом

7. Сигнальний патрон червоного кольору.

Місце спостереження вибирається так, щоб окрас одягу і зброї зливався з місцевістю. При розташуванні біля місцевих предметів (дерево, стовп, кущ, камінь і т. п.) потрібно вести спостереження лежачи, знаходитись з тіньової сторони. В населеному пункті розташовуватись в зруйнованих будинках, на горищах, завалах. Дерево вибирати в глибині лісу, гіллясте і сучкувате, але щоб не відрізнялось від інших дерев, і щоб не було видно спостерігача. В горах - на схилах в сторону противника. У всіх випадках треба мати 2 -3 місця для спостереження.

Для спостереження місцевість ділять на 3 зони:

1. ближню - до 400 м

2. середню - від 400 до 800 м

3. дальня зона в межах бачення приладами оптики.

Спостереження починається з ближньої зони і ведеться справа наліво спочатку неозброєним оком, а потім повторно оптичними приладами.

Виявивши ціль спостерігач повинен визначити її положення на місцевості і відстань до неї. Занести на схему і в журнал спостереження; а потім доповідає старшому.

Наприклад:

орієнтир 2, вліво 50, ближче 100, коло куща СП противника і танк.

На посту спостереження повинно бути:

1. прилади спостереження ( біноклі або стереотруба, бусоль, далекомір квантовий і т д)

2. крупно масштабна карта (схема)

3. журнал контролю

4. компас і годинник

5. ліхтар

1. засоби зв'язку ( радіостанція, телефон, сигнальні ракети, прапорці)

2. сигнали впізнавання, позначення і оповіщення.

Відстані до цілей визначаються різними способами:

1. на око (окомірно)

2. за допомогою оптичних приладів (біноклів, стереотруб, бусолі, прицілів, далекомірів)

3. за допомогою формули тисячної (по кутовій сітці бінокля або

підручними засобами) Д - дальність до цілі, 1000 - постійна величина, У - кут під яким видно ціль в тисячних.

При визначенні відстані потрібно знати кутові розміри окремих предметів і ціну шкал бінокля, стереотруби, прицілів. Так один сірник по товщині дорівнює 0.02 Сірникова коробка: по довжині-90

по ширині - 0.60

по висоті-0.15

Олівець по товщині - 0.15 1 мм лінійки —0.02 тисячних

Ціна одної поділки шкали бінокля 0.05, прицілів 0.04(0.02)

Приклад 1. Визначити Д до танка противника, якщо він по висоті вмістився в 0.03.

Приклад 2. Визначити Д до телефонного стовпу h=6 м, якщо він по своїй висоті рівний 2 мм лінійки.

Д = 5= 1500, де 5 - постійне число

Дерев'яний стовп ліній зв'язку 6

Пасажирський вагон 4х - осний 4 50

Пасажирський вагон вантажний критий 4 20

БТР 225

Танк(середній) 337

Автомобіль вантажний 226

Форма запису в журналі спостереження

Час, що і де помічено, кому і коли доповіли про спостереження

„____”______________200_р.

8.20 Ор - 3, вправо 20, далі 200 в кущах танк 8.25

с-нт Данченко.

Зміна спостерігачів проводиться в установлений час командиром( черговим офіцером, старшим спостерігачем).

При зміні спостерігачів ставиться теж завдання. Показується на місцевості сектор спостереження, вказується орієнтири, на що звернути особливу увагу, а також всі виявлені цілі, місце знаходження і характер дій противника. Передаються прилади спостереження і документи, після чого обидва спостерігачі доповідають командиру (старшому спостерігачу) і розписуютьсяя в журналі.

Перед переходом в наступ противник буде проводити вогневу підготовку. В цей час можуть наноситись ядерні, хімічні і авіаційні удари. З одержанням сигнал попередження про початок застосування противником ЗМУ „Радіаційна небезпека!” особовий склад продовжує виконувати бойові завдання одягає респіратори, а за сигналом "Хімічна тривога!" одягають протигази, крім цього особовий склад, що знаходиться в БМП - зачиняє люки, двері, бійниці і включає систему захисту від зброї масового ураження (ЗМУ).

Засоби індивідуального захисту знімаються тільки за дозволом командира.

За сигналом оповіщення про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження особовий склад, який діє на відкритій місцевості, або на відкритих машинах не припиняючи виконання бойового завдання одягає засоби індивідуального захисту, а той, хто знаходиться в закритих БТР - тільки респіратори, або протигази. З початком вогневої підготовки противника спостерігач веде спостереження, а решта особового складу ховається в перекриті щілини, бліндажі, або в БМП (БТР) в готовності негайно зайняти свої місця на позиції. При с паласі ядерного вибуху особовий склад негайно лягає на дно окопу (траншеї), а при находженні в БМП (БТР) закривають люки, двері і включають систему захисту в БТР одягають респіратори, або протигази. БМП (БТР), фортифікаційні споруди значно послаблюють дії ударної хвилі, проникаючої радіації, радіоактивного випромінювання, надійно захищають особовий склад від світлового випромінювання. Якщо особовий склад в цей час знаходиться на відкритій місцевості, необхідно негайно лягти на землю лицем вниз, ногами в сторону вибуху, закрити шию і лице коміром шинелі, кісті рук сховати під себе. Після проходження ударної хвилі особовий склад одягає протигази і готовиться до відбиття атаки противника.

При нападі повітряного противника подається команда„Повітря!”, по якій особовий склад ховається в щілини, бліндажі, а особовий склад призначений для відбиття низьколітаючих повітряних цілей, по команді знищує цілі.

При застосуванні противником запалювальної зброї особовий склад для захисту використовує перекриті щілини, бліндажі, БМП, БТР, засоби індивідуального захисту, а також шинелі, куртки, плащ-намети, дерев'яні щити, мати, тонку бляху і ін. підручні матеріали (шифер, дошки і т. д.)