Тема 4. Дидактичні методи та форми навчання у вищій школі.

Поняття «методу навчання» та «форми навчання».

Загально-дидактичні методи навчання та методи навчання у вищій школі. Співвідношення методів і діяльності.

Керівництво процесом навчання.

Форми організації навчального процесу у вищій школі.

Лекційний метод викладання. Види семінарських та практичних занять.

Самостійна робота студентів як розвиток та самоорганізація особистості тих, хто навчається.

Роль самостійної роботи студентів в їх пізнавальній діяльності. Цілі та завдання самостійної роботи студентів.

Види самостійної роботи студентів ВНЗ. Рівні самостійної навчальної роботи студентів.

Місце та роль викладача в процесі організації самостійної роботи студентів.

Розвиток творчості студентів.

Забезпечення творчих умов пізнавальної діяльності студентів вищої школи. Індивідуальна та колективна творчість у навчанні.

Евристичні методи навчання як засіб творчого вирішення проблем.

Методи навчання у вищій школі.

Єдиної універсальної класифікації методів навчання дидактикам і методистам створити не вдалося. Але, здається, така класифікація методів неможлива в принципі - через різноманітність і багатофункційність методів. Єдину класифікацію методів неможливо створити так само, як, скажімо, єдину класифікацію людей.

Для оцінки й вибору методів доведеться використовувати низку наявних класифікацій, здійснених на основі різних засад (див. табл. 3.1.).

Пропонують класифікувати методи на основі таких засад:

■ за джерелом знань (виокремлюють словесні, наочні й практичні методи, тому що інших джерел, крім слова, образу й досвіду, не існує);

■ за відповідним етапом навчання, на кожному з яких розв'язують специфічні завдання (орієнтація на методи підготовки тих, кого навчають, до вивчення матеріалу, що передбачає пробудження інтересу, пізнавальної потреби, актуалізацію базових знань, необхідних умінь і навичок; на методи вивчення нового матеріалу; на методи конкретизації й поглиблення знань, набування практичних умінь і навичок, які сприяють використанню пізнаного; на методи контролю й оцінки результатів навчання);

■ за способом керівництва навчальною діяльністю безпосередні або опосередковані (виокремлюють методи пояснення педагога й різноманітні методи організації самостійної роботи студентів);

■ за логікою навчального процесу (опора на індуктивні й дедуктивні, аналітичні й синтетичні методи);

■ за дидактичними цілями виокремлюють методи організації діяльності тих, кого навчають, методи стимулювання діяльності, наприклад, конкурси, змагання, ігри, заохочення й інші методи перевірки й оцінки (10. К. Бабанський).

Таблиця 3.1

Класифікація методів навчання

	Групи методів
Засади	найменування	характеристики
1. Джерело знань: слово образ досвід	Словесні Наочні Практичні
2. Етапи навчання	Підготовка до вивчення нового матеріалу Вивчення нового матеріалу Закріплення вправ Контроль і оцінка
3. Спосіб педагогічного керівництва	Пояснення педагога Самостійна робота	Керівництво: безпосереднє; опосередковане
4. Логіка навчання	Індуктивні Дедуктивні Аналітичні Синтетичні
5. Дидактичні цілі	Організація навчальної діяльності Стимулювання і релаксація Контроль і оцінка
6. Характер пізнавальної ДІЯЛЬНОСТІ	Пояснювально ілюстративні ("готові знання ) Репродуктивні Проблемного викладу Частково-пошукові Дослідницькі	Репродуктивні Продуктивні

Розглянемо докладніше ще одну класифікацію методів - за характером (ступенем самостійності й творчості) діяльності тих, кого навчають. Цю досить продуктивну класифікацію ще 1965 р. запропонували І. Я. Лернер і М. М. Скат-кін. Вони слушно зазначили, що багато колишніх підходів до методів навчання ґрунтувалися на відмінностях їхніх зовнішніх структур або джерел.

Таблиця 2.1. Методи навчання залежно від типу пізнавальної діяльності

Назва методу	Його сутність	Навчально-виховні завдання, що він вирішує
Інформаційно-рецептивний (пояснювально-ілюстративний)	Передача знань у готовому вигляді: слово + наочність	Розвиток уваги
Репродуктив­ний	Спонукає студентів до відтворення здо­бутих знань	Закріплення знань, формування вмінь та навичок, розвиток пам'яті, мовлення
Проблемний	Викладач показує за­родження істини конкретної науки, створює проблемну навчальну ситуацію, сам її розв'язує, де­монструючи еталон проблемного мис­лення	Озброєння прийомами та засобами розумової діяльності. Засвоюють­ся засіб та логіка розв'я­зання проблеми, але без уміння самостійного засвоювання. Розви­вається логічне мис­лення, формується ін­терес до навчальної роботи
Частково-пошуковий (евристичний)	Викладач організо­вує та спрямовує думки студентів до самостійного розв'я­зання проблеми, створюючи проб­лемну ситуацію та формулюючи проб­лему	Сприяє переходу знань у переконання. Формує вміння самостійно здо­бувати знання, сприяє розвитку логічного мислення, виховує інтерес до науково-пошукової діяльності
Пошуковий (дослідний)	Викладач створює проблемну ситуацію, а студенти бачать проблему, форму­люють її, самостій­но вирішують. Ця проблема відома в науці, але не відома студентам	Сприяє оволодінню методами наукового пізнання. Відбувається розвиток здібності до творчої діяльності

Таблиця 2.2. Методи навчання за логікою передачі інформації

Назва методу	Його сутність	Навчально-виховні завдання, що він вирішує
Індуктивний	Розкриває логіку ін­формації від частко­вого до загального	Сприяє формуванню вмінь робити умовивід від окремих часткових фактів та явищ до їх узагальнення
Дедуктивний	Розкриває логіку ру­ху інформації від за­гального до частко­вого	Сприяє формуванню вмінь робити умовивід від загального до одинич­ного, часткового