2. Держава і громадські об'єднання

Втручання органів державної влади і посадових осіб у діяльність громадських об'єднань, як і втручання громадських об'єднань у діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, неприпустиме, за виключенням випадків, передбачених законом. Держава забезпечує дотримання прав і законних інтересів громадських об'єднань, підтримує їх діяльність, законодавчо регулює надання їм податкових та інших пільг і переваг. Державна підтримка може виражатися у вигляді: цільового фінансування окремих суспільно корисних програм громадських об'єднань за їх заявками (державні гарантії); укладання будь-яких видів договорів, у тому числі на виконання робіт і надання послуг; соціального захисту щодо виконання різних державних програм необмеженому колу громадських об'єднань на конкурсній основі. Питання, що торкаються інтересів громадських об'єднань, у передбачених законом випадках вирішуються органами державної влади і органами місцевого самоврядування за участю відповідних об'єднань чи за погодженням з ними.

В Україні громадські організації беруть участь в реалізації політики держави. Вони делегують своїх представників до складу низки державних органів. Багато питань життя суспільства, його політичної системи вирішуються органами держави з врахуванням думки цих організацій чи разом з ними.

До не суто політичних організацій належать такі, які виникають і розвиваються в силу економічних та інших причин. Це - профспілкові, кооперативні й інші організації, які свою діяльність здійснюють у виробничій, соціально-побутовій, культурній та інших сферах життя суспільства, причому вони не закріплюють у своїх статутах завдань активного політичного впливу на державну владу.

Окрему групу складають організації, які виникають і функціонують на основі індивідуальних схильностей та інтересів людей (товариство філателістів, нумізматів тощо). Політичний відтінок вони набувають лише як об'єкти впливу державних й інших політичних органів та організацій, але не як суб'єкти - носії політичної влади і відповідних відносин. [ CITATION 5 \l 1049 ]

2. Здійснення нагляду за діяльністю об’єднань громадян.

   1. Органи, які здійснюють нагляд за діяльністю об’єднань громадян.

Державний нагляд та контроль за дотриманням закону громадськими об'єднаннями здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом. [ CITATION 6 \l 1049 ]

Нагляд за виконанням та додержанням законності об’єднаннями громадян здійснюють органи прокуратури.

Контроль за джерелами та розмірами надходжень, сплатою податків об’єднаннями громадян здійснюють відповідно фінансові органи та органи Міністерства доходів і зборів України.

Посадові особи легалізуючих органів об’єднань громадян та громадяни за порушення законодавства про об’єднання громадян несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.

2. Відповідальність.

Об’єднання громадян несуть відповідальність, передбачену Законом України „Про об’єднання громадян” та іншими законодавчими актами України.

Керівництво об’єднанням громадян, яке не легалізувалося у встановленому законом порядку чи якому відмовлено у легалізації, або яке примусово розпущено за рішенням суду, але продовжує діяти, а так само участь у діяльності таких об’єднань тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність.

Види стягнення: за порушення законодавства до об’єднання громадян можуть бути застосовані такі стягнення:

- попередження - при вчиненні об’єднанням громадян правопорушення, яке не тягне за собою обов’язкового застосування іншого виду стягнення, передбаченого Законом України «Про об’єднання громадян», відповідний легалізуючий орган виносить письмове попередження.

- штраф - в разі грубого або систематичного вчинення правопорушень за поданням легалізуючого органу або прокурора на об’єднання громадян може бути накладено штраф в судовому порядку.

Тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності або тимчасова заборона (зупинення) діяльності - з метою припинення незаконної діяльності об’єднання громадян за поданням легалізуючого органу або прокурора суд може тимчасово заборонити окремі види діяльності або тимчасово заборонити діяльність об’єднання громадян на строк до трьох місяців.

Тимчасова заборона окремих видів діяльності об’єднання громадян може здійснюватись шляхом встановлення заборони на проведення масових заходів (зборів, мітингів, демонстрацій тощо), здійснення видавничої діяльності, проведення банківських операцій, операцій з матеріальними цінностями тощо.

За поданням органу, який звертався до суду щодо тимчасової заборони окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян, суд може продовжити цей термін. При цьому загальний термін тимчасової заборони не повинен перевищувати шість місяців.

При усуненні причин, що стали підставою для тимчасової заборони, за клопотанням об’єднання громадян його діяльність може бути відновлена судом в повному обсязі.

Примусовий розпуск (ліквідація) - за поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об’єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках:

1) вчинення дій, передбачених статтею 4 Закону України „Про об’єднання громадян”;

2) систематичного або грубого порушення вимог статті 22 цього Закону України „Про об’єднання громадян”;

3) продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених цим Законом;

4) зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як така.

Суд одночасно вирішує питання про припинення випуску друкованого засобу масової інформації об’єднання громадян, яке примусово розпускається.

Про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян реєструючий орган протягом п’ятнадцяти днів після набрання рішенням суду законної сили повідомляє у засобах масової інформації.

Рішення про примусовий розпуск всеукраїнських та міжнародних громадських організацій на території України приймається судом. [ CITATION 7 \l 1049 ]